Людина народжена, щоб літати: Карпатський Да Вінчі 30 років майструє орнітоптер

"Мені завжди подобався вид згори, польоти. Думав й сам: якби ж так літати", - розповідає Володимир Яковенко. Він народився у Білорусі, однак за його словами, у два роки батьки здали його до дитячого будинку. З того часу він побував у чотирьох інтернатах. Біля одного з них було поле, на яке часто прибігав ще юний винахідник, щоб подивитися на планери. "І так мене політ захоплював", - зазначає чоловік.

Тепер його – у всіх значеннях – крилата мрія, втілюється наче з середньовічних креслень і древніх легенд про Ікара і Дедала. Володимир чи не єдиний в Україні конструктор "махольота" - апарата, який в ідеалі мав би летіти, махаючи крильми тільки за рахунок людських м'язів.

Чоловік живе сам на полонині в Карпатських горах. У 1986 році він отримав мальовничих сім соток гори. Будиночок, 6 на 4 метри, притягнув бульдозером. Однак з часом робота із землею його втомила, і він віддав її під літні табори: християнські, дитячі. "Багатство мене не цікавить. Я іншим займаюсь. Малюю, винаходжу. От таке", - підкреслює Володимир.

Під "от таке" він собі залишив сарай і клаптик уже, в принципі, й не власного горища. Наразі, за невеликими сходинками, - і житло, і майстерня, і весь його світ.

"Я що уявляю, те й малюю. Мені аби уява працювала. Людям продаю, щоб їм добре було, "тепло". Не все ж багатіям… Треба ж, щоб і люди прості мали картини", - розповідає про своє життя винахідник.

Однак його головна мрія – це збудувати той самий орнітоптер. Гуцульський винахідник проштудіював усі середньовічні креслення Леонардо. Й ще - тисячі нотаток пізніших та сучасних послідовників орніоптера. Скрупульозні креслення, ретельні розрахунки. Десятки використаних моделей для дослідів. На його горищі, де, виявляється, заховалося ще горище – мов кажани, перечікують дні нерухомі тільця уже випробуваних модельок махокрила.

"Коли я випробовував, я спочатку резонанс вивчав два роки. Моделі вивчав. Потім вантажопідйомність крил, тягу крил. Потім робив моделі. Це все йшло поетапно. Це все роки забирало", - розповідає Володимир.

Покрокові успіхи апарату – від форми тренажера до випробувань навіть на аеродромі – чоловік показує на комп’ютері. Хоча цю машину вмикає за крайньої, майже святкової необхідності – спеціально для камери. Бо так, - конструктор техніки часів Да Вінчі – принципово уникає техніку часів Ілона Маска. Аби не порушити чистоту експеримента. Він не соромиться, що його махокрил – ще не горда птаха. Пояснює: це - прототип для удосконалень та випробувань. Тому і вигляд такий, і скелет – з екзотичних "кісток".

І нехай це здається дивиною, та Володимир знає, що десять років тому в університеті Торонто – за захмарні для нього гроші – канадійцям вдалося змайструвати і випробувати щось подібне. Апарат пролетів на людському ресурсі майже 150 метрів за 19 і 3 секунди. Але для запуску моделі застосували авто. Володимир же хоче стартувати як і задумував Да Вінчі - тільки власними силами. Єдиний ворог Володимира - навіть не обмежені ресурси, а час. "Я по роках навіть не знаю: чи встигну я політати на махольоті…"