Етапи кар'єри і здобутки: Луценко виявився неефективним главою ГПУ, зате став зручним для президента - ЗМІ

Але особисто Луценко лише в одному точно перевершив попередника: під його будинком в селі Стоянка Київської області зібралося вдвічі більше машин Автомайдану, ніж їх було два роки тому біля будинку президента, коли Автомайданівці вимагали відставки Шокіна, - йдеться в матеріалі видання "Новое время", передають Патріоти України.

Протестуючі з'їхалися до котеджу Луценка, вимагаючи припинити атаки на Національне антикорупційне бюро (НАБУ): в кінці 2017 року ГПУ і СБУ провели обшуки у співробітників цього відомства і, по суті, зірвали роботу всіх його агентів під прикриттям.

Невдоволення подібним поворотом подій висловили не тільки автомайданівці, а й офіційні особи Євросоюзу, а також топ-чиновники США. І це лише один з резонансних випадків, в епіцентрі якого опинився глава ГПУ: останнім часом він впевнено перетворюється на людину-скандал.

Так, шикарне весілля сина Луценка восени 2017 року заміському комплексі зібрало безліч топ-персон і супроводжувалося атакою співробітників президентської охорони на журналістів, які намагалися зняти дійство.

Уже взимку того ж 2017-го Олександр Данилюк, голова Мінфіну, заявив: ГПУ свідомо затягує розслідування справ щодо Ігоря Коломойського та інших колишніх власників націоналізованого ПриватБанку. Впевненість в цьому міністр, зокрема, грунтував на інформації, яка з'явилася в кінці минулого року, що генпрокурор зустрічався з Коломойським в Амстердамі. У відповідь Луценко звинуватив Данилюка в несплаті податків.

А експерти і активісти все частіше говорять про те, що нинішній господар великого кабінету в будівлі на київській вулиці Різницькій, де розташований головний офіс ГПУ, не став реформатором, не відзначився гучними розслідуваннями, зате став зручним для президента Петра Порошенка.

В такому стані закінчує свій другий рік в кріслі глави ГПУ людина, яка активно брала участь в двох Майданах, яка сиділа за надуманим звинуваченням у колонії за часів Віктора Януковича та подавала надії на те, що зуміє перебудувати Генпрокуратуру.

Від личаків до портфелів

Свій шлях до кабінету на Різницькій Луценко почав з Рівного. Його батько був там ключовою фігурою — секретарем обкому КПРС. А вже за часів незалежності він ще й потрапив до Верховної Ради від компартії.

Його син не став падати далеко від батьківської яблуні: в 1991 році нинішній генпрокурор приєднався до соціалістів (СПУ). Пізніше він працював помічником прем'єра Валерія Пустовойтенка і лідера СПУ Олександра Мороза.

Київ молодий хлопець з Рівного підкорив на початку 2000-х, коли став активним учасником акції Україна без Кучми, що була спровокована оприлюдненими за участю самого Луценка "плівками Мельниченка" та вбивством журналіста Георгія Гонгадзе.

Уже в 2002 році гострий на язик соціаліст опинився у Раді за квотою СПУ, а під час першого Майдану став комендантом наметового містечка. Луценко навіть передав лапті на парламентську трибуну президенту Леоніду Кучмі, пропонуючи тому піти.

Правозахисник Володимир Чемерис, який організовував разом з Луценком кампанію Україна без Кучми, стверджує: з тих пір "революціонер" сильно змінився. "Багато людей, що вважали його своїм другом тоді, не хочуть з ним більше спілкуватися", — говорить він.

Подібний "перепад" в настроях колишніх соратників недивний: для багатьох з них Луценко перетворився саме на того, з ким вони все життя боролися, — в типового чиновника від влади.

Почалося все ще у 2005 році, за часів Віктора Ющенка, коли Луценко отримав з рук третього президента свій перший портфель глави МВС. На цій посаді він запам'ятався незграбними спробами вигородити сина глави держави, коли той потрапив у скандал, роз'їжджаючи на люксовому нерозмитненому автомобілі і порушуючи правила дорожнього руху.

Також в першу каденцію в МВС Луценко провалив спробу розігнати ДАІ і не зміг навіть мінімально модернізувати міністерство. Натомість екс-революціонер практикував публічні виклики на допити — в результаті від слідства втік генерал Олексій Пукач, якого підозрюють у вбивстві Гонгадзе.

Також Луценко зробив невдалу спробу штурму маєтку Ріната Ахметова і безуспішно намагався посадити за ґрати Бориса Колесникова, близького соратника мільярдера №1.

