"Я не можу зрозуміти, чому на кладовище потрібно нести здоровенні сумки із пасками, фарбованими яйцями, ковбасами, пиріжками", - блогер

Упродовж недального поминального дня швидка допомога Києва 16 разів виїжджала на київські кладовища до тих, хто був у стані сильної алкогольної інтоксикації. Це так поспілкувалися з родичами і помянули померлих...​

Про це на своїй сторінці у Facebook пише український освітній діяч Ігор Лікарчук, передають Патріоти України.

"Усвідомлюю, що цей пост сподобається далеко не всім. Але не можу стриматися, щоб не викласти свої думки.

Учора й сьогодні проїжджав біля кількох кладовищ, на яких поминальний день. Не знаю, як кого, але мене морально знищують ті традиції, що склалися в нашому суспільстві стосовно «відзначення» (!!!!!) поминального дня. Я не можу зрозуміти, чому на кладовище потрібно нести здоровенні сумки із пасками, фарбованими яйцями, ковбасами, пиріжками, цукерками, Кока-колою, дешевою горілкою та вином..? Чому на могилу потрібно ставити стакан із горілкою, накритий шматком хліба? Для чого на столиках біля могил розкладати їжу та розливати алкоголь? Для чого оте «ну, не чокаємося» чи «помянемо і закусимо»... Пластикові квіти ядовитих відтінків, вінки і віночки з того ж пластику чи пареру, а інколи і баян із напівтверезим баяністом. І люди певної національності із нечесаними дітьми, які збирають у здоровенні торби все, що лишають на могилах та на столах, і просять, просять, аж до вимоги, гроші...

Невже саме ТАК потрібно засвідчувати свою пам`ять про тих, хто відійшов назавжди? Невже це потрібно робити на очах у людей, кожен другий із яких уже не тверезий? Невже потрібно змагатися в тому, хто більше принесе пластикових квітів на могилу чи пасок із фарбованими яйцями до могили? Невже це не лицемірство і не ницість духу? Чому пам`ять про близьких має ототожнюватися із усім отим шаманством, у якому пам`яті практично немає, але є глибока аморальність та культ пихи. Перед ким? Не розумію і не сприймаю усього того. Не так потрібно пам’ятати про людей, дорогих нам.

Близько 15 години проїжджав біля кладовища знову. Від нього тягнулася вервечка людей тієї самої національності, котрі несли й везли заповнені по вінця білі будівельні мішки, очевидно з продуктами та цукерками. А на самому кладовищі біля окремих могил «пір» тривав. Із традиційним: «Вип’ємо за упокій. Не чокаємося». А увечері на кладовище набіжать зграї бродячих собак... У них також буде «пір»?

P.S. Щойно (16.04. о 12-30) прочитав новину, що упродовж учорашнього поминального дня швидка допомога Києва 16 разів виїжджала на київські кладовища до тих, хто був у стані сильної алкогольної інтоксикації. Це так поспілкувалися з родичами і помянули померлих..."

Опублікував: Олег Устименко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

"Рейдерство в Украине, или Как вернуть то, что у вас отобрали", - блогер

понеділок, 20 серпень 2018, 13:55

Рейдерство - це не просто економічний злочин, це злодійство. На сьогоднішній день в зону ризику потрапляють всі, особливо власники бізнесів з хорошим оборотом. Про це у своєму блозі пише Ілля Кенігштейн, передають Патріоти України. Далі - мовою оригіна...

Не витримало серце? - На Тернопільщині чоловік помер наступного дня після трагічної загибелі сина

понеділок, 20 серпень 2018, 13:46

У селі Залужжя Збаразького району Тернопільської області трагічно загинув 49-річний Андрій Гац. Наступного дня раптово помер його батько. Андрій Гац потрапив під колеса тепловоза на залізничній колії біля села Курники. Він працював монтером колії, а на...