Журналісти вирішили розібратися, чи можливо взагалі, щоб сусідні країни вважалися братніми? Як показує світова історія, таке поняття навряд чи можна застосовувати, адже країни-сусідки, як правило, воюють найчастіше, передають Патріоти України.
Щоб підкріпити наші слова фактами наведемо кілька прикладів, які легко перевірити пошукавши відповідну інформацію в Інтернеті або підручниках. Протистояння Франції та Англії, Німеччини та Польщі, Німеччини та Франції, Польщі й Росії, Китаю та Японії, Індії та Пакистану, війни між країнами Югославії усі вони очевидний доказ того, що можливість братерства між сусідами мізерна чи апріорі неможлива.
Не стали винятком стосунки між Україною та Росією. За кількасотлітній період відносин, у тій чи іншій формі, держави воювали близько 30 разів, починаючи з княжої доби й закінчуючи анексією Криму в 2014 році та війною на Сході України, яка триває зараз.
Отже, якою була хронологія українсько-російських воєн? Конфлікти розпочалися ще задовго до того, як сформувалися сучасні уявлення про держави та їх території.
Перші сутички виникли у 12 столітті й відбувалися в основному за право володіти Києвом. Це були класичні війни за владу епохи раннього Середньовіччя.
Значна частина українських земель входила до складу Великого князівства Литовського, яке впродовж усього свого існування воювало з Московським царством. Історики налічують у цей період як мінімум 8 конфліктів. На стороні Литовської держави воювали українські загони з Київщини та Черкас. Пізніше, до протистояння було залучене українське козацтво.
З самого моменту виникнення Речі Посполитої вона постійно вела прикордонні війни з Росією у які також були залучені українські козаки. Найзначніша перемога козацьких загонів сталася в битві при Клушино у 1610 році, де 7-тисячне військо гетьмана польного коронного Станіслава Жолкевського знищило 35-тисячну армію росіян.
Після українсько-польської війни під проводом Хмельницького завершилося формування Української козацької республіки. Практично одразу розпочалися конфлікти з Московським царством, що переросли в численні війни, а українські землі стали театром військових дій між Росією та Польщею. Що у підсумку призвело до посилення протистояння між Правобережжям й Лівобережжям та занепаду Гетьманщини.
Після перемоги у Північній війні Російська імперія взялася за вирішення українського питання. Було знищено гетьманську столицю Батурин, придушено Гайдамацьке повстання та ліквідовано Запорозьку Січ.
У 1918 році четвертим універсалом Центральної Ради була проголошена незалежність УНР. На це Росія відповіла створенням у Харкові маріонеткового Народного секретаріату, що дозволило їй трактувати протистояння в Україні як громадянську війну. Своїм ставленикам більшовики надавали усю можливу допомогу. Одразу напрошується аналогія з сучасними подіями на Сході України.
Хоч у радянський період дружба народів вже була оформлена офіційно, кров продовжувала литися. Українська Повстанська Армія усіма силами боролася проти радянської окупації та створювала величезні проблеми тодішній владі. За даними істориків у лавах УПА воювали до 100 тисяч бійців, яких підтримували сотні тисяч місцевих жителів.
ХХІ століття також не принесло мир у стосунки між країнами. На весні 2014 року Росія провела ніким не визнаний референдум та анексувала Крим, а згодом через підпорядковані їй республіки розпочала війну на Сході України, в якій згідно з міжнародними оцінками загинуло вже понад 10 тисяч людей.
Як бачимо, історія стосунків України та Росії це історія постійної боротьби тривалістю у 8 століть. Навіть сьогодні нам доводиться воювати, щоб зберегти власну самостійність. То чи можемо ми називати два народи братніми? Очевидно, що ні.
Як підсумок наведемо слова українського журналіста та письменника Валерія Примоста:
"Хтось каже, що українцям незалежність подарували, що вона їм впала з неба. Однак будь-яка хоч трохи обізнана з історією нашої країни людина відповість на це, що Україні ніколи нічого не подарували б, якби за цю незалежність не було сплачено сотнями тисяч і мільйонами українських життів і в епоху козацьких повстань, і під час УНР, махновщини і Холодного Яру, і в роки боротьби УПА, і пізніше коли йшли на смерть і в табори наші дисиденти. У цьому світі ніхто нічого нікому не дарує, якщо за це не сплачено сповна. Просто Україна отримала свій товар з відстрочкою".
14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, нагадують Патріоти України. Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хр...
Різдво Пресвятої Богородиці віруючі за новим стилем відзначають 8 вересня. І цей день вважається дуже сильним енергетично, а молитви мають особливу потужність. За однією з традицій жінки, у яких немає дітей, накривають святковий стіл і запрошують бідни...