Доторкнутися до хмар, або Чому варто піти в гори (фото)

Володимир Висоцький писав про походи: “Краще гір можуть бути лише гори, на яких ще не бував”.

Чому людей так тягне підкорювати вершини і як поїздка у гори може вплинути на життя, - розповіла Анастасія Дячкіна, передають Патріоти України.

Колись давно, близько 10 років назад, я вперше потрапила у Карпати і зрозуміла, що це моє. Я не знаю, що саме мене тоді так привабило, але та поїздка закарбувалась у пам’яті на довгі роки. Тому згодом я почала професійно займатися туризмом, зокрема походами.

Навіть не зважаючи на достатній досвід у цій сфері, я й досі не можу відповісти на головне запитання, чому я цим займаюсь. І ви не подумайте, я така не одна. Насправді, багато людей так само не можуть дати конкретної відповіді.

Та все ж, спробую виділити кілька основних причин, чому таки варто хоча б раз у житті сходити у гори.

Неймовірна природа

Мабуть, це найочікуваніша причина, яку ви могли б тут побачити. Але так воно, власне, і є. Гірські пейзажі – неперевершені. Ви тільки уявіть: тихий спокійний, трохи містичний ліс з десятками відтінків зеленого, і не тільки, височезні кам’яні гори, безкраї простори, хмари просто над головою, лишень витягни руку і доторкнись до чогось неземного. І це я зараз у прямому сенсі.

Трохи згодом хмари розступаються і на горизонті з’являються маленькі будиночки. Завжди дивуюся, як вони так міцно вхопилися за землю на схилі і не відпускають її, як люди щодня добираються до своїх домівок, і як гармонійно це все доповнює загальну картину.

Переводиш погляд у бік і бачиш невеличке озеро. Ця маленька блакитна пляма дає очам відпочити від перегляду повної палітри зелених кольорів.

І все, чого тобі хочеться – взяти до рук чашку гарячого чаю, зручно вмоститися на прохолодній землі, і просто дивитися далеко-далеко за небокрай.

Вражають масштаби. Насправді вражають. Ти бачиш гори, гори, і знову гори. Вони безкінечні і такі різні. Можна годинами вивчати кожен пагорб і кожен кущик на ньому. В такі моменти розумієш, в якій таки красивій країни ти живеш. А від думки, що це усе твоє, рідне, на душі стає якось по-особливому тепло й радісно. І от, здавалось би, людина просто сидить собі на килимі і дивиться кудись, навіть ні з ким не розмовляючи, проте саме в цей момент її переповнюють такі емоції, які не завжди здатні викликати живі істоти.

І якою б якісною не була фотографія, вона не передасть на 100% всього того, що можна побачити на власні очі.

Аналіз можливостей та перезавантаження свідомості

Кажуть, що гори не терплять слабких. Так, це правда. І мова йде не лише про фізичну підготовку, а й про силу духу людини.

Гори – це місце швидких рішень, холодного розуму, рішучості та готовності витримати будь-який удар.

Перше, з чим зустрічається мандрівник – стихія. Погода в Карпатах, як дівчина, яка не знає, що вдягнути на побачення, тому стоїть перед дзеркалом і приміряє усе! А дзеркало – це ти.

Ти можеш йти під пекучим сонцем у супроводі ранішнього співу пташок, а вже за кілька хвилин вони замовкнуть і ти опинишся в епіцентрі грози. Блискавки одна за одною будуть розсікати небо, а грім стоятиме такий, наче за спиною щойно впала скеля. І все, що тобі залишається – це просто чекати і сподіватися, що жодна з блискавок не влучить у тебе. А найжахвиліше у такій ситуації – це те, що ти нічого не можеш вдіяти. Перед природою у тебе зв’язані руки.

В такі моменти ти особливо починаєш цінувати життя. Усе інше відходить на другий план, а єдине, на що ти здатен – аналізувати свої помилки. Ти усвідомлюєш речі, про які раніше було навіть боязко подумати, і розумієш, що усі проблеми насправді сидять у голові.

