Між "великою клізмою" і "сендвічем з лайном": Про політичний вибір українців

Про це на своїй сторінці у Facebook пише виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів, передають Патріоти України.

"Прозорість важлива", "вам треба зміцнювати свої антикорупційні інституції", "довіра до влади", "загроза популізму". Ці та інші шаблони лунали на конференції Good governance 12 вересня.

Конференцію організували на високому рівні, але по контентному наповненню мені здалось, що це якийсь з'їзд КПРС тільки "в профіль". Усі ці мантри, які десятиліттями лунають від наших західних партнерів, ніколи так і не змогли запрацювати тут. Але вперше доводиться слухати ці речі і усвідомлювати, що все це кажуть люди, чиї країни переживають "навалу популізму" і колосальну кризу легітимності влади.

Смішно в цій історії ще й те, що проблеми, з якими сьогодні стикається Захід і немає на них відповіді, це і є проблеми 20 років нашої Незалежності. Відколи вперше запрацювали політичні технології, маніпуляції і популізм у 1994 році, відтоді ми борсаємося в проблемі кризи легітимності влади та неспроможних інститутів. І було особливо цікаво слухати розповіді від представниці Італії в ОБСЄ, що таке хороше урядування і як треба організовувати боротьбу з корупцією. Пам'ятаючи, що до влади в них прийшли махрові популісти не без російських грошей.

І от в процесі обговорення важливості боротьби з корупцією і прозорості як базових принципів хорошого урядування в мене виникло питання: а чи не завдають розмови про корупцію більшої шкоди, ніж сама корупція? Справа в тому, що чим більше кожна влада розмовляє про боротьбу з корупцією, тим більше люди чують слова "влада" і "корупція". Звідси з'являється - "вони всі продажні". На це прибігають популісти, зі своїми "всіх гнати і розстрілювати". Україна вже 4 роки перебуває в цій пастці, коли наш рейтинг "сприйняття" корупції залишається майже незмінним, що в часи Януковича, що зараз.

Влада, яка намагаючись отримати більше довіри від своїх громадян, виставляє на показ своє уродство, має наслідком ще більшу втрату легітимності. Насправді, цей фетиш на прозорості і боротьбі з корупцією є проблемою самої влади, а не громадян. Ніякого особливого інтересу в громадян до "прозорості і підзвітності" немає.

Я це знаю з власного досвіду. У 2010 році разом з групою активістів я реалізовував доступ до публічної інформації. Тоді багато спілкувався з держслужбовцями, які в стані шоку доводили, що люди запитами паралізують їхню роботу. Коли ми робили моніторинг через рік, виявилось, що ніяких особливих змін в роботі органів влади не сталось. Відповідали там майже на таку ж кількість запитів, як і до закону "Про доступ до інформації".

Усе це є логічним. Коли ви приходите в ресторан і замовляєте стейк, то ніякого інтересу до того, як його робили у вас немає. Якщо офіціант вам почне показувати відео, як вбивають корову, потім її розрізають, то бажання їсти стейк може відпасти. Приблизно те ж саме відбувається, коли влада намагається довести, що вона успішна, бо бореться з корупцією, а активісти намагаються довести зворотнє. У результаті громадянин чує в деталях "як готують стейк" і думає: "ну його нафіг таке їсти".

Вітя, а що ти пропонуєш?

Повернення до демократії. У цьому хайпі хто більший корупціонер чи хто більш прозорий, забули базову функцію демократії – представництво інтересів громадян.

Ключовим інтересом кожного громадянина є зростання його доходів і свободи. Він намагається досягнути цього вибираючи своїх представників. Тому в першу чергу, його цікавить як конкретні політики будуть цього досягати.

Боротьба з корупцією, доброчесність і прозорість влади – це всього лише атрибути політики. Ними не можна підміняти дискусію про суть політики. Зверніть увагу, що в нас не обговорюються засади зовнішньої політики, економічної, соціальної. Зате постійно обговорюють боротьбу з корупцією.

Ми повинні повернути в публічну площину дискусію про суть політики, а не про її атрибути. Тоді людина, яка не може і не хоче створювати банальне ОСББ, не буде кричати, що всі проблеми в країні від корупціонерів. А політичний вибір нарешті не буде між "великою клізмою" і "сендвічем з лайном".