Булінг в Україні: Що це таке та як врятуватися дітям

Як захиститися від цькування в школі і допомогти дитині, яка зіткнулася з булінгом - про це говорили на відкритому майстер-класі, який відбувся в рамках проекту "Стоп шкільний терор", організованого Українським інститутом дослідження екстремізму, передають Патріоти України.

"Наша мета - побудувати міст між дорослими і дітьми, звернути увагу держави на необхідність говорити про проблему булінга на законодавчому рівні і дати конкретні рекомендації батькам, вчителям і самим дітям", - розповідає ініціатор проекту Галина Герега.

Своїми секретами протидії булінга під час майстер-класу з дітьми і батьками поділилися телеведучі Руслан Сенічкін та Неля Шовкопляс. Вони розповіли про булінг, з яким зіткнулися в дитинстві і порадили дітям насамперед не мовчати, якщо подібне відбувається з ними.

"Дівчата і юнаки, якщо хтось з вас опинився в подібній ситуації, пам'ятайте і навіть відчувайте, що всередині вас є стрижень, твердий і міцний. Цей стрижень у кожної людини, головне-це відчувати. І внутрішньо відчуйте, що ти можеш дати здачі. Навіть якщо фізично не можеш, а внутрішньо розуміти, що можеш. Рано чи пізно, це буде написано в тебе на обличчі і твоє тіло не буде збиратися у грудку, навпаки, коли буде дзвінок, ти будеш впевнено стояти і до тебе ніхто не доторкнеться, тому що ця впевненість буде відчуватися. І це будуть розуміти всі. А коли прийде час, це буде уроком і для тих, хто цей булінг провокував", - говорить Руслан Сенічкін.

Неля Шовкопляс додала: "Не важливо, до якої частини соціального класу ви відноситися, просто залишайтеся людиною. Не важливо в кого який статус, які батьки або просто хто як себе веде, ви всі однакові. І ви всі рівні, навіть якщо вас ображають, просто майте силу не зламатися. І майте силу бути собою. Той, хто захоче розглянути це добре зернятко, той його розгляне".

У свою чергу сімейний психолог Федерації Krav Maga Ukraine Ольга Адажій пояснила батькам, що деякі діти не можуть себе захистити через установки батьків "битися - це погано". Вона впевнена: якщо дітей переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стане менш трагічною. В цьому випадку психолог радить практикувати з дитиною наполегливість і невербальну комунікацію для підкріплення вербальної.

Зіткнувшись зі своїм кривдником дитина повинна:

1. Підтримувати з ним контакт очі в очі.

2. Намагатися говорити спокійним і рівним голосом.

3. Стояти на достатній відстані від кривдника.

4. Звертатися до нападника по імені.

"Поясніть дитині, що емоційні невербальні ознаки - погляд у бік, схвильований писклявий голос або стиснення себе в невеликий клубок - і є все те, чого домагаються від жертви, щоб вдарити з новою силою", - радить психолог.

Також у рамках заходу на території ТЦ "Епіцентр" в сучасній локації "Дизайн Арена" був представлений соціальний експеримент від UNICEF. З допомогою чотирнадцяти манекенів діти і батьки могли розглянути різні ситуації булінга, які найчастіше зустрічаються серед підлітків.

Чому починається булінг?

Випадки насильства серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішими. Сьогодні в Україні жертвами булінга стають 8 з 10 дітей. Початок цьому дає такий собі рекет щодо учнів початкової школи, коли, наприклад, старші діти відбирають у них мобільні телефони. Серед же дітей 11-15 років поширені плітки, принизливі жарти та бойкот.

За словами психолога Світлани Кривцової, цькування завжди починає одна людина для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду.

"Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. Але бачачи, що жертва не чинить опір, а вчитель їхню ініціативу не підтримує, діти відчувають безпорадність, і їхній настрій може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості", – пояснила психолог.

Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:

• Нерівність сил агресора і жертви;
• Повторюваність насильства;
• Гостра емоційна реакція жертви.

Найчастіше цькування відбувається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба у визнанні та розумінні не задоволена.Там же, де образа честі людини вважається порушенням більшим, ніж прогул або вандалізм, булінг виникає дуже рідко і скоріше є винятком з правил.

Гучні випадки насильства

Одним з найяскравіших прикладів булінга стало побиття дівчатками-підлітками двох своїх ровесниць. Інші підлітки, які стояли поруч, ніяк не втручалися у конфлікт, а навпаки підбивали школярок і знімали все на відео. Дівчаток врятувало тільки те, що пенсіонерка побачила це у вікно свого будинку та викликала поліцію.

В Івано-Франківську учня школи номер 13 побили хулігани за те, що він колись заступився за свого сусіда. Його заманили у двір школи, де взяли в кільце і побили, використовуючи кастет. В цьому випадку хулігани не побоялися навіть батька хлопчика, який намагався сам розібратися з ними. Підлітки накинулися на чоловіка і почали бити його. Батька врятували патрульні, які проїжджали повз.

У ще одній школі Івано-Франківська семикласниками побили іншого учня і зняли все це на відео, а після виклали в інтернет. Ніхто з людей, які проходили мимо, не спробував допомогти хлопчикові, якого били в живіт руками і ногами.

В Одеській області через подібні знущання помер 15-річний хлопець. Причина смерті – травма живота, яку він отримав в навчальному закладі на перерві.

Жертви та булери

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

За останні кілька місяців близько 67% дітей в Україні віком від 11 до 17 років стикалися з проблемою цькування. І 48% з них нікому про це не розповідали.

Іноді це може довести дитину до думок про самогубство, і якщо вона не хоче розмовляти з близькими людьми, то краще за все звернутися на національну гарячу лінію (телефон – 0-800-500-225).

Що робити?

Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє.

У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.

Вчителям же потрібно не показувати свою фізичну перевагу, а поговорити з ним. Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку. При витівках на уроці можна спробувати відволіктися від заняття і зосередити увагу на булері, спробувати залучити його до навчального процесу.

Однак варто пам’ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.