Годівниця для олігархів: RAB-тарифи не стимулюватимуть розподільні компанії до модернізації, - Аслунд

При цьому, RAB-тарифи, що вводяться, не будуть стимулювати власників регіональних розподільчних компаній до модернізації або підвищення власної ефективності. Дану думку він висловив у колонці "Чому українці так засмучені новими тарифами на електроенергію" на сайті Атлантичної ради, передають Патріоти України.

За словами Аслунда, останнім часом пересічні громадяни скаржаться на те, що тарифи на виробництво електроенергії занадто виросли, і на них припадає значна частина витрат домогосподарств. При цьому експерти оцінюють збільшення тарифів на електроенергію з 1 квітня 2018 року в 30 млрд гривень або трохи більше 1% валового внутрішнього продукту (ВВП).

Ідея полягає в тому, що Україна повинна ввести новий тип тарифу – нормативну базу активів, яка широко використовується на Заході. Потім регіональні розподільчі компанії (обласні енергосистеми або обленерго) встановили б свої тарифи на рівні 12,5% від вартості своїх активів.

– Це може здаватися розумним, але це не так. Майже усі розподільчі компанії були приватизовані за цінами, значно меншим фактичної вартості їх активів. На даний час Фонд державного майна (ФДМ) оцінює свої активи, як правило, в кілька разів вище, ніж закупівельні ціни. Таким чином, нинішні власники двічі виграють від своїх успішних покупок, в той час як звичайні українці зіткнуться з тарифами на дистрибуцію, які знову будуть рости за їх рахунок. RAB-тарифи також не стимулюватимуть власників регіональних розподільчих компаній до модернізації або підвищення власної ефективності, – відзначає Аслунд.

За словами експерта, на даний час тарифи на розподіл встановлюються відповідно до старого принципом “вартість плюс”, що дозволяє власникам отримати маржу прибутку у розмірі 3% понад їх витрат, що стимулює їх максимізувати витрати, але не інвестувати або зменшувати збитки. Вони зберігають тарифи на низькому рівні, хоча українська мережа дуже потребує модернізації. Середня тривалість експлуатації української мережі становить 40 років, а 60-85% інфраструктури вважається зношеною. Існує високий ризик серйозних відключень.

– Регулюючий орган України за цінами на енергоносії, Національна комісія з регулювання енергетичних і комунальних послуг (НКРЕКП), формально незалежний, але широко вживана думка, що він підконтрольний Адміністрації Президента, – пише Аслунд.

10 січня НКРЕКП опублікував свій наказ про впровадження RAB-тарифів з 1 квітня. Раніше голова НКРЕКП Дмитро Вовк неодноразово запевняв громадськість, що у найближчому майбутньому ніякі RAB-тарифи не з’являться.

В Україні діють 24 регіональні розподільчі компанії та Київенерго, яка також є генеруючою компанією. Оскільки обленерго були приватизовані на ранній стадії, вони в значній мірі належать підприємцям, чиї статки зійшли нанівець. Лише 6 знаходяться у володінні українських мажоритарних власників. Решта належить двом групам – Костянтина Григоришина та Олександра Бабакова, які мають відношення до Росії.НРЕКП повинен схвалити перехід кожної регіональної розподільчої компанії на RAB-тарифи, і перші чотири, що очікують затвердження, викликають занепокоєння. Ніхто з них не відзначився своїми великими інвестиціями у модернізацію.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман – перший серед виступаючих проти RAB, при цьому він підкреслює, що відноситься до прерогативи НКРЕКП з повагою. Гройсман не виступає проти RAB-тарифів в принципі, але вимагає перегляду, щоб вони стимулювали економію і модернізацію. Парламентський комітет з енергетики виступає проти нинішньої пропозиції з тих самих підстав. У той час як Міжнародний валютний фонд (МВФ) відіграв найважливішу роль у формуванні тарифів на газ, він, здається, залишається поза межами цієї гарячої політичної дискусії.

– Питання полягає в тому, чи змінить схему різка критика RAB-тарифів та відтермінує їх введення? Голова НКРЕКП Вовк нещодавно висловив сумнів у тому, що регіональні розподільчі компанії готові до такого переходу. Така зміна була б бажаною, – стверджує Аслунд.