Останні

Чи справді в Україні існує проблема з мовами нацменшин? - Румунські села на Буковині не відчувають нічого подібного (відео)

неділя, 3 лютий 2019, 23:03
Буковина гарний приклад, де поряд мирно розвиваються "лімба романа" та українська мова.

Чи справді проблема з мовами нацменшин в Україні така гостра, як про це люблять говорити угорці Закарпаття? Журналіст Сергій Гальченко вирішив перевірити у ще одному регіоні. І поїхав на Буковину, де так само компактно живуть етнічні Румуни, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Красноїльськ в Чернівецькій області - найбільше румунське село в Україні. За 5 кілометрів звідси, за горою вже Румунія. І хоч за паспортом жителі Красноїльська - українці, душею вони все ж румуни.

З 11 тисяч жителів селища значна частина давно на заробітках в Португалії чи Італії. Ті, хто залишився, виживають тут, за рахунок невеличких бізнесів та, в тому числі, контрабанди.

Взагалі з 900 тисяч жителів Чернівецької області - 12%, тобто, близько 100 тисяч - це етнічні румуни, які в основному живуть у південній частині регіону.

Зустріти в Красноїльську етнічного українця майже неможливо. Між собою та вдома тут спілкуються виключно румунською. Українську діти вивчають лише у школі.

Минулого року, коли парламент прийняв закон про освіту, який змушує в тому числі етнічних угорців на Закарпатті вчити шкільні предмети українською мовою, це викликало між Україною та Угорщиною фактично дипломатичну війну. Напруга триває і досі. Офіційний Будапешт назвав закон - утисками своїх меншин на Закарпатті та почав ветувати будь-яке зближення України з ЄС та НАТО.
Під дію цього мовного закону, окрім угорців потрапили й інші менщини. Зокрема і етнічні румуни, які компактно проживають на Буковині. Проте вони українську і розуміють і нею легко говорять, на відміну від деяких прикордонних поселень з етнічними угорцями на Закарпатті.

В ліцеї румунсьмовного села Карапчів вчителі викладають українською і всі діти її вивчають з першого класу. До речі, в румунськомовних селах перше, що кидається в очі - відсутність прапорів та засилля румунськомовних вивісок на магазинах. В угорців Закарпаття - це звична справа.

Журналісти навідались до Красноїльська - найбільше румунськомовне село України в пошуках тих, хто також незадоволений «утисками» мови нацменшин. Проте тут проти української мови не виступають.

«Молодь уже всі знають (українську – ред.), всі розуміють. Всі навчаються і румунської і української. Можуть спокійно спілкуватись. Коли проводять свята в будинку культури, то трьома мовами – румунська, українська і польська», - розповідає голова села.

Польська мова тому, що поряд з Красноїльськом - село Стара Красношара, де 90% жителів - етнічні поляки. В Красноїльську ж є румунськомовна гімназія, де вчаться місцеві школярі. Українська тут кілька разів на тиждень. Шкільний гамір на перервах виключно румунською. Проте учні як перших так і випускних класів знають українську мову.

Директор гімназії каже, що вони з повагою ставляться до української мови, тому її усі знають. «У нас кілька предметів ведуться на українській мові. Там теж. І ще паралельно ми постійно, я , наприклад, викладач хімії, я постійно тему даю і на румунській мові, і на українській мові. І термінологію на українській мові поясню. Я не думаю, що можна витіснити українську мову, бо ми живемо в Україні і ми будемо паралельно вчити і румунську , і українську», - запевняє в.о. директора Красноїльської гімназії Лариса Бружа.

Керівник місцевого відділу освіти, яка теж румунка, каже, що дитина, коли приходить в школу, вже розуміє українську мову - знання закладають ще у дитячому садочку. І це повністю позбавляє першачків від мовних бар'єрів у школі. Тож з виконанням нового закону про освіту тут взагалі не бачать великих проблем.
На відміну від Будапешта, який максимально вкладає серйозні гроші у закарпатських угорців - від реконструкції шкіл та дитсадків до кредитів та фінансової допомоги підприємцям. Про інвестиції з Бухареста тут тільки мріють.
За державні кошти тут побудували школу мистецтв, якою дуже пишаються. В планах безліч проектів - після децентралізації місцевий бюджет став отримувати значні гроші. Єдина проблема - це люди, які виїжджають на закордонні заробітки і все частіше там лишаються.
Буковина гарний приклад, де поряд мирно розвиваються "лімба романа" та українська мова. І хоч офіційний Бухарест і перестав говорити про Велику Румунію, нещодавно вони ж запровадили стипендії для перших класів румунськомовних шкіл Буковини. Також стипендії хочуть ввести і для румунськомовних вчителів. В Румунії почали говорити про молоде покоління на Буковині, яке занадто українізується.
«Тобто, це якимсь чином відповідь – залишайтеся, не вчіть державну мову, навчайтеся тільки рідною мовою. Вони не боряться з українізацією, а хочуть загальмувати цей процес», - каже експерт з українсько-румунських питань Тарас Халавка.
Можливо експерт і дмухає на холодну воду. Але не треба забувати про третю силу з півночі. Офіційний Бухарест може не помітити, як Москва легко радикалізує ситуацію на Буковині. Фактично повторивши свій сценарій з угорцями на Закарпатті, коли протистояння Будапешта з Києвом дійшло до критичної межі.
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

14 вересня - Воздвиження Хреста Господнього: Що категорично не можна робити в цей святковий день

субота, 14 вересень 2024, 0:10

14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...

Різдво Пресвятої Богородиці: Ця сильна молитва, прочитана з чистою душею, допоможе здійснити найзаповітніші бажання

неділя, 8 вересень 2024, 5:00

Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...