ЕС роз'яснює українцям, як зміниться життя після приборкання корупції

На їхню думку, саме корупція є головним гальмом для української економіки, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Українські парламентарі, які зустрілися з євродепутатами, пообіцяли ухвалити відповідні закони, попри те, що під час попередніх спроб вони не набрали голосів. Зі свого боку, європейські депутати наголосили, що посилюватимуть тиск на Росію, щоб змусити її припинити ескалацію конфлікту на Донбасі, а також назвали проект газогону «Північний потік-2» «політичним» та небезпечним для ЄС. Утім, експерти не висловлюють великого оптимізму щодо голосування у Верховній Раді за антикорупційні та реформаторські законопроекти цієї весни.

Делегація Європарламенту прибула до України для обговорення прогресу в реформах, перебігу імплементації Угоди про асоціацію з ЄС та фінансової допомоги Україні.

На думку її учасників, нині найбільшу тривогу викликають високий рівень корупції в Україні, зволікання зі створенням антикорупційного суду та зі змінами до виборчого законодавства, а також те, що парламент свого часу зобов’язав антикорупційних активістів подавати електронні декларації, але нині не спромігся скасувати цю вимогу, заявила після зустрічі з депутатами Верховної Ради голова делегації комітету Європарламенту із закордонних справ, депутат Європейського парламенту від Литви Лайма Андрікене. «Всі ми, члени цієї делегації, є друзями України, і тому ми дозволяємо собі говорити максимально відверто, зокрема і про розбіжності в наших думках. Сподіваємося, що всі наші співрозмовники в Україні серйозно поставляться до нашого занепокоєння і до наших пропозицій. Адже вони (пропозиції) є наріжними каменями, на яких будуватимуться ще більш тісні стосунки між Україною та Європейським союзом», – визнала євродепутат.

За її словами, серед цих пропозицій ухвалення закону про антикорупційний суд є найважливішим моментом, бо корупція «є причиною всіх бід в українському суспільстві, адже вона перетікає до всіх верств життя».

Із цим погодилася перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко. Але вона додала, що ключові рішення українського парламенту щодо антикорупційного суду та відмови від електронного декларування для громадських активістів можуть бути вже цієї весни. «Мій прогноз: законопроект про антикорупційний суд у другому читанні ухвалять у травні або червні. Зараз триває робота над правками у профільному комітеті. Якщо в першому читання його підтримали понад 300 депутатів, то у другому буде щонайменше 250 голосів. Щодо скасування декларацій для іноземців-членів наглядових рад та для активістів, то ми ще маємо шанс це зробити, і треба ним скористатися. Сідати з активістами за круглий стіл та відновити довіру одне до одного, дискутувати, для того, щоб у квітні-травні ухвалити цей закон», – запевняє Ірина Геращенко.

Окрім того, перший віце-спікер Верховної Ради розповіла, що половину часу своїх зустрічей євродепутати і представники Верховної Ради присвятили внутрішнім реформам, половину – безпековій ситуації. Зокрема, ішлося про перспективи миротворчої місії на Донбасі, про збільшення тиску на Росію та про роботу над звільненням українських полонених та бранців Кремля, уточнила Геращенко. Члени делегації Європарламенту пообіцяли і надалі координувати зусилля з Україною для спільного нарощування тиску на Росію.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Лайма Андрікене наголосила, що корупція є головним стримувальним чинником для української економіки. Вона припустила: якщо зараз ВВП України показує зростання 2,5% на рік, то приборкання корупції може збільшити це зростання до 5–6% на рік уже найближчим часом.

Зі свого боку, голова комітету з асоціації «Україна-ЄС», депутат Європарламенту від Польщі Даріуш Роcаті додав, що корупція завжди дуже уповільнює економічне зростання – про це свідчить міжнародний досвід. «Це підтверджується багатьма міжнародними дослідженнями, зокрема й Індексом сприйняття корупції: корупція уповільнює економіку. На жаль, ситуація з корупцією в Україні та її загальне сприйняття за межами України є такими, що це не сприяє приходові нових інвесторів. Не вдасться досягти значного збільшення ВВП України без іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції – не просто капітал або робочі місця. Це також і нові технології, без яких стабільне зростання не є можливим. Звісно, запорукою економічного прогресу є і податкова реформа, і приватизація, і державне регулювання бізнес-клімату. Важливо було б домагатися реформ у всіх цих сферах водночас, але корупція в Україні залишається проблемою номер один», – пояснює Даріуш Росаті.

Корупція в Україні є дуже специфічним явищем, і відтак прості рішення у боротьбі з нею можуть мати результат, зовсім далекий від бажаного – таку думку висловив у розмові з Радіо Свобода старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський. «Питання не в тому, щоб пересаджати корупціонерів. Якщо при нинішніх правилах та інститутах їх таки почнуть саджати – бізнес-клімат не поліпшиться. Деякі закони прописані так, щоб бізнес міг робити певні речі лише за хабар. Тобто корупціонерів ув’язнять, але тим часом бізнес ці речі взагалі не зможе робити. Отже, євродепутати мають на увазі те, що треба зменшувати можливості для корупції. Треба змінювати закони, скасовувати або обмежувати фіскальні та силові підрозділи, економічний відділ СБУ та інші структури, які займаються фактично рекетом бізнесу. Це означатиме прибирання тих перешкод, які не дозволяють бізнесові розвиватися»,– визнає Дубровський.

За його словами, вплив боротьби з корупцією на ВВП важко перевести у цифрове вираження: це ті процеси, які складно виміряти. Але, з одного боку, лідери індексів легкості ведення бізнесу зазвичай мають вищі темпи зростання, ніж решта списку. З іншого боку, саме зменшення корупційних ризиків та правил гри, а не притягнення до відповідальності корупціонерів як таке, є стимулом для зростання економіки, пояснює аналітик.

Західні політики та дипломати, а також низка українських експертів серед головних елементів стримування корупції в Україні згадують створення антикорупційного суду. Про те, що Україна має створювати цей суд негайно, заявив і Міжнародний валютний фонд.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Проте низка антикорупційних організацій закликала президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії. 1 березня Верховна Рада проголосувала за цей законопроект, схваливши його за основу.