"Досить принижувати себе і країну!" - відома волонтерка про бідність в Україні

Відома волонтерка Наталя Юсупова (Ветвицька) закликала українців своїми справами і працею забезпечити власний добробут, а не скаржитися на важкі умови життя. Про це вона повідомила на своїй сторінці в соцмережі Facebook, передають Патріоти України.

"Як тільки пишу пост про те, що наша країна не так бідує, як кричать на ТБ і в соцмережах, одразу ж випливають співвітчизники з жорсткою претензією "В Києві народ жирує, в маленьких містах і селах люди голодують". При тому, що я п'ятий рік спілкуюся і бачу людей з сіл, міст і селищ, знаю і бачу, як вони живуть", - написала вона.

Юсупова визнає, що живуть дійсно важко, але не голодує той - хто трудиться. "Звичайно, є люди, які не можуть працювати, це люди з інвалідністю, самотні люди похилого віку і діти. Багато хто з жебрацтвом, це жахливо, але мої пости не про це", - продовжила волонтер.

"У мене завжди виникає питання - заходячи на сторінки волаючих, не бачу постів про допомогу, якої-небудь благодійної програми, немає фото старих, дітей, нічого. Можливо, допомога йде не публічно, ок, але писати і звертати загальну увагу на проблему бідності ви можете??", - запитує Юсупова.

"А так, фото себе коханих та ідіотські відео, все!", - зазначила вона.

Волонтер Юсупова наголосила, що "якщо держава не справляється, а ви обурюєтеся, ідіть і допомагайте!". Також вона додала, що соромити її точно не треба.

"Взяти великі міста і обласні центри, це фактично, половина нашого населення - люди працюють і багато живуть забезпечено. Досить принижувати себе і країну!", - закликала волонтер.

В коментарях до посту Юсупової її підписники висловлюють солідарність з думкою, що кожен сам будує власний добробут:

"Шість років їздила у відрядження від телепроекту "говорить Україна". У найбільш занедбані села і містечка. І підтримую вас, Наталія Юсупова";

"Підтримую повністю!"

"Так печаль в тому, що в нашій країні щоб не голодувати треба не трудитися, а працювати на декількох роботах цілодобово, приходити і просто валиться з ніг або їздити за тридев'ять земель на заробітки і місяцями не бачити, а то й роками своїх близьких. Це добре? Сумніваюся, і сумно, що в нашій країні ти не можеш нормально заробляти тією професією, яку ти любиш, а змушений йти на ту, де більше платять, при цьому ненавидіти свою роботу і щоранку скриплячи зубами йти туди, розуміючи, що інакше ти не виживеш. Сумно, що хороші фахівці змушені їхати за кордон, щоб нормально жити, бо в нашій країні вони просто не затребувані або низкооплачувані. Так, можна жити добре, але якою ціною, не думаю, що це правильно, і так не повинно бути. Але це суто моя думка";

"У моєму селі хто хоче, той не потребує. Так, встають з сонцем, лягають з місяцем. Але дітям у містах квартири вже купили"...