Громадський активіст
БЛОГИ
Боєць 93-ї бригади Андрій розповів про тактику проросійських терористів і про причини, чому він пішов на фронт, передають Патріоти України з посиланням на Фонд "Повернись живим".
"Перемир'я ворог не дотримується. Обстріли щодня. Бува дрібним калібром 5,45, а так переважно працює кулемет великокаліберний 12,7. Прилітають до нас ВОГи, прилітають РПГ. Рідше, але тим не менше", – розповідає Андрій про ситуацію на околицях Авдіївки.
Йому 27. Чоловік невисокий, русявий, сіроокий. Зверху однострою – маскхалат, місцями брудний, бо до сьогодні тут із тиждень дощило, і в траншеях було справжнє болото. Зараз стіни окопів наче вкриті склом: вода замерзла і блищить на січневому сонці.
"Переважно ввечері починається все найцікавіше з їхнього боку. Щойно смеркає, починають стріляють і аж до світанку", – говорить Андрій.
Каже, російські окупанти роблять "простріли". Це не прицільний вогонь, а спроба розв'язати бій. Однак українські вояки на провокації не відповідають. Утім, і не мовчать, коли ситуація загострюється. "Коли жаркувато стає, починаємо давати відповідь періодично. Даємо зрозуміти, що ми теж тут не просто так стоїмо, ми заберемо свої землі і просунемося вперед", – усміхається боєць.
Невдовзі буде три роки, як Андрій підписав контракт. Армієць думає його подовжувати. "Якщо всі підуть, хто тут буде? Треба ж комусь ворога стримувати", – пояснює своє рішення.
У 2016-му він пішов до військкомату, бо не зміг, каже, сидіти вдома і дивитися, як інші воюють уже два роки. Підписав контракт зі славетною 93-ю бригадою. "Я гордий за свою країну і за хлопців, які в 2014-му пішли. Шкодую, що раніше не пішов. Але нічого, я своє ще надолужу", – говорить Андрій.
Він із Дніпропетровщини. "Я був звичайним слюсарем і працював на залізниці", – усміхається. Про рішення взяти до рук зброю не шкодує. Радіє, що наближає нашу перемогу.
Вдома на чоловіка чекають батьки, а також сестра, у якої вже своя родина. Каже, хоч і переживають за нього, але підтримують його рішення. "Але хочеться, щоб уже все закінчилося, і повернутися додому, до родини, жити спокійно", – говорить Андрій.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...
