"Донецький інтернаціонал": Хто воює за бойовиків на Донбасі

Одним з підрозділів найманців, яких в 2014 році чимало з'явилося на Донбасі, стала "П'ятнашка" – так звана 15-а міжнародна "бригада".

Олег Панфілов

Днями «президент Південної Осетії» Анатолій Бібілов, що прибув з «робочим візитом» в Донецьк, заявив, вже не ховаючись, що «приїхав провідати хлопців-осетин». Він побував також «на передовій», там його назвали військовим партнером. Бібілов не став заперечувати, що готовий допомогти і консультувати найманців як військовий. Ще він заявив, що добровольців «об'єднує ідея» і «стимул», а «ДНР» треба допомагати, як допомагає США Україні, – пише Олег Панфілов для Крим.Реалії, передають Патріоти України.

Генерал-лейтенант Збройних сил Росії Анатолій Бібілов став «президентом Південної Осетії» недавно, менше року тому, він змінив генерал-майора КДБ СРСР Леоніда Тібілова, який чомусь вже не викликав довіру у Кремля. У 1996-1998 роках, як зазначається в офіційній біографії, Бібілов займався комерційною діяльністю в Києві. Потім повернувся в російську армію, служив в північно-осетинському батальйоні миротворчих сил Росії в «Південній Осетії», брав участь у серпневій війні 2008 року, будучи «миротворцем».

Ймовірно, ця обставина і стала вирішальною, коли Кремль, на підставі матеріалів Генеральної прокуратури Росії, вирішив змінити крадія паркетного чекіста на бойового офіцера, який в чині піднімався стрімко: у 2008 році був майором російської армії, потім відразу став генерал-майором МНС «Південної Осетії», прийшов до «президентських» виборів вже генерал-лейтенантом. Стрімке зростання за 10 років зрозуміле – на маріонеткових територіях люблять генеральські погони, в малесенькій «Південній Осетії» генералів більше десятка.

Отже, генерал Бібілов в якості «керівника» окупованої «Південної Осетії» приїхав до Донецька, щоб провести інспекцію, подякувати своїм найманцям, надати можливу допомогу і зробити кілька гучних заяв. Звичайно, смішно говорити про економічні відносини двох маріонеткових утворень, тим більше що в «Південній Осетії» зараз крім пива і мінеральної води нічого істотного для комерційного інтересу не виробляють. Швидше за все, крім пропагандистського флеру, ця поїздка за російські гроші не несе ніякого навантаження. Інша проблема – що робити з бойовиками, які набігли на Донбас за легкими грошима ще влітку 2014 року – залишатися їм чи повертатися на батьківщину? Якщо повертатися, то що з ними робити там?

Одним з підрозділів найманців, яких в 2014 році чимало з'явилося на Донбасі, стала «П'ятнашка» – так звана 15-а міжнародна «бригада». Весь інтернаціоналізм її полягав у тому, що серед п'ятнадцяти бойовиків були в основному абхази, а також двоє етнічних вірмен з Абхазії – Ахра Авідзба, Астамур Авідзба, Матбей Абіджба, Акоп Абромян, Іраклі Адлейба, Гурам (Ставрос) Багателія, Данило Бігвава, Михайло Захарцев, Бесик Ліпартія, Дмитро Погосов, Ремзік Сарсанія, Сурам Скверія, Азамат Тванба, Олександр Тванба, Гарік Халайджян. У червні 2015 року Іраклі Адлейба був знищений. Пізніше до «бригади» приєдналися Володимир Гурзуліді і Темо Учава. Найманці непогано поживилися на мародерстві, а Багалетія зміг віджати цілу мережу магазинів АТБ, ставши керуючим.

Їх лідер Ахра Авідзба з'явився на Донбасі в липні 2014 року, вже через два місяці він називав себе командиром інтернаціональної бригади «П'ятнашка», до цього побував бойовиком у зведеній бригаді «Царя» під командуванням «міністра оборони ДНР» Володимира Кононова. Через півроку 20 лютого 2015 року, був нагороджений званням «Герой ДНР». «П'ятнашка» незабаром поповнилася ще парою десяткою бойовиків, серед них був, наприклад, уродженець Молдови Єгор Матковський, який після проходження служби в молдавській армії працював в дорожній поліції, танцюристом в нічних клубах, потім поїхав на Кавказ, «прийняв іслам». На Донбас приїхав «потренуватися» перед поїздкою до Сирії, де в червні 2017 року і загинув. Бойовик, що «прийняв іслам», не приховував своїх симпатій до Радянського Союзу, ходив в блакитному береті з радянською кокардою.

