Журналісти зібрали традиції святкування, які існують прикмети у цей день та що таке “маковійчики”, передають Патріоти України.
Свято Маковія утворилось з народних традицій та церковної дати. З одного боку — серпень визначний тим, що це місяць врожаю і щедрості матінки-природи, а саме до дня Медового Спасу треба зібрати урожай меду, адже після цього бджоли дають значно гірший мед. Звідси й пішла “медова” назва.
У цей день церква також відзначає Походження чесних древ Животворящого Хреста. Що це означає? Згідно з легендою, частка дерев’яного хреста, на якому розіп’яли Ісуса, врятувала Константинополь від епідемії небачених масштабів, що передавалась через воду. Цією часткою освятили усі водойми в місті і вони очистились. Звідси й пішла традиція святити воду в цей день та приписувати їй цілющі властивості.
Ще одне трактування свята Маковія: в цей день вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв. Проте в народі назву сприймають, як період, коли збирається новий урожай маку, котрий теж є одним з головних атрибутів Спаса.
Основні елементи, які треба принести до церкви на посвяту — це мед нового врожаю, воду та мак. При чому освячений мед треба залити в церкві у якості милості нужденним, або ж самому знайти бідняка і віддати йому гостинець. Існувала навіть прикмета, що якщо твій мед не спробує нужденний — то можеш накликати на себе біду.
Також до важливих елементів освяти відноситься оберіг, який називають “маковійчиком”. Детальніше про те, як і з чого робити оберіг ви можете прочитати нижче у цій статті.
З оберегом також можна святити окремі трави чи квіти і використовувати їх у своїх цілях. Васильки і чорнобривці жінки святили, аби потім додати у ванну при купанні, щоб зберегти здоров’я.
Перше, що потрібно зробити після освячення — з’їсти ложку свіжого меду та запити трьома ковтками води.
Традиційно господині готували до Медового Спасу макові рулети, медове печиво, млинці з маком і медом та інші вироби, які включали посвячені інгредієнти. В основному — це були солодощі.
Рибні та м’ясні страви на столі у цей день відсутні, адже з Медового Спаса починається Успенський піст.
Ще до прийняття християнства на території Київської Русі існувала в цей день особлива традиція — створення букетів-оберегів, які в народі називали “маковійчиками”. Ці обереги мали захищати усю родину від біди на протязі наступного року. Така традиція не зникла з приходом християнства, а лиш видозмінилась — тепер зі обереги святять у церкві. Букет такий має робити саме жінка, а складається він із певних трав і квітів, при чому кожна з рослин має певне значення.
В букет кладеться калина, як символ любові і соняшник, як символ сонця. Календула — як захист від різних хвороб та материнка, як захист для продовження роду. Колосся вівса — символ добробуту та врожаю і м’ята — символ спокою і миру. До обов’язкових трав відносяться також ласковець, тирлич, буркун, полин та макові голівки.
Усі трави жінка має поєднати червоною стрічкою та віднести освятити в церкву. Далі принести додому та поставити у місці, де його ніхто не зачепить і не пошкодить. Цілий оберіг — гарантія добробуту, здоров’я і миру в домі. Найкраще місце для трав — біля ікони чи на підвіконні.
Попри те, що з оберегом треба поводитись обережно — можна за потреби вийняти мак. Його насіння сиплять по кутках, аби вберегти оселю від злих духів, а макові голівки кладуть під подушку дитині, яка погано спить вночі.
Не зважаючи на те, що оберіг з маком освячувався в церкві, яка негативно ставилась до ворожінь і інших магічних ритуалів — різного роду обряди та ворожіння все рівно збереглись в українських традиціях. Не оминули вони і Маковія: Святити оберіг у церкві мати відправляла дочку, а при поверненні зустрічала її на порозі та промовляла: “Нехай твоя доля буде така красива, як квітка, і така щаслива, як ти зараз, прийшла з судженим додому.”
І мак і оберіг зберігались в будинку, як мінімум, до Різдва, а на різдво насіння додавали в кутю. Інший спосіб його використання — для ворожіння. Дівчата брали мак, щоб приворожити чоловіка. Для цього потрібно було обсипати тричі обранця зернятками та прошептати: “Щоб ти, мене кинув, коли збереш навколо себе цей мак.”
Одруженій жінці, яка хоче завагітніти — радили в цей день вмитись крижаною водою з колодязя та промовити: “Згадай, Спасе, про всіх про нас, пішли кому радість, кому достаток, а мені — дитя. Хай буде так! Амінь!”
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...