При цьому багато українців навіть не знають, яка основна мета свята і чому його відзначають у багатьох країнах світу. Про історію 8 березня, міфи і пропозиції зробити день робочим розповів професор, доктор історичних наук Владислав Верстюк, передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.
— Багато хто не знає історію свята 8 березня: чому саме цей день і які були причини святкування. Розкажіть коротко передісторію.
— Це починалося з жіночих страйків, коли вони в США намагалися обстояти рівні права з чоловіками. Було ще в середині 19 століття. Тоді у жінок не було політичних прав, соціальних, і це їм не подобалося. Відштовхуючись від цього, на початку 20 століття Соцінтерн запропонував з подачі Клари Цеткін (учасниця німецького комуністичного руху. — ред.) проводити таке свято солідарності жінок за свої права.
Пізніше у Європі свято прижилося, його відзначали на всіх рівнях. Перейняли досвід і в Радянському Союзі, — адже треба було трудящих жінок зробити робочою силою, а також підвищити їхній статус. Хоча ще у 1917 році після падіння самодержавства в Росії жінки отримали політичні права на виборах до міських дум та Установчих зборів. Вони активно тоді включилися в політичне життя і вже мали необхідні права.
— Дехто каже, що 8 березня — "совкове свято". Ви згодні з цією думкою?
— Частково у 20-30-х роках Комуністична партія використовувала це свято у своїх пропагандистських цілях, але вже в кінці існування Союзