Журналісти зібрали традиції святкування, які існують прикмети у цей день та що таке “маковійчики”, передають Патріоти України.
Свято Маковія утворилось з народних традицій та церковної дати. З одного боку — серпень визначний тим, що це місяць врожаю і щедрості матінки-природи, а саме до дня Медового Спасу треба зібрати урожай меду, адже після цього бджоли дають значно гірший мед. Звідси й пішла “медова” назва.
У цей день церква також відзначає Походження чесних древ Животворящого Хреста. Що це означає? Згідно з легендою, частка дерев’яного хреста, на якому розіп’яли Ісуса, врятувала Константинополь від епідемії небачених масштабів, що передавалась через воду. Цією часткою освятили усі водойми в місті і вони очистились. Звідси й пішла традиція святити воду в цей день та приписувати їй цілющі властивості.
Ще одне трактування свята Маковія: в цей день вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв. Проте в народі назву сприймають, як період, коли збирається новий урожай маку, котрий теж є одним з головних атрибутів Спаса.
Основні елементи, які треба принести до церкви на посвяту — це мед нового врожаю, воду та мак. При чому освячений мед треба залити в церкві у якості милості нужденним, або ж самому знайти бідняка і віддати йому гостинець. Існувала навіть прикмета, що якщо твій мед не спробує нужденний — то можеш накликати на себе біду.
Також до важливих елементів освяти відноситься оберіг, який називають “маковійчиком”. Детальніше про те, як і з чого робити оберіг ви можете прочитати нижче у цій статті.
З оберегом також можна святити окремі трави чи квіти і використовувати їх у своїх цілях. Васильки і чорнобривці жінки святили, аби потім додати у ванну при купанні, щоб зберегти здоров’я.
Перше, що потрібно зробити після освячення — з’їсти ложку свіжого меду та запити трьома ковтками води.
Традиційно господині готували до Медового Спасу макові рулети, медове печиво, млинці з маком і медом та інші вироби, які включали посвячені інгредієнти. В основному — це були солодощі.
Рибні та м’ясні страви на столі у цей день відсутні, адже з Медового Спаса починається Успенський піст.
Ще до прийняття християнства на території Київської Русі існувала в цей день особлива традиція — створення букетів-оберегів, які в народі називали “маковійчиками”. Ці обереги мали захищати усю родину від біди на протязі наступного року. Така традиція не зникла з приходом християнства, а лиш видозмінилась — тепер зі обереги святять у церкві. Букет такий має робити саме жінка, а складається він із певних трав і квітів, при чому кожна з рослин має певне значення.
В букет кладеться калина, як символ любові і соняшник, як символ сонця. Календула — як захист від різних хвороб та материнка, як захист для продовження роду. Колосся вівса — символ добробуту та врожаю і м’ята — символ спокою і миру. До обов’язкових трав відносяться також ласковець, тирлич, буркун, полин та макові голівки.
Усі трави жінка має поєднати червоною стрічкою та віднести освятити в церкву. Далі принести додому та поставити у місці, де його ніхто не зачепить і не пошкодить. Цілий оберіг — гарантія добробуту, здоров’я і миру в домі. Найкраще місце для трав — біля ікони чи на підвіконні.
Попри те, що з оберегом треба поводитись обережно — можна за потреби вийняти мак. Його насіння сиплять по кутках, аби вберегти оселю від злих духів, а макові голівки кладуть під подушку дитині, яка погано спить вночі.
Не зважаючи на те, що оберіг з маком освячувався в церкві, яка негативно ставилась до ворожінь і інших магічних ритуалів — різного роду обряди та ворожіння все рівно збереглись в українських традиціях. Не оминули вони і Маковія: Святити оберіг у церкві мати відправляла дочку, а при поверненні зустрічала її на порозі та промовляла: “Нехай твоя доля буде така красива, як квітка, і така щаслива, як ти зараз, прийшла з судженим додому.”
І мак і оберіг зберігались в будинку, як мінімум, до Різдва, а на різдво насіння додавали в кутю. Інший спосіб його використання — для ворожіння. Дівчата брали мак, щоб приворожити чоловіка. Для цього потрібно було обсипати тричі обранця зернятками та прошептати: “Щоб ти, мене кинув, коли збереш навколо себе цей мак.”
Одруженій жінці, яка хоче завагітніти — радили в цей день вмитись крижаною водою з колодязя та промовити: “Згадай, Спасе, про всіх про нас, пішли кому радість, кому достаток, а мені — дитя. Хай буде так! Амінь!”
14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...
Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...