16 жовтня 2016 року в ліфті житлового будинку в Донецьку був підірваний «Моторола», Арсен Павлов, і майже відразу стали поширюватися чутки про те, що це справа рук Авідзби, який, нібито, був ображений висловлюваннями дружини «Мотороли» про Абхазію. За кілька місяців до цього, 25 липня, дружина «Мотороли», Олена Коленкіна, будучи з чоловіком на відпочинку в Абхазії, написала в своєму акаунті «ВКонтакте»: «Якщо мене запитають де б я не хотіла опинитися знову, я б з упевненістю відповіла , що саме в Абхазії. Господь наділив цю землю шалено красивою природою – і такими ж неймовірно ледачими людьми. Скрізь розруха, незважаючи на те що з кінця війни пройшло 23 роки. Хочете потрапити в Прип'ять?! Велкам ту Абхазія! Тільки люди іноді ходять повз. Хоча не всіх мешканців цієї країни можна назвати людьми».

Швидше за все, ініціатором поїздки на відпочинок був сам Ахра, який підтримував дружні стосунки з «Моторолою», але стерпіти образи він не зміг. Вибухнув гучний скандал, соціальні мережі були переповнені обуреними коментарями, один з них написала людина на ім'я Дамей Авідзба: «Ти приїхала до нас в гості, здобула повагу і шану. Тебе зустріли, як царицю, а ти нас обзиваєш? Та хто ти така, щоб судити про людей Абхазії? Ким ти вважаєш себе? За яким правом ти ображаєш мене і мою сім'ю?». Якою мірою спорідненості пов'язані бойовик «П'ятнашки» і начальник ДАІ Сухумі невідомо, але після вибуху в ліфті Ахра Авідзба зник з Донецька. За цей час у «П'ятнашки» з'явився новий командир – етнічний осетин з Північної Осетії Олег Мамієв.

Ахра повернувся в Донецьк тільки в кінці листопада 2016 року і, через деякий час, вирішив спробувати щастя в політиці, відправившись в Абхазію для участі в «парламентських виборах». На початку 2017 року він приїжджає до Абхазії, де бере участь в «парламентських виборах», як «добре всім відомий в Абхазії, Росії, «ДНР»,«ЛНР», Україні, Грузії та багатьох інших країнах світу». Однак вибори програв, вступивши в конфлікт з тодішнім «главою МВС Абхазії» Асланом Кобахія. Образившись за свого двоюрідного брата, колишнього начальника Управління власної безпеки Ігоря Базильського, зажадав від «міністра» сатисфакції за образу честі і гідності близького родича – публічного вибачення. Другу атаку на «міністра» Ахра Авідзба зробив в жовтні 2017 року, випадково або у зв'язку з цим 12 жовтня було призначено нового «главу МВС», росіянина Гаррі Аршба. На сьогоднішній день Ахра Авідзба всього лише керівник відділення Громадської організації «Оплот Донбасу» в Шахтарську Донецької області.

Перші етнічні осетини-найманці з'явилися на Донбасі в складі батальйону «Схід», який був укомплектований колишніми співробітниками місцевих силових структур – «Альфа» і «Беркут», а також вихідцями з Осетії. Командиром «Сходу» став колишній командир донецького підрозділу «Альфа» Олександр Ходаковський. Після втечі Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) зі Слов'янська почався розбрід в батальйоні «Восток», 12 грудня 2017 року один з осетинських бойовиків Алан Мамієв писав, що частина осетин вирішила покинути Донбас, частина – залишитися. Серед них був і брат Алана – Олег Мамієв ( «Мамай»), який захопив у 2016 році владу в «П'ятнашці». Поки Ахра Авідзба переховувався, «Мамай» з'їздив до Москви на закриту нараду Ради командирів Союзу добровольців Донбасу. Зустріч пройшла в присутності помічника президента Росії Владислава Суркова.

Тепер «П'ятнашку» очолювали етнічні осетини, які себе не ділять на вихідців – «північних» або «південних», у всіх російські паспорти, всі підпорядковуються одній меті, яка в 2014 році була не примарною, а цілком очевидною – Москва нарешті почала захоплення України і жадала відновлення якоїсь подібності до СРСР. На заклик «російських патріотів» на Донбас рвонула величезна кількість автомийників, охоронців і «кидал», оскільки, як і в 2008 році в Грузії, з'явилася реальна можливість поживитися на грабежах і «віджимах». Для абхазів і осетин, які пройшли конфлікти, починаючи з 1992 року, крім поживи була, звичайно, політична підоснова – якщо на стороні України Захід, то цей самий Захід, який допомагає Грузії протистояти «незалежності» Абхазії і «Південної Осетії», окупованих Росією. За власним визнанням громадянина Росії «Мамая», він брав участь в конфлікті в Грузії в 2004 році, коли окупована територія вперше заявила про те, що хоче приєднання до Росії.

Зазвичай в західній літературі найманців називають «дикими гусьми», як знамениті загони ірландських найманців початку XVII століття. Міжнародне право чітко визначає статус найманця, який, згідно з Женевським конвенціям, бере участь в збройних конфліктах, «керуючись, головним чином, бажанням одержати особисту вигоду, і якій дійсно обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду , яка обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони».

Одна невідповідність донбаських бандитів до Женевських конвенцій є: у статті 47 першого Додаткового протоколу написано, що найманець «не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті», а також – «не посланий державою, яка не є стороною, що перебуває в конфлікті, для виконання обов'язків в якості особи, яка входить до складу її збройних сил». У російському законодавстві навіть є стаття 359 КК, відповідно до якої «вербування, навчання, фінансування або інше матеріальне забезпечення найманця, так само як його використання у збройному конфлікті або військових діях, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, а участь в збройному конфлікті в якості найманця – позбавленням волі від трьох до семи років».

У Росії знайшли іншу форму найманства – ідеологічно обґрунтовану: звичайно, ніхто не зізнається в тому, що отримує за війну гроші, але цілком вільний у грабежах і «віджиму», одночасно стверджуючи, що приїхав за покликом серця. Однак зараз, коли Росія не обмежує себе міжнародними зобов'язаннями, то і в закликах до совісті вже немає необхідності: Анатолій Бібілов формально – не росіянин, хоча і громадянин Росії, який очолює окуповану і перебуваючу на утриманні Кремля територію, може визнати – так, ми допомагаємо. Швидше за все, це відбувається від невпевненості в майбутньому, від безвиході і бажання зберегти свій вплив на територіях, які Росія як і раніше вважає своїми. Бібілов в Донецьку говорив, що «Київ – це російське місто», в якому «завжди жили нормальні люди».

Командир «П'ятнашки» Олег Мамієв заявив, що військові «ДНР» і «Південної Осетії» мають намір розвивати подальшу співпрацю, зокрема, мова йде про спільні навчання на території обох республік. Головний цхинвальський пропагандист Юрій Вазагов пояснив: «У світлі того, що Україна і Грузія активно розвивають військово-політичне співробітництво, поява Бібілова на передовій в ДНР – це не просто жест, це означає, що Південна Осетія і ДНР розвивають взаємодію, зокрема, військово -політичну. Крім того, мова йде про підтримку тих добровольців з Південної Осетії і Абхазії, які воюють за незалежність Донбасу». Командир грузинського легіону добровольців, які воюють на боці ВСУ, Мамука Мамулашвілі прокоментував коротко: «Це дешева політика відродити імперію».

Опублікував: Олег Устименко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

"Раби США, що підтримують терористів": Асад повернув престижну французьку нагороду

п’ятниця, 20 квітень 2018, 22:57

Дамаск вирішив повернути орден через кілька днів після того, як Франція заявила про "дисциплінарну процедуру" щодо відкликання нагороди. Сирія повернула до Франції престижну нагороду "Орден Почесного легіону", якою був нагороджений сирійський президент...

"Західні колеги перебільшують": Собчак зробила цікаву заяву про Путіна

п’ятниця, 20 квітень 2018, 22:44

Політик і телеведуча Ксенія Собчак , яка на попередні вибори президента Росії йшла як самовисуванець, вважає, що Захід веде жорстку антипутінську пропаганду. Про це вона написала в Instagram, передають Патріоти України. "Якщо ти не готовий погоджуватис...