"Історія - точна наука. Її не можна вигадати і переписати": Портников про те, якою має бути відповідь України на скандальний польський закон

Після того, як польський парламент ухвалив скандальні поправки до закону про Інститут національної пам’яті, в українських медіа з’явилося чимало закликів виступити з "адекватною відповіддю".

Віталій Портніков

Такою відповіддю, яка змусила би польську сторону задуматися про наслідки своїх рішень, пише Віталій Портніков для "Радіо свобода", передають Патріоти України.

"Між іншим, про заходи у відповідь замислюються і в Кнесеті Ізраїлю. У цій країні теж викликав обурення польський закон – причому куди більше, ніж в Україні. Ізраїльтяни традиційно намагаються реагувати на спроби переписати зловісну історію Голокосту – а в новому польському законі простежуються елементи такої ревізії.

Так якою ж має бути українська відповідь на польський закон? Як на мене, найкраща реакція – це залишатися демократичною державою. Державою, яка не намагається покласти історію в прокрустове ложе законодавчих заборон.

Історія – точна наука. Її не можна придумати і переписати. Людську пам’ять в демократичному суспільстві не можна заборонити. Це – доля тоталітарних і авторитарних режимів. Саме завдяки такому насильству над пам’яттю ці режими домагаються успіху і довголіття.

Перш за все з розумінням історії

Разом з тим необхідно зрозуміти одну дуже просту річ. Не можна судити минуле з точки зору логіки сьогоднішнього дня. І не можна вірити в чорно-білу картину світу, в монохромність історичних персонажів. Одна і та ж людина може одночасно здійснювати героїчні вчинки і злочини. Це стосується і армії, і воєнізованого формування, і держави. При цьому для співвітчизників такої людини подвиг завжди може бути більш важливим фактом в його біографії, ніж злочин. Співвітчизники ж його жертв або політичні супротивники завжди будуть з куди більшою увагою ставитися до злочину, а не до подвигу. І ніхто ніколи не зможе викреслити з історії ані того, ані іншого. Як ніхто ніколи не зможе пояснити вчинки людей з якогось 1654 року або навіть із 1939 року знанням і логікою 2018 року. Більш того, така логіка, як правило, поширюється тільки на минуле – але ніколи не працює в сьогоденні.

Ми давно вже засудили "умиротворення агресора" у 1938 році – проте для сучасників архітекторів цього умиротворення, Чемберлена і Даладьє, вони були справжніми апостолами миру, що намагаються не допустити повторення страшної світової війни. Вже через кілька років така тактика стала сприйматися як трагічна помилка – однак вже 2014 року ті ж самі люди і країни, які засудили умиротворення Гітлера у 1938 році, зайнялися тим самим стосовно Путіна. Причому серед таких політиків виявилися аж ніяк не тільки керівники країн Заходу, але і президент Чехії – тієї самої Чехії, яка і стала жертвою Мюнхена. Парадокс? Але історія людства і складається з парадоксів. Той, хто захоче скасувати цей закон парадоксу і підмінити історію – свою або чужу – агітаційною збіркою своїх досягнень і вироком чужим вчинкам, неминуче програє.

Польські поправки – це перш за все спроба такої підміни. Українська реакція повинна бути пов’язана перш за все з розумінням історії. Своєї і чужої."

Опублікував: Олег Устименко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Хіти тижня. Все дуже погано: Російський блогер розкрив правду про реальний стан армії РФ

понеділок, 23 вересень 2019, 16:00

ВМС Росії стрімко втрачають великі кораблі, перетворюючись в слабкий регіональний флот. Від військової могутності РФ вже практично нічого не залишилося. "Военно-морской флот (ВМФ) России стремительно списывает старые крупные корабли, чтобы использовать...

Трагедія на Херсонщині: Батько нареченої загинув ... прямо на весіллі своєї дочки

понеділок, 23 вересень 2019, 13:58

Чоловік вийшов на проїжджу частину вулиці, щоб запалити фейєрверк. Тут його і збила машина. У Генічеську батько нареченої загинув ... прямо на весіллі своєї дочки. Її шумно святкували в кафе на вулиці Центральній, причому щедре застілля тривало допізна...