"Когда-то муж дарил мне цветы, теперь я несу их ему на могилу": Постраждала у страшній ДТП із Зайцовою розповіла, чого боїться найбільше (відео)

У перші дні медики не давали їй ніяких позитивних прогнозів - два місяці дівчина провела в реанімації. Потім Оксана встала і пішла, а взимку, в першому після аварії інтерв'ю, шкодувала, що не вберегла найближчих. "Я до сих пор думаю, что я могла сделать, чтобы этого не произошло. Я понимаю, что я не виновата. Но мне кажется, что я могла что-то сделать: могла не идти на перекресток, мы могли попить кофе где-то в другом месте", - говорить вона.

Щоб менше часу залишалося на біль, кожен день Оксана розписує мало не щохвилини. І те, що може ходити - називає своєю головною перемогою. "Иду, прихрамывая. Я никогда про ногу не забуду, всегда придется плавать, разрабатывать", - говорить вона. Оксана кожен день прокидається о 6:00, на метро добирається в реабілітаційний центр, де розробляє травмоване коліно, а вже потім їде на роботу. "Когда я уходила, то с лестницы было сложнее спускаться, чем подниматься, и я около недели специально этого избегала. Но потом думаю: я уже столько прошла, и это надо преодолеть. Я заставляла себя, хотя было больно каждый раз", - зізнається постраждала.

Оксана згадує про лист, який написала ще в реанімації - це було її перше звернення до людей, яке, звичайно, не почули. "Я хочу обратиться к каждому человеку, который имеет отношение к этому делу. Если вы очевидец – дайте показания в суде. Если вы следователь, судья, конвоир, прокурор – прошу вас рассмотреть это дело со всей строгостью закона. Когда вам будут предлагать деньги, вспомните о справедливости и своем долге Не берите их, не становитесь участниками безнаказанных убийств", - просила постраждала.

Справа про ДТП досі в суді, на лаві підсудних вже рік два водія. Вирок очікують в грудні.