Ти стільки разів казав слово “Ні”, не замислюючись про те, що іншого шансу більше може й не бути. Тоді настає переоцінка цінностей. Ти звільняєш свій мозок від зайвого і акцентуєш увагу на дійсно важливих аспектах.

Тобі здається, що вже минула ціла вічність і все життя промайнуло перед очима. А по факту пройшло лише кілька хвилин і грайливі промінчики сонця знову з’являються на небі.

Ти продовжуєш йти далі, але вже зовсім іншою людиною. Можливо, саме така злива була потрібна, аби прибрати тяжкий бруд, що так міцно в’ївся у свідомість.

Потрапивши у гори, люди часто дивуються здібностям та якостям, які у них проявляються. За другим диханням відкривається і третє, і четверте. Насправді, ми здатні набагато більше, ніж ми думаємо.

Гори – як наркотик

З кожним новим приїздом у гори ти усвідомлюєш, що стаєш все більше залежним від них. Вони манять, вони захоплюють, беруть у полон та витягують тебе з реального життя. Ти наче поринаєш у якийсь дивний вигаданий світ. Потрапляєш у казку, де стаєш головним героєм. Тільки ти і гори. І ніхто не втручається.

Щоразу я думаю про те, аби зупинитися та повернутися до нормального життя, але тільки-но бачу знайому місцевість на фото або краєм вуха чую розмови про гори, як знову купую квитки і збираюсь у чергову подорож.

Гори – це справжня залежність, від якої неможливо позбутися. Вони забирають у тебе всі сили, обмінюючи їх на шалені емоції. Вони відкривають свідомість та оголюють найщиріші почуття. Це наче стриптиз, тільки духовний.

“Если друг оказался вдруг”

Походи – це чудова нагода згуртувати колектив. Останнім часом усе більше компаній практикують тімбілдинг саме у горах.

Якщо ви хочете перевірити на міцність дружні чи будь-які інші стосунки – гори найкраще місце для цього. Бувають такі ситуації, після яких просто неможливо залишитися звичайними знайомими. І це саме такий приклад. Ви відкриваєтесь одне одному, показуючи себе справжнього, робите речі, для яких раніше не вистачало якогось поштовху.

Люди, які разом пройшли через випробування, починають краще розуміти однин одного. А завдяки новим проявленим якостям та емоціям зміцнюються і сприйняття своїх колег по нещастю.

Вирубка лісів

За останні роки ліси в Україні скоротили на 11%. Браконьєри вирубують мінімум три мільйона кубометрів деревини за рік! А це близько 20% від загального об’єму виробництва в країні.

За 4 роки в Карпатах знищили територію, загальна площа якої дорівнює розміру 111 футбольних полів!

І така масова вирубка лісу – не лише естетична проблема. Завдяки кореневій системі дерева на схилі вбирають у себе вологу. За рахунок цього вся вода при потеплінні не спускається в річки, а сніг почитає танути тільки в травні. Це й рятує найближчі населені пункти від весняних паводків.

Зелені легені Європи поступово втрачають свій статус і можна просто не встигнути побачити їх у всій красі.

Тож, якщо ви вже достатньо сповнилися рішучістю, то хутчіш збирайте компанію, купуйте квитки і поспішайте у незабутню подорож, яка змінює життя. Повірте, байдужим не залишиться ніхто!

Джерело: Факти.ICTV
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Хіти тижня. Третина грошей "випарувалася": Фіскали "обчистили" банківську комірку зіркового українського футболіста і тренера в державному "ПриватБанку"

субота, 24 жовтень 2020, 0:35

Вилучення нібито було проведено у кримінальному провадженні, до якого сам Ротань ніякого відношення не має. «17 вересня слідча група Державної фіскальної служби з Києва розкрила мою комірку в "ПриватБанку" і забрала звідти мої заощадження», - пише спор...

Хіти тижня. Вражаюче видовище: Китай провів випробування рою бойових дронів-камікадзе (відео)

субота, 24 жовтень 2020, 0:10

Китайська корпорація CETC розробляє баражуючі боєприпаси, що рояться. На них відбражений пуск безпілотників зі спеціальної установки на базі бронемашини Dongfeng Warrior. Також показане скидання однотипного дрона з вертольота з подальшим об'єднанням бе...