Хроніки окупації: Як працює мобільний зв'язок у "ЛНР"

Про це пише у своєму блозі викладач з Луганська Яна Вікторова, передають Патріоти України.

"Уже майже три з половиною роки мобільний зв'язок у «республіці» дуже ненадійний. Тоді Vodafone переставав працювати декілька разів: то кабель перебили через бойові дії, то йшли перемовини про відкати за дозвіл тут працювати - це знали та обговорювали усі. Але тоді у «ЛНР» працював ще один український оператор зв'язку Life, і комунікативної ізоляції не було.

Востаннє проблеми у мережі Vodafone були влітку 2015-го, коли домовлялися про подальшу роботу оператора у зоні АТО. Багато хто тоді придбав SIM-картки Life - їх продавали у газетних кіосках та на пошті, бо ситуація була непередбачуваною. Як виявилося, Vodafone повернувся, Life через деякий час пішов з «республіки», а домашню колекцію SIM-карток поповнили картки Life.

11 січня ситуація повторилася - Vodafone перестав працювати. «Офіційна» версія місцевої «влади» - українські диверсанти навмисне перерізали кабель зі свого боку, аби до усіх блокад додати ще комунікативну…

Окрім того, лагодити несправність вони відмовляються, а місцеві ремонтники не можуть дістатися до місця зламу з українського боку. Про це говорять зараз в усіх місцевих ЗМІ, а між собою люди додають, що Vodafone вже не повернеться ніколи, а замість нього у «республіці» з'явиться новий оператор зв'язку Beeline російського походження. Якщо це й чутка, то дуже схожа на правду.

Які є зараз варіанти зв'язку у межах самої «республіки»? Їх декілька.

Це Viber за умови доступу до інтернету (для багатьох це можливо лише вдома), це - стаціонарні телефони (їх у «республіці» дуже мало, бо щомісячна абонплата без міжміських розмов майже 100 рублів (близько 50 грн)), а також це мережа місцевого зв'язку «Лугаком».

«Лугаком» виник близько двох років тому. Розмови у мережі безкоштовні, відносно дешево телефонувати у Росію. Донедавна телефонувати з «Лугакому» можна було лише абонентам у самій мережі, «Феніксу» (телефонний оператор «ДНР») та на російські номери. Тобто ані з Vodafone, ані на Vodafone з SIM-карток «Лугакома» телефонувати можливості не було. Після того, як «Лугаком» став майже єдиним джерелом зв'язку у «республіці», його дирекція відкрила зв'язок з абонентами Vodafone, але наголосила що тарифікація буде вищою, аніж дзвінки у Росію. Окрім того, з «Лугакома» можна телефонувати в Осетію та Казахстан.

Вже 12 січня стало зрозуміло, що «Лугаком» може і прекрасний оператор зв'язку, але не в якості основного. Бо «Лугаком» вмер одразу ж - не витримав такої кількості дзвінків. Але навіть попри це люди купували тарифні пакети та поповнювали рахунки. Тож до всіх SIM-карток у домашній колекції з'явився і поповнений «Лугаком». Купити тарифний пакет та покласти мінімальні гроші на рахунок - 175 рублів (ділимо на 2, аби дізнатися суму у гривні).

Соцмережі переповнені мемами про «Лугаком»: зв'язок справді дуже поганий, але він іноді є. Хоча після кількох кризових днів зв'язок стає стерпнішим. Щоправда, тепер на кожну претензію тобі кажуть - «зв'язку ж не було», тобто ти як клієнт ніколи не матимеш рацію.

Вималювалася тенденція повертати стаціонарні телефони, щоби хоча б мати можливість викликати «швидку». Аби відновити міський телефон, треба із паспортом написати заяву у колишньому приміщенні «Укртелекому», оплатити операцію та дочекатися відновлення телефонної точки вдома.

Інженери телефонної станції кажуть, що Vodafone у «республіці» з'явиться 15 лютого, але з тарифікацією по 3 гривні на день через те, що оператор не може забезпечити ремонт обладнання на території «республіки».

Таксофони у «республіці» теж є, але не працює жоден - ця послуга не популярна вже багато років, а самі зламані або відімкнені апарати існують більше як раритет.

Аби зателефонувати у Луганськ на домашній телефон з українського оператора, можна скористатися Viber, але це за наявності стаціонарного телефону у того, кому ви телефонуєте.

Важко сказати, наскільки проблемною є відсутність зв'язку. Звичайно ж, це проблема, але без світла чи води значно важче.

В контексті усієї історії я думаю, наскільки передбачливим був мій приятель, який заздалегідь подбав про зв'язок зі старою матір'ю у Луганську, забезпечивши її телефоном із виходом в інтернет, Skype, регулярним поповненням та контролем ситуації з його нового місця проживання.

Я дуже часто чую про те, що багато з ким зв'язок втрачений через брак інтернету чи Viber у застарілій моделі телефону літніх батьків."