Під час другого приходу в МВС в 2007 році Луценко сам потрапив в корупційний скандал: інтернет-видання Українська правда звинуватило міністра в лобіюванні інтересів фірми Українські новітні телекомунікації (УНТК), в якій працювала його дружина Ірина Луценко, нині — заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) в Раді.

Пізніше саме другий прихід у крісло міністра обернувся для Луценка крахом, але не через тему телекомунікацій: в кінці 2010-го, вже за Януковича, екс-міністра заарештували за звинуваченням у нецільовій розтраті коштів на святкування Дня міліції і незаконному присвоєнні звання особистому водієві. Луценко отримав тюремний термін і вийшов з колонії тільки в 2013-му.

І відразу став активним діячем Майдану №2. Там він близько зійшовся з Порошенком, а влітку 2014-го, по суті, дав старт проекту БПП. Так процес злиття колишнього вуличного бунтаря з владою завершився.

Ті ж яйця

Тепер навіть в методах роботи Луценко схожий на типового чиновника. Так, після поїздки Автомайдану до будинку генпрокурора трьом активістам цієї організації Нацполіція вручила підозри в скоєнні злочину. Тому що в кінці року слідчі несподівано "згадали": ще влітку 2017-го Автомайданівці біля парламенту закидали яйцями Олега Барну, народного депутата від БПП. Тепер учасникам інциденту загрожує від 4 до 7 років в'язниці за насильство щодо держдіяча.

Але Олексій Гриценко, один з лідерів Автомайдану, впевнений: справжня причина — не яйця і Барна, а саме автопробіг "в гості до генерального прокурора".

Сам Луценко подібну думку категорично не поділяє. Мовляв, він сам "прийшов з двох Майданів" і тому поважає право громадян на мирний протест. "У мене під будинком був мирний протест, і я його врахував", — заявив генпрокурор НВ. А підозри, за його словами, з'явилися зараз тому, що був ще осінній епізод з побиттям Барни. Про все це глава Генпрокуратури каже, сидячи в кабінеті, який ще пам'ятає його скандальних попередників Святослава Піскуна і "римського патриція" Віктора Пшонку.

Роман Маселко, адвокат Автомайдану і Небесної сотні, стверджує: восени активісти-автомобілісти багатостраждального депутата Барну не чіпали. І навіть в офіційній підозрі від правоохоронців згадуються лише "літні" яйця.

Важка нерухомість

Поїздка Автомайдану показала і те, що Луценко не цурається певної розкоші. Адже прибувши під будинок генпрокурора, активісти виявили там доглянутий особняк площею в 859 кв. м. Причому оформлений будинок не на топ-чиновника, а на пенсіонера Степана Нарембіка, батька дружини глави ГПУ.

Луценко заявив НВ, що його сім'я придбала цю нерухомість ще до тюремного ув'язнення. І проживають вони там постійно. Будинки і квартири — це прямо-таки сімейноутворююча тема для Луценка.

Восени 2016 року журналісти виявили, що 67-річна Світлана Риженко, яка колись працювала бухгалтером у фірмі Ірини Луценко, володіє шістьма квартирами і двома нежитловими приміщеннями в самому центрі Києва за адресою Еспланадна, 32в. Це чотириповерхова будівля з мансардою та цокольним поверхом 1917 року побудови, що знаходиться в 100 м від станції метро Палац спорту. А здає цю нерухомість в оренду фірма, яка належить Олександру Луценко, синові генпрокурора.

Риженко, яка проживає в Київській області, не змогла виразно пояснити журналістам, звідки у неї гроші на дороге житло. Але через місяць після скандалу Гліб Загорій, депутат від БПП і співвласник фармкомпанії Дарниця, викупив ці квартири майже за 35 млн грн. І вказав їх в своїй електронній декларації.

Загорій так пояснив свій вчинок: мовляв, багато років тому радники запропонували йому вкластися в об'єкт на Еспланадній, позичивши гроші покупцеві під заставу 90% його площ. Коли прийшов час заповнювати декларації і розбиратися в старих зобов'язаннях, з'ясувалося: у Риженко немає грошей, щоб повернути депутату заставу. Ось він і вирішив забрати борг квартирами, сплативши всі податки і додавши колишній власниці частину суми. "Найбільше мене зачепило не те, що журналісти підняли цю тему, і навіть не те, що ці квартири обізвали "квартирами Луценка", — говорить Загорій.— Я легальний мільйонер, я нікому нічого не винен. А мене називають "фронтменом" і "фунтом" Луценка". За його словами, він не знав про те, що Риженко і сім'я Луценко пов'язані.

Генпрокурор вторить депутату: мовляв, нерухомість в центрі столиці ніколи не належала членам його сім'ї. А фірма сина укладала договір з власником квартир на ремонт приміщень і після здавала їх в оренду.

При цьому Луценко спочатку сказав, що нічого не знав про будинок до скандалу, а потім несподівано додав: "Пам'ятаю, син якраз закінчив ремонтувати останній поверх і пішов добровольцем на війну".

Риженко, за даними аналітичного сайту YouControl, була засновником чотирьох фірм. Всі вони перебували в Києві за адресою Туполева, 19, тобто в бізнес-центрі Лотос, який належить синові Луценко. Саме Лотос здавав квартири на Еспланадній. Зараз бізнес-центр закрив свій сайт, а саму фірму перейменували в Сіті Коннект. Риженко колись була і серед засновників тієї самої УНТК, якою володіла Ірина Луценко.

В оточенні сім'ї генпрокурора є ще один "друг". Це Віталій Морозюк, керівник Сіті Коннект і двох фірм молодшого Луценка — Грін Вей і салону краси Бел Фам.

Морозюк давно в справі: він був уповноваженою особою в фірмах Риженко. А остання, крім усього іншого, ще й засновувала ОСББ в тому самому будинку на Еспланадній.

З 2016-му Сергій Лещенко, народний депутат від БПП, звернувся із заявою в Нацполіцію — за його даними, це ОСББ незаконно отримало у власність комунальний земельну ділянку площею у 8 соток в центрі. В поліції навіть відкрили кримінальне провадження. Але поки ніяких зрушень у ньому немає.

Будинок на Еспланадній — взагалі знаковий для сім'ї генпрокурора. У ньому залишилося всього дві квартири, які належали Риженко і які не викупив Загорій. Одна з них оформлена на Євгена Волохіна — він зараз керує скандальним ОСББ. Мало того, що ця людина сама раніше працювала в компанії УНТК, — там же працювала його сестра Анастасія Волохіна.

Цю дівчину, яка давно працювала в Луценківському салоні краси Бел Фам, тепер знають усі "тузи" українського політикуму, включаючи президента країни, — бо вони ж побували на її весіллі. Тому що саме Волохіна стала дружиною Олександра Луценка.

Від УНТК, яка породила новий осередок українського суспільства, подружжя Луценка вже позбулося: в позаминулому році НВ з'ясувало, що фірму продали структурам, пов'язаним з Володимиром Зубиком, екс-регіоналом і автором схеми безмитного ввезення в країну нафтопродуктів. А через півроку після публікації її знову виставили на торги.

Новим власником, який виклав за УНТК 73 млн грн, став Ігор Мазепа, гендиректор інвесткомпанії Concorde Capital. Він пояснив НВ, що не вів переговори з Юрієм та Іриною Луценко з приводу придбання активу. Але зазначив, що УНТК продовжує знімати приміщення у сина Луценка на Туполєва, 19.

Марні надії

Аркадій Корнацький, депутат-мажоритарник від пропрезидентської сили, згадує, як в 2014-му, під час виборчої кампанії, Луценко приїздив до нього на округ — в Первомайський район Миколаївської області — в якості VIP-агітатора. Після зустрічі з людьми вони вечеряли і випивали в кафе Дружба, де і встановили дружні відносини. У тому числі з цієї причини Корнацький сприйняв новину про призначення Луценка головою ГПУ позитивно. "Для Луценка політика — це його життя. Якщо він зробить цю помилку на держслужбі, йому кінець як політику ", — пояснює депутат причину своїх надій на те, що новий генпрокурор намагатиметься стати успішним. Але тепер Корнацький в ньому розчарувався.

І не він один. Роман Маселко нагадує: коли навесні 2016-го парламент спеціально змінив "під Луценка" закон, давши можливість людині без юридичної освіти стати генпрокурором, антикорупціонери сподівалися, що тяга Луценка до піару і його політичні амбіції змусять нового главу ГПУ показати пристойний результат. "Шокіну було на все начхати перед пенсією, а у Луценка були мало не президентські плани", — згадує адвокат про цей період.

Але в 2018-му ілюзій щодо Луценка ні в нього, ні у низки активістів та політиків не залишилося. Чемерис прямо дорікає колишньому соратникові у тому, що ГПУ перетворилася на філію Адміністрації президента.

"Коли про нього [Луценка] розповідають, що він ланцюговий пес президента, я не згоден. Те, що він кум президента, — факт незаперечний. Одиниці людей в країні можуть звернутися до президента на "ти" — або так, або не так, — парирує Загорій.— Він точно в цьому сенсі не підлеглий". Депутат навіть упевнений, що в будь-якому разі нинішній глава ГПУ залишиться впливовим політиком.

Маселко думає інакше: Луценко, мовляв, останнім часом зробив ряд грубих публічних помилок. "Але він сам винен", — підводить підсумок адвокат.