Катівні всі у екскрементах допитуваних: Екс-ув'язнений про тортури у "п*раші"

Колишній російський в’язень Дмитро, який після тортур перестав ходити, розповів, як знущаються над ув'язненими в колонії Омська. Журналіст Марія Ейсмонт відвідала в Санкт-Петербурзі колишнього в’язня, на якого чекає важка операція після тортур у будівлі колишнього слідчого ізолятора на території виправної колонії (ВК) №7 в Омську Дмитра К. Його розповідь вона опублікувала у Facebook 4 вересня, передають Патріоти України.

Дмитро розповів, що перед початком тортур ув'язнених роздягли до трусів, посадили у клітку-відсікач і ввімкнули радіо на повну гучність. "Музика була дуже гучною, її ставили щоб не було чути криків, коли когось б'ють. Потім по черзі виводили у сусіднє приміщення на тортури", – повідомив він.

Журналістка зазначила, що Дмитро – хворий, який лежить, і, можливо, зможе ходити після важкої операції. У 2017 році суддя Совєтського районного суду Омська за поданням начальника колонії звільнив ув'язненого від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою. За словами постраждалого, він перестав вставати незабаром після тортур. У ВК №7 Дмитра привезли у складі групи з 11 ув'язнених восени 2015 року, після того як вони довго скаржилися на умови тримання у ВК-10 і відмовлялися їх забирати. Після трьох тижнів у ВК-7 ув'язнені відкликали свої скарги і їх повернули назад.

"Серед тих, хто забирав по одному на тортури, був співробітник, якого всі називали Вася, я зрозумів, що він працює в режимному відділі. Невисокого зросту, обличчя в нього було світле, він дикий був, кричав увесь час. І от коли нас залишалося двоє у відсікачі, прийшов цей Вася, поставив нам відро і сказав: "Давайте!" Мав на увазі, щоб ми справляли нужду по-великому. А то, каже, "там уже все засрали", – розповів Дмитро.

За його словами, перед тортурами на голову йому наділи дві наволочки, щоб він нічого не бачив. "Мене затягли в якусь кімнату і кинули на матрац, який був увесь мокрий. Я сказав, що в мене хвора спина, один зі співробітників сказав: "Зараз ми тебе вилікуємо", і з усієї сили стрибнув мені на спину, коліном у хребет. І так кілька разів. Потім стали виламувати пальці на руках, ноги я намагався підгинати під себе, а вони мені ноги витягли, один тримав ноги, другий бив з усієї сили по п'ятах, як ми потім зрозуміли, це були великі дерев'яні палиці, у народі називаються "киянки". Я кричав: "Господи, допоможи!", і один із них казав: "Та хоч скільки кричи", – а інший – навпаки: "Кричи голосніше!" – повідомив потерпілий.

Потім, за словами колишнього в'язня, його перевернули на спину черевом угору, узяли за статевий орган і щось до нього прив'язали. "Я зрозумів, що мені прив'язували до статевого органу, тому що вони ввімкнули струм. Мене почало трусити... У цей момент багато хто ходив під себе... Після того, як побили струмом, мене потягли в інше приміщення. Нас почали бити кийками і змушували голосно кричати "Так точно!" і "Ніяк ні!". Вони пояснювали, що тільки так треба відповідати на їхні запитання... Після цього повернули у відсікачі і підвісили за одну руку до решітки так, щоб можна було стояти тільки на пальчиках. Ми були всі голі, намагалися спілкуватися пошепки, намагалися домовитися, як притиснутися одне до одного, бо нас трясло від холоду, неможливо було зігрітися. Коли вони бачили, що ми намагаємося спілкуватися, нас били кийками. Так ми провисіли майже добу", – розповів він.

Ейсмонт надіслала копію свідчень колишнього в’язня у Слідчий комітет в Омську. Опис тортур був на сім сторінок. "Людина з відром. З усієї цієї історії вона запам'яталася, мабуть, більше за інших. Людина, яка знає, що зараз укотре за її присутності невідомі йому дорослі люди, яким вона буде робити дуже боляче, ходитимуть під себе. Її робочий день протікає в їхніх криках, стогонах, благаннях про допомогу, у їхній сечі і калі. Протягом багатьох годин вона дихає запахом випорожнень і чужих страждань. А потім вона втомлюється і йде додому – до сім'ї, друзів, випадкових перехожих на вулицях, якими може в будь-який момент стати кожен із нас", – наголосила журналістка.

Вона додала, що Дмитро згадав, що коли до нього приїхав прокурор, щоб зафіксувати відмову від усіх попередніх скарг, то щиро цікавився, чим ув'язненим замазували синці. "Коли дізнався, довго сміявся, що мазь ця із закінченим терміном придатності", – написала Ейсмонт.