"Донбасс - это раковая опухоль, которую необходимо отрезать", - нардеп

Донбас це ракова пухлина, яку необхідно відрізати для порятунку української нації, її відродження і входження в європейську сім'ю, а інакше буде розбій і вічний шантаж.

"Я запитав - це геніальне передбачення або старечий маразм? Співвідношення відповідей - 71% проти 4% на користь геніального передбачення, " - пише у своєму блозі народний депутат України Олександр Кірш, передають Патріоти України.

Далі - мовою оригіналу:

"Презентативна ли выборка через такой опрос наблоге? Не знаю, не уверен. Всё же блог на "Обозе" — русскоязычный, большинство его читателей, как и вообще тех, кто меня знает,— из Киева, Харькова, Одессы, Днепра, Запорожья. То есть в основном — столица, восток и юг. И если вдруг на западе страны Донбасс любят больше, то процент согласных с тем, что он опухоль, оказался завышен. Если же наоборот, то тяжело даже представить настоящую цифру.

Надо бы учесть политикам. И политиканам тоже, если им важны голоса.

Плохо ли такое отношение подавляющего большинства к региону? Я не Маяковский, чтобы рассказывать, что такое хорошо и что такое плохо. Факт же заключается в том, что, хоть и вопреки официальной линии "не отдадим ни пяди, всё наше, не вы собирали земли, не вам их и раздавать", народ явно не хочет иметь в составе своей страны в это сложное время антиукраинскую депрессивную ноющую русскую колонию. Которая сама напросилась на то, что получила, причём просила долго. И из которой кто очень хотел, тот уехал.

Лично мои чувства — смешанные. Мои и отец, и мать — из Луганска. Там они и познакомились. Большинство моих родственников жили в этом городе. Сам я долгие годы на праздники туда регулярно к ним ездил, пока они не умерли или не разъехались. Каждое лето — Феодосия и Луганск. Это были города моего детства. Я до Металлиста болел за Зарю. В 1972-м она была чемпионом СССР. Я помню заполненный стадион Авангард. Мои родственники жили совсем рядом. Это была улица Пригородная, которая потом стала называться Квартал Димитрова. Там жили тётя, дядя и двоюродный брат. Сейчас они в Израиле. Успели.

А бабушка с дедушкой жили на улице Любови Шевцовой. Когда её сносили, им дали квартиру в районе кинотеатра Аврора. Дедушка работал бухгалтером в Кадиевке/Стаханове. До страшных дней сегодняшнего Донбасса они не дожили.

Враги Украины украли мой Луганск. Мой Донбасс.

Пусть подавятся."

Опублікував: Олег Устименко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

14 вересня - Воздвиження Хреста Господнього: Що категорично не можна робити в цей святковий день

субота, 14 вересень 2024, 0:10

14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...

Різдво Пресвятої Богородиці: Ця сильна молитва, прочитана з чистою душею, допоможе здійснити найзаповітніші бажання

неділя, 8 вересень 2024, 5:00

Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...