Як ірландець піднімав економіку і завоював любов селян Закарпаття (фото)

Едмунд Еган - відомий у свій час фахівець з економіки сільського господарства Угорщини - був людиною ірландського (за іншою версією, шотландського) походження, - розповідає видання Depo.Закарпаття, передають Патріоти України.

Народився в 1851 році у Хорватії в родині емігранта. Гімназію закінчив у Самботгельмі, після чого вступив у Вищу господарську школу у Відні.

На той період, коли його надіслав уряд Угорщини на територію нинішнього Закарпаття, він був уже відомим науковцем і практиком з керування сільськогосподарською економікою, авторитетним в урядових колах.

У 1897 році вийшов "Меморандум про розвиток і підвищення рівня духовного й матеріального життя руськомовного народу північно-східних Карпат і Рутенії", де було описано катастрофічне становище українців у Закарпатті. Угорський уряд, оцінивши ситуацію на Закарпатті, скерував для її вирішення Едмунда Егана, який розпочав так звану "Верховинську господарську акцію", що увійшла до історії як "Акція Егана". Уряд Угорщини створив в Мукачеві експозитуру на чолі з Еганом. У допомогу йому дали 20 священнослужителів і кілька урядових чиновників.

Науковець-посадовець обійшов більшість сіл краю, усі полонини, зустрічався з селянами, сільськими громадами, священиками, учителями та чиновниками. У підсумку він підготував доповідь урядові "Економічне становище руських селян в Угорщині".

Ця доповідь була надрукована у Львові 1901 року і містила не тільки об'єктивний опис положення селян, але і конкретні пропозиції щодо рішення їхніх проблем.

Головними завданням Еган визначив відродження і розширення молочної і сироварної промисловості, розведення племінної худоби і поширення його серед селян, кролеводство, розведення домашнього птаха, бджільництво, домашні промисли, використання мінеральних вод для санаторіїв, а також створення кооперативних магазинів, будинків-читалень, кооперативних кредитних союзів з малим відсотком на кредити. Ці заходи були підтримані сільськими громадами.

"Акція Егана" не тільки покращувала становище українських селян Закарпаття, але й була економічно вигідною для самої Угорщини, збільшувала ВВП держави. Однак ця акція не подобалася лихварям та орендодавцям. Внаслідок впровадження новітніх технологій не тільки значно збільшився об'єм та якість сільськогосподарських продуктів, що вироблялися на селі, але й виникла можливість їх переробки до отримання готового до споживання продукту - вина, сиру тощо.

Було ліквідовано лихварську монополію на торгівлю на селі - товари народного вжитку і навіть горілку стали продавати кооперативи за цінами значно нижчими, ніж перед тим правили лихварі. Усю ж відповідальність за становище селян Еган поклав на так звану "жидівську мафію", а причини проблем зводив до засилля лихварів і корчмарів, що переселилися на Закарпаття з Галичини і Росії.

Його діяльність викликала невдоволення не тільки різного роду торговців, але і місцевих чиновників, частини політичних діячів. Егана почали переслідувати. Сипали йому отруту до коньяку, обкрадали, грабували, підпалювали житло. Подавали на нього в суд і лжесвідчили проти нього. Писали йому анонімні листи, пропонували гроші, лиш би він поїхав.

20 вересня 1901 року він їхав у кареті з Ужгорода в село Середнє, де на нього було скоєно збройний напад. Еган був смертельно поранений. Помер в Ужгородській лікарні 22 вересня 1901 року, похований в Ужгороді. На похорон Едмунда Егана зійшлося 12 тисяч українських селян з найвіддаленіших куточків краю. Майже у кожному селі було проведено жалобні народні збори.

Розслідування не виявило вбивць, і згодом "Верховинська акція" хоч і не була згорнута, та все ж стала просуватися з меншими темпами.

На місці ж смертельного поранення коштом закарпатських селян споруджено пам'ятник Егану, який був знищений радянською владою у 1960-х. У 2002-му на старому місці зведено новий монумент.

У 2005 році в Ужгороді була заснована благодійна організація "фонд ім. Е. Егана". А ще на його честь у місті названий популярний ірландський паб.