"11 920 осіб, по яких плаче українське правосуддя, або "Темна сторона Кремля", - Тишкевич

Що показали світу хакери? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич, передають Патріоти України.

Більшість матеріалів під назвою «Темний бік Кремля», як повідомило видання The New York Times, проливає світло на війну Росії в Україні, зв’язки Кремля з Російською православною церквою, операції олігархів тощо.

«Темний бік Кремля» (108 гігабайт) – сотні тисяч повідомлень та файлів від російських політиків, журналістів, олігархів, релігійних діячів та націоналістів\терористів в Україні», – йдеться в повідомленні групи DDoSecrets.

Серед документів, інформує NYT, – матеріали російського Міністерства внутрішніх справ, які в 2016 році відмовився публікувати WikiLeaks, матеріали російської хакерської групи «Шалтай-Болтай», документи російської установи з експорту зброї «Рособоронекспорт» і те, що DDoSecrets назвали «хакерською хвилею», що стосувалась збиття літака MH17 у небі над Донбасом у 2014 році. Зокрема, до «Темного боку Кремля» увійшла і «пошта Суркова», відповідальність за злам якої в 2016 році взяла на себе група «Український кіберальянс».

– Ігоре, що цікавого ви знайшли? Ви вже продивилися деякі документи?

Основні архіви, що стосуються саме України, я говорю про «Темну сторону Кремля», доступні саме через торрент-мережу. Далі завантажується на сам комп’ютер, якщо йдеться про імейл-листування, там немає ніякої стандартизації, якоїсь класифікації. Але там є тематичні підбірки, наприклад, початок діяльності так званої «Донецької народної республіки», де, посеред іншого, і фото українського паспорта Пушиліна, і концепція політичного проекту «Буратіно» – інформаційна робота.

Там є дуже цікава переписка щодо інформаційного забезпечення з боку Росії війни на Донбасі, при чому інформаційна і в українських медіа. Там є одна добірка файлів, де є певні концепції військових операцій на території України в 2014 році. А паралельно з тим підбірка інформації по аеродромах та злітно-посадкових смугах на декількох військових частинах Збройних сил Республіки Білорусь поблизу Мінська. У тому числі з адресами усіх складів, де знаходяться вибухові речовини.

Там є дуже цікава добірка – перелік прізвищ аж до дільничних виборчих комісій на території Криму, які створювала Російська Федерація, там 11 920 осіб, по яких вже плаче українське правосуддя.

– Ви маєте на увазі так званий «референдум»?

Ні, вибори у Російській Федерації (на території окупованого Росією українського Криму – ред.).

Принаймні якщо там 11 тисяч, я більш ніж впевнений, що частина з тих людей користується другим українським паспортом або отримала біометрику, щоб подорожувати територією Європи. Коли такі особи брали участь в організації російських виборів на території Криму – на мою думку, це вже ознаки кримінальних правопорушень.

– Якого часу стосуються ті документи, які ви встигли прочитати?

Більшість – за 2014-й початок 2015 року. Деякі переписки датовані 2016-м, максимум – початок 2017 року. Це те, що я встиг подивитися.

– Ви ознайомитеся із цими масивами, а що далі?

Навіщо говорити про старі страшилки. Тут не стільки для мене, скільки для українських спецслужб є досить широка база електронних адрес та прізвищ. Для мене це цікаво, якщо знайду якусь актуальну інформацію, яка може зіграти у майбутньому. Можливо, певні посилання на якісь політичні групи всередині України.

Якщо були посилання у 2014-2015 роках, то цікаво, наскільки ці ідеї росіян спрацювали, а якщо спрацювали, то надалі треба слідкувати за такими групами.

Припустімо, якщо брати білоруський керунок, то там були певні зрушення після 2014 року, у тому числі чистки серед силовиків. Але тут саме я спробую зробити низку матеріалів на білоруського споживача або показати, що сподівання на хоча б нейтральність Російської Федерації марні. І що росіяни у 2014 році, говорячи про «союзника Білорусь», готувалися до силового захоплення Мінська.