Чому спроба українізувати угорців обернулася конфліктом з Будапештом, - НВ

Про це йдеться в матеріалі журналу Новое время, передають Патріоти України.

"Мадярський анклав

Берегово, 29-тисячне містечко на Закарпатті, неформальна столиця українського мадярського анклаву, що складається зі 150 тис. осіб. Це близько 12% населення всієї області, які розселені в прикордонних із їхньою етнічною батьківщиною районах.

У Берегові дуже багато Угорщини: це і мова вуличних бесід, і слова на вивісках і плакатах, і статті численних місцевих національних газет. І колір прапорів над міськрадою.

Саме мова і зробила регіон геополітичним фактором, який намагаються використовувати відразу три столиці: Київ, Будапешт і всюдисуща Москва.

А все через прийнятий Верховною Радою закон про освіту, одна зі статей якого говорить: національні меншини повинні вивчати основні предмети у школі українською. При цьому в Берегівському районі, де 80% населення складають угорці, у половині шкіл викладання ведеться виключно угорською.

Представники цієї меншини болісно сприйняли новації. А їхня етнічна батьківщина і взагалі образилася на Україну, вимагаючи скасувати закон і пригрозивши ставити палиці в колеса української євроінтеграції.

Закарпатські угорці хочуть отримати в Україні статус, який має в Сербії їхній національний автономний край Воєводина, що передбачає широкі повноваження, зазначає місцевий журналіст і перекладач Олег Супруненко. Однак у сусідній з Україною Словаччині, де угорців теж багато, вони не можуть навіть прапорів своїх повісити на адміністративні будівлі. На думку журналіста, саме словацький досвід зараз взяв на озброєння Київ.

Зараз інтереси анклаву в парламенті представляє Василь Брензович, №62 списку Блоку Петра Порошенка (БПП). "У Брензовича була з Порошенком домовленість: той забезпечує лояльність угорців до українського президента, а Порошенко у відповідь дає їм власний виборчий округ", – пояснює Супруненко. Поки що подібний округ не з'явився.

Страх закарпатського сепаратизму

Після різко негативної реакції Угорщини на український закон про освіту команда Петра Порошенка спробувала пом'якшити позицію офіційного Будапешта, паралельно переконуючи євробюрократів і власне населення в тому, що нічого страшного не сталося. Але насправді коридорами української влади почав бродити привид закарпатського сепаратизму: джерела НВ в Адміністрації президента України кажуть, що там серйозно вивчають різні сценарії радикалізації регіону.

В СБУ та Радбезі відмовилися коментувати запит НВ на цю тему.

Супруненко, добре знайомий з настроями у своєму регіоні, вважає: радикалів тут небагато і вся їхня активність зводиться до публікацій у Facebook. А ось автономістські прагнення наростають. Так відбувається завжди, коли "порушується культурна автономія", говорить Георгій Гмітра, ще один житель Берегова, етнічний угорець з освітою соціолога.

У ситуації, коли в державі приймають непродумані закони, автономія може обмежити їхній негативний вплив на меншість, яка компактно проживає на своїх етнічних землях, додає він. І зазначає, що однією з можливих відповідей української влади могло б стати відродження мажоритарного виборчого округу для українських угорців, який існував до 2002 року.

Прагнення угорської меншини до збереження і посилення своєї автономії викликає протидію не лише офіційної української влади. 12 листопада 2017 року вулицями Берегова пройшов марш українських націоналістів, приурочений до 79-річчя створення організації Карпатська Січ. Радикально налаштовані активісти ВО Свобода та інших структур докрокували до будівлі Берегівської міськради і зняли угорське червоно-біло-зелене полотнище. Ту саму акцію вони повторили в навколишніх селах, про що написали всі місцеві угорськомовні газети.

"Мене дуже образили дії українських націоналістів, – каже 67-річна угорка Юдіта Ерделі, мешканка села Ботфалва під Ужгородом, – Ми обговорювали подію з пастором у нашій протестантській громаді. І дійшли думки: тримати зло на безголових не можна".

Зате всерйоз занепокоїлися через марш у Берегівській райадміністрації. "Чого вартий той факт, що марш Свободи в Берегові показували по російському телебаченню", – скаржиться Іштван Петрушка, голова району та етнічний угорець.

Позиція Будапешта

Ужгородський політолог Дмитро Тужанський киває на Будапешт: саме звідти ростуть ноги у проблеми. Мовляв, уряд Угорщини розігрує етнічну карту у всіх сусідніх країнах.

Ця європейська держава дійсно активно підтримує своїх українських братів. У Берегові працює Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II – єдиний вищий навчальний заклад в Україні з угорською мовою викладання. Професура в основному приїжджає з Угорщини, а підтримують інститут грошима фонди з тієї ж країни – Genius та Agora.

Ще один угорський фонд – Egan – надає кредити українським підприємцям угорського походження: до 300 тис. грн за пільговими ставками. У цілому, за три роки Egan планує витратити на ці цілі €100 млн.

Крім того, за рахунок угорських платників податків їхнім українським братам компенсують витрати на оформлення різних документів – наприклад, прав власності на землю.

Історична батьківщина фінансує етнічні газети на Закарпатті, які багато пишуть про угорську політику і допомагають жити тим порядком денним, яким живе ця країна, говорить Олександр Пересоляк, колишній голова громадської ради Ужгородській мерії. Протистоїть їм місцевий український телеканал Тиса, який входить до складу Суспільного мовлення, – він робить передачі угорською.

Угорщину цікавлять і інфраструктурні проекти на Закарпатті. У вересні Ужгород відвідала делегація із сусідньої країни-"благодійниці", яка цікавилася місцевим аеропортом, що перебуває на балансі облради. Виявилося, що угорський аеропорт Дебрецен хоче взяти ужгородського побратима в довгострокову оренду, каже його керівник Євген Гапоненко.

Підтримка іноземних "земляків" є в Угорщині конституційною нормою. "На цей напрям зовнішньої політики є консолідований запит усього тамтешнього суспільства – від ліберальних до праворадикальних сил", – наголошує політолог Тужанський. І додає: особливим ризиком є те, що Київ часто спілкується із закарпатськими угорцями через столицю їхньої етнічної держави.

Що отримує офіційний Будапешт за підтримку одноплемінників?

Угорщина, яка переживає демографічну криза, з їх числа формує контингент кваліфікованої робочої сили, яку легко інтегрувати. Альтернатива – сирійські мігранти, напливу яких активно опираються угорські націоналісти.

Більше того, В'ячеслав Гусаров, експерт групи Інформаційний спротив, допускає: Угорщина може виношувати плани про включення частини Закарпаття до свого складу. Мовляв, угорський сепаратистський рух у регіоні активно координується Кремлем для створення середовища потенційної нестабільності і повторення сценарію "м'якої окупації" за зразком Донбасу.

"Логіка Угорщини – підтримувати угорців в інших країнах і дивитися, що буде далі, – каже з того ж приводу Супруненко. – Якщо Україна через 10-20 років розвалиться, Угорщина забере собі Закарпаття".