Через грядущі вибори президента Путін не наважиться на розгортання широких бойових дій в Україні, - експерт

Підкомітет із питань оборони та безпеки цієї установи 4 вересня обмінявся думками щодо російської агресії на пострадянському просторі з провідними аналітиками з різних європейських столиць, - передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Особливо актуальною ця тема стала саме нині, напередодні військових маневрів «Захід -2017», організованих Росією та Білоруссю.

Україна та Європейський союз продовжують взаємодію, що принесла останнім часом свої плоди – «безвіз» і набуття чинності Угоди про асоціацію. І це при тому, що війна на сході України, а також незаконна анексія Криму Росією залишаються викликом для всієї європейської безпеки. На це звернув увагу Люк Девінь, заступник директора підрозділу «Європа та Центральна Азія» у Європейській службі зовнішніх дій.

«Європейський союз готовий до збільшення своєї підтримки, насамперед для імплементації Мінських угод, але й навіть для зусиль у реконструкції Донбасу, коли для цього складуться сприятливі обставини. І, звичайно, ми продовжуватимемо політику засудження й невизнання незаконної анексії Криму» – каже дипломат, запевняючи, що ЄС усвідомлює виклики, які і перед Україною, і перед демократіями Заходу створила Росія, розгорнувши свою гібридну війну.

Тим часом відверто застеріг європейські установи та країни у тому, що Росія не припинить своїх посягань на суверенітет держав «Східного партнерства» аналітик із лондонського Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) Джеймс Шерр.

На його думку, ЄС як геополітичний проект повинен відігравати значно більшу роль на світовій геополітичній сцені.

«Я не бачу жодних натяків на те, аби Росія переглядала свої інтереси щодо держав «Східного партнерства», – вважає Шерр. – Є деякі ознаки того, що вона переглядає свою стратегію і не знає, що робити далі. І причина в тому, що росіяни деякою мірою заблокувалися в Україні. Не лише через політику Заходу, а насамперед через рішучість та консолідацію самої України, які виявилися значно потужнішими та неочікуваними, ніж очікувалося».

Аналізуючи безпекову ситуацію, професор Інституту міжнародних досліджень та політичних наук у Будапешті Андраш Рач прийшов до висновку: всі випадки використання Росією з 2008 року своєї армії для досягнення геополітичних цілей виявилися для неї виграшними. В Україні вони зуміли створити кровоточиву рану на тривалі роки. Тож не слід сподіватися, що Москва відмовиться від подальшої подібної тактики. Водночас, каже він, є підстави залишатися оптимістами: російська армія не готова до великої війни проти Заходу, бо має серйозні технологічні проблеми через західні ембарго та брак запчастин з України. Реформа армії «запізнюється», а через грядущі вибори президента Путін не наважиться на розгортання широких бойових дій в Україні.

«Якщо США нарешті вирішать надати Україні потужні протитанкові озброєння, то це росіянам значно збільшить ціну, навіть якби Кремль зважився на масований наступ, – каже угорський професор. – Через два роки Росія спробує вплинути на українські вибори. Тож я не очікую, що до виборів президента в Росії наступного року Москва вдасться до активізації в Україні. Однак в період між російськими та українськими виборами ситуація може стати значно небезпечнішою».

Загалом обговорення ситуації в галузі безпеки в Східній Європі російської агресивної політики в Європарламенті було позначене й виступами проросійських політиків з поміж ультра-націоналістів. Однак головний підсумок слухань визначив один із учасників дискусії, кажучи: ЄС не повинен опинитися беззбройним перед все більш наполегливою військовою потугою Росії. «Треба бути реалістами та прислухатися до того, що кажуть партнери на сході Європи. І, усвідомлюючи тиск та ризики з боку Росії, Європейський союз має разом із Києвом, Тбілісі чи Кишиневом чітко визначити, як саме має відбуватися взаємодія цих партнерів та ЄС».