Про це пише видання The Economist, із яким Епплбом співпрацювала раніше як журналістка, передають Патріоти України.
Рецензія починається з цитати з «Червоного голоду» про те, що з 70 мільйонів смертей від голоду у 20 столітті – щонайменше 40 мільйонів приходяться на комуністичні режими в Китаї, Радянському Союзі, КНДР та Камбоджі. Точне число смертей встановити неможливо, так само, як і причини голоду, зважаючи на наслідки війн, революцій, природних катаклізмів. Також важко говорити про конкретні цифри через флер секретності навколо цих режимів та їхню ізольованість. Тим не менш навіть приблизні підрахунки показують, що соціалізм означав для цих країн перш за все колапс економіки, бідність та голод.
Книга «Червоний голод» описує штучний голод у Радянській Україні у 1932-1933 роках. Головна теза Епплбом полягає в тому, що близько 4 мільйонів смертей від голоду стали результатом політики Сталіна та більшовицької верхівки, які прагнули підпорядкувати Україну радянському режиму. Як вказує автор, стратегічно та економічно Україна була другою найважливішою республікою СРСР, і це «підпорядкування» вилилося у справжню війну, як говориться у підзаголовку книжки.
«Війна, за відомою формулою Карла фон Клаузевіца, є продовженням політики іншими методами. Політикою у цьому випадку була радянізація України; методом – штучний голод», підсумовують рецензенти книжки.
Як відзначає сама Епплбом, це не нова ідея: подібні заяви робили емігранти з СРСР вже у 50-х роках. Утім, тоді цим свідченням не надали належної уваги. За словами авторів рецензії у The Economist, скептичне ставлення до Голодомору на Заході почало змінюватися лише нещодавно – і в масовій свідомості на це вплинув канадський фільм «Гіркі жнива» (“Harvest of Despair”) за книжкою Роберта Конквеста.
Журналісти відзначають, що аргументація Епплбом будується наступним чином: «У своїй ясній та енергійній прозі вона описує, як відбувався збір врожаю та з якою жорстокістю більшовицькі комісари відбирали у селян всі запаси, а потім блокували можливість втекти в інші райони, тим самим прирікаючи людей на голодну смерть». Водночас у рецензії вказується, що більшість документів було оприлюднено тільки після 1991 року, і лише зараз ця тема належним чином вивчається у самій Україні.
Також у рецензії ідеться про те, що найбільш сильні місця книги описують виживання людей в умовах штучного голоду, коли ішлося про жахливі сцени моральної деградації з одного боку і взаємодопомогу та солідарність з іншого. Епплбом називає Голодомор «станом облоги» з боку більшовиків, який примусив людей почати їсти траву, домашніх тварин та зрештою одне одного. Рецензенти відзначають, що, описуючи страшні сцени голоду та навіть канібалізму, автор книжки називає прямих винуватців цієї катастрофи, що заторкнула 13% населення України, за підрахунками Епплбом. Зокрема вона пише, що Сталін не лише знав про масові смерті, а й намагався будь-якими засобами приховати цю інформацію, включно із забороною публікації документів. Підсумовуючи, Епплбом називає цю кампанію більшовиків з підкорення України «революцією, ще більш жорстокою та шокуючою, ніж перша більшовистська революція».
Раніше Енн Епплбом вже займалася вивченням радянського режиму. Вона є автором іншої книжки про ГУЛАГ та політику Сталіна після Другої Світової. Як відзначають журналісти The Economist, Епплбом також проводить паралелі між політикою Сталіна та «нинішньою кампанією Володимира Путіна в Україні».
«Вісімдесят років потому в Україні знову можна почути відголоски сталінських жахіть – або точніше страху самого Сталіна через те, що непокора в Україні може поширитися на Росію. Це все є і зараз», цитують висловлювання Епплбом журналісти видання.
Також у рецензії ідеться про те, що «Червоний голод» також описує, як вади сучасної української політики, у тому числі політична пасивність та терпимість до корупції, стали наслідками радянського режиму. На думку Епплбом, причиною Голодомору стало бажання Сталіна приборкати Україну та знищити український націоналізм, створивши нову ідентичність «радянських українців».
«Зі страшною прямотою «Червоний голод» демонструє жахливі наслідки кампанії проти подолання «відсталості», що велася режимом, який оголосив війну власному народу», підсумовують рецензенти книжки.
Ще одну хвалебну рецензію опублікувала британська газета The Guardian, журналісти якої пророкують книжці статус бестселера.
Відзначимо, що раніше Епплбом вже отримувала Пулітцерівську премію у 2003 році за книжку «Історія ГУЛАГу», а також британську Премію Даффа Купера (Britains Duff-Cooper Prize). Ця книга вийшла у фінали конкурсів на Національну книжкову премію, Національну премію критиків, книжкову премію газети «Лос-Анджелес таймс» і премію Семюела Джонсона. Перекладена більш ніж на 20 європейських мов, у тому числі українською.
14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...
Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...