Курсові прогнози Кабміну та трюк з інфляцією: Оцінки економістів

При цьому урядовці заклали доволі низьку інфляцію у 6%. Проте економісти зазначають, що реальна інфляція буде вищою практично у два рази, передють Патріоти України з посиланням на ТСН.

Насправді закладання низької інфляції до держбюджету - це трюк, покликаний зменшити фактичні видатки бюджету та збільшити його доходи. І постраждають від цього, зокрема, ті верстви населення, які отримують соціальну допомогу.

Водночас експерти наголошують, що добробут українців не залежатиме напряму від курсу гривні. На гаманці впливатиме реальний рівень доходів громадян. А він, згідно з прогнозом Кабміну, має бути позитивним.

Фахівці не відкидають ймовірності, що наступний рік пройде доволі спокійно, без економічних потрясінь. На заваді може стати лише внутрішня політична дестабілізація, яка може призвести до валютної паніки.

Водночас експерти зазначили, що складко коментувати подальші прогнози, оскільки тут є багато невизначеності.

Кабмін озвучив середній курс на 2019 рік (30,5 грн/дол) і 2020 рік (31 грн/дол). Проте це є більше математичним прогнозом, який може мати мало спільного з реальністю. Так, наприклад, 2019 року Україна опиниться в ситуації великого боргового навантаження. І якщо ситуацію не вдасться вирішити позитивно, курс долара може різко злетіти вгору.

Олексій Геращенко, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:

- В умовах України всі прогнози на понад рік немає сенсу дивитися. Якщо у термінах до одного року вони ще можуть збігатися, то три роки для нашої крани – це занадто тривалий період.

Тим більше, що 2019 року у нас буде пік боргового навантаження, коли треба буде віддавати старі борги. Від того, як це питання буде розв'язане, залежатиме і курс гривні. Тут може бути кілька варіантів розвитку. По-перше, можливе розширення програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) й успішний вихід України на ринки зовнішніх запозичень. Тоді всі старі борги будуть віддаватися за рахунок нових.

Другий сценарій протилежний - неспроможність віддати борги, через що на валютному ринку спостерігатиметься загострення ситуації, і нинішні прогнози будуть неактуальними.

Третій варіант - домовленість або реструктуризація, як це було за часів міністра фінансів Наталі Яресько.

Поки що Кабмін закладає такий математичний прогноз, згідно з яким гривня втрачатиме по 10% вартості на рік пропорційно до рівня інфляції. Але у житті рідко буває все настільки ж лінійно. Тому прогноз на наступний рік у 29,3 грн/дол ще можна визнати більш-менш достовірним, а далі є велика зона невизначеності. Тому у 2019-20 роках курс залежатиме від багатьох інших факторів.

З інфляцією у нас окрема історія. На цей рік у нас закладалася 9%, але по факту буде близько 14%. Тому ті 6%, які закладаються на наступний рік, так само перетворяться потім на 10-11%.

Урядовці закладають меншу інфляцію у бюджет, тому що це вигідно. Адже так виходить, що державні видатки треба підняти всього на 6%, а не на 10%. І при цьому за рахунок інфляції доходи до бюджету зростають. Це така хитрість. Бо ті ж самі видатки - комунальні, господарські, соціальні виплати - у реальному вимірі зменшаться.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Подальша девальвація гривні потягне за собою знецінення реальних доходів українців. Девальвація гривні розпочинає ланцюгову реакцію у вигляді негативних економічних подій в країні. Одразу дорожчають імпортні товари, а головний з них - це енергоносії. А це вже тягне за собою підвищення цін на всі інші товари і послуги.

До того ж, поки девальвує гривня, українці не понесуть її в банки. А це означає, що банківська система не буде відновлена й оздоровлена.

Причому ситуація, коли гривня перестає знецінюватися, цілком реальна для України. У нас вже 1,5 роки немає жодних фінансових причин для девальвації. Вона зараз триває штучно, бо чинний уряд йде старою дорогою, якою два роки тому йшов попередній уряд. Адже девальвація одночасно вирішує два завдання. По-перше, йде наповнення і навіть перевиконання центрального і місцевих бюджетів. По-друге, задовольняються апетити наших великих експортерів з великої фінансово-промислової групи.

Закладений у бюджеті курс 30,1 грн за долар означає, що гривню планують девальвувати ще на 15%. Якщо таке станеться, то показник інфляції у 6%, який вони заклали у бюджеті, є абсолютно нереальним. Особливо, якщо ще враховувати заплановане підвищення мінімальних зарплат, які піднімають тільки для того, щоб зменшити кількість домогосподарств, що матимуть право на субсидії. До речі, саме тому у бюджеті на 2018 рік закладено зменшення витрат на субсидії з цьогорічного рівня у 61 млрд грн до 55 млрд грн.

Борис Кушнірук, економіст:

- Гривня зараз є дуже девальвованою. Її реальна купівельна спроможність вища. Проблема полягає в тому, що ця курсова та інфляційна стабільність визначається не так монетарними причинами, як політичною та зовнішньоекономічною ситуацією.

Якщо в Україні відбудеться політична дестабілізація, то це призведе і до дестабілізації курсу, а враховуючи сировинний характер нашої економіки (у нас 70% експорту - це дві сировинні галузі, аграрний сектор і металургія), це відобразиться і на цінах, які зростатимуть.

В іншому випадку, якщо ціни на сировину залишатимуться стабільними або зростатимуть, то це виглядатиме навіть непогано для української економіки. Але якщо сировинні ринки впадуть і надходження валюти в країну зменшиться, то по-перше, відбудеться падіння прямих доходів держбюджету, а по-друге, через нестачу валюти почнеться обвал курсу, і ми отримаємо ситуацію, коли і курс, й інфляція будуть зовсім іншими, ніж прогнозовані урядом.

Тому поки ми залишаємося сировинною державою, прогнозування впливів зовнішніх факторів, зокрема цін на сировину, значно важливіші, ніж надування щок урядовцями та Національним банком.

Водночас є підстави вважати, що ціна на сировину наступного року триматиметься. Гіршими є прогнози на 2019 рік. Тоді, ймовірно, спочатку почне падати ціна на нафту, яка потягне за собою все інше.

Якщо ж брати на сьогодні, то прогноз Кабміну на 2018 рік виглядає доволі реалістичним. В цьому випадку зовнішня ситуація не передбачає великих ризиків.

Як почуватимуть себе гаманці українців - залежатиме не від курсу, а від їхніх реальних доходів. Принаймні у бюджеті уряд закладає, що відбудеться зростання реальних доходів, тобто рівень зарплат і соціальних виплат буде вищим за рівень зростання споживчих цін. Поки що я не бачу передумов, щоб цей прогноз не справдився. Щоправда, це якщо не враховувати внутрішніх політичних подій та зовнішніх економічних впливів.