"Кому українці віддають останні гроші, або Завдяки чому Ахметов став удвічі багатшим", - журналіст

Що таке "Ротердам+"

"Роттердам+" – зі стелі узята формула, за якою формують в Україні ціну на українське вугілля. Беруть вартість дуже якісного чорного золота, що його продають на біржі нідерландського Роттердама, і додають туди вартість доправлення того ж вугілля в Україну.

Виникає одразу два запитання щодо розрахунків за формулою "Ротердам+": до чого додаткова вартість доправлення чорного золота в Україну, якщо те вугілля і так українське і воно вже в Україні? І друге питання: як можна формувати вартість низькокалорійного вітчизняного вугілля за ціною високоякісного на біржі Нідерландів? Знаєте, це наче сфоткати ціну жаб'ячих лапок у французькому ресторані, а потім казати, що знайдена за будинком у калюжі вітчизняна жаба має коштувати так само, як ті, що були в паризькому ресторані.

Звісно, це маячня повна і так не може бути. Але на найвищому рівні ухвалене рішення рахувати вартість вітчизняного "чорного золота" саме за такою формулою. Ціна вугілля в Україні вища навіть, ніж в Японії – країні-островів, де немає жодної вугільної шахти й куди вугілля везуть морем, на відміну від України, де сотні шахт і нічого нікуди навіть везти не треба – вугілля просто в нас під ногами.

Зараз ви можете запитати: навіщо взагалі про вугілля стільки писати? Мовляв, ну, хто його використовує – хіба десь у селі буржуйку ним топлять. Чи може у промисловості його використовують, але це вже проблеми буржуіїв-бізнесменів – так їм і треба.

А от і ні! Бо від високої ціни на вугілля страждає не тільки сільська бабця чи бізнесмен-промисловець. Захмарна ціна на вугілля б'є по кишені кожного з нас. Ми, українці, платимо своїми ж грошима за цю оборудку із формулою "Роттердам+". Знаєте чому? Бо те дороге вугілля – це наша електрика в розетці. В країні, де є чимало атомних і гідроелектростанцій, в країні, де шалених темпів набрав розвиток вітро- та сонячної генерації, в країні, де значну частину електрики виробляють на теплових електростанціях, просто спалюючи в печі вугілля.

В розвиненій країні старючі й неефективні ТЕС вже давно б закрили. Вони самі збанкрутували б саме через те, що не можуть конкурувати з сучасними способами виготовлення електрики. Але не в Україні. У нас на них монополії й оборудки на рівні держави.

Річ у тім, що більшість теплових електростанцій належать холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. На тих застарілих, неефективних й екологічно небезпечних ТЕС для видобутку нам електрики Ахметов спалює вугілля, видобуте на шахтах Ахметова, тобто своїх. Попри те, що ціну на вітчизняне вугілля малюють наче воно роттердамське. Тому й електрика, що виробляє ДТЕК Ріната Ахметова із того вугілля, є дуже дорогою. Тут наче все логічно – з дорого вугілля дешевої електрики не зробиш. Але насправді "чорне золото" власного видобутку коштує копійки. Ще й сам Рінат Ахметов його видобуває і сам спалює на своїх же тепло-електростанціях. Тому й собівартість електрики мізерна, але нам з вами її продають за потрійною ціною.

Хтось скаже, що тут такого? Бізнесмен – молодець, він зміг побудувати собі правильний ланцюжок використання природнього ресурсу, перетворюючи його на дорожчий штучний ресурс – електрику. Все за класикою ведення бізнесу, які претензії? Претензії прості. Побудувати правильний ланцюжок Рінат Ахметов не зміг би, не маючи при цьому переваг монопольного становища та "кришування" з боку держави. А це не правильно! Не може бути так, щоб громадяни найбіднішої країни Європи, маючи власні природні ресурси і навіть альтернативу у вигляді атомних електростанцій, змушені переплачувати монополісту за електрику. А переплачуємо ми тому монополісту так багато, що наш найбагатший українець лише протягом останнього року став вдвічі багатшим! І все завдяки "Роттердам+"."