Один лише короткий твіт, де він повідомив: «Україна отримає свободу у розробці, випробуваннях та розміщенні наземних балістичних і крилатих ракет», наробив багато галасу, його активно цитували в пресі. Журналісти запитали дипломата про його бачення ситуації.
– Коли ви написали це гучне повідомлення у Twitter, яке так багато зараз обговорюють, Ви не жартували? Ви дійсно думаєте, що Україна тепер зможе (як один із елементів захисту) будувати балістичні ракети?
– Як на мене, то це прямий наслідок! Дивіться – Росія порушила Договір про ракети середньої і меншої дальності. Сполучені Штати оголосили, що припиняють свої зобов'язання і виходять з договору. Росіяни сказали: «Ми тоді теж припиняємо». Таким чином у нас є угода, у якій беруть участь США, Росія та інші держави, що стали наступниками СРСР, за винятком країн Балтії. І на місці українців я б поставив собі запитання: «А чому я повинен виконувати угоду, з якої виходять і росіяни і американці?». І якщо ця угода піде в історію, то я вважаю: Україна має повне право будувати ракети із дальністю польоту від 500 кілометрів. Інше питання – і українці повинні це для себе вирішити, – чи хочуть вони насправді будувати такі ракети! Але якщо договір про РСМД припиняє дію, то і заборони, запроваджені цим договором, теж зникають. І в України не буде юридичного зобов'язання не створювати такі ракети. А ось чи подумали про це росіяни, чи ні – у цьому я не впевнений (усміхається).
А щодо мирного плану для України у більш широкому розумінні – для того, щоб він запрацював, необхідна миротворча операція, яка може стати відмінним інструментом для врегулювання конфлікту на окупованій частині Донбасу. Але визначення її мандата і того, як мають діяти митротворці, буде непростим завданням. Тому що врешті-решт необхідна згода і з боку Росії, і з боку України. І це вимагатиме від обох країн йти на компроміс із низки питань, а досягти його дуже складно. Наприклад, домовитися щодо етапів (такої миротворчої операції – ред.). Ми бачили російську пропозицію: миротворці повинні бути розміщені лише уздовж лінії розмежування. Але на це не можна погоджуватися, оскільки такий крок просто перетворив би активний конфлікт в конфлікт заморожений. І тут виникає питання: як швидко можна було б розмістити «блакитні шоломи» ООН таким чином, щоб вони в максимально короткий термін взяли під свій контроль весь Донбас, зокрема і неконтрольовану ділянку українського кордону з Росією? Це складне запитання, і до нього не вийде перейти, поки не буде принципової угоди між Україною і Росією. І ось тут може виникнути затримка, оскільки Кремль зараз якраз зважує, які для нього тут вигоди і витрати. Зараз все виглядає так, що Москва бачить вигоду в підтримці «тліючого конфлікту» на Донбасі. І, наскільки я розумію, вони будуть вичікувати, щоб побачити, що станеться після українських президентських виборів, що – після парламентських виборів. І лише на якомусь етапі, можливо, ближче до кінця року Кремль, ймовірно, почне міркувати про те, а чи не обрати новий курс.
– А на яку підтримку весь цей час Україна може розраховувати на Заході?
– Я сподіваюся, що Захід буде все більше посилювати санкційний тиск, і далі розширюватиме санкції проти Росії. На мій погляд, було великою помилкою, що Сполучені Штати і Європа відразу ж не ввели додаткові санкції після військових дій Росії щодо українських кораблів у Керченській протоці. Я думаю, це був поганий сигнал для Москви. Адже це говорило їм про те, що дії, який ми в Америці називаємо «тактика салямі» (salami tactics – тактика поступового досягнення своїх цілей крок за кроком – ред.), спрацьовують. Що стосується України, я гадаю, Україна повинна запастися терпінням. Тому що до того часу, поки в Кремлі не відбудуться зміни, у вас там не буде партнера, готового до серйозного діалогу. І що українці можуть зробити, так це зосередитися на виборах, проводити правильну політику, зосередитися на справах всередині самої країни. Я маю на увазі, провести всі необхідні реформи, самим по собі стати сильнішими, що поліпшить переговорну позицію з Москвою. І Україна здатна відмінно з цим впоратися. І чекати, поки щось не зміниться в самій Росії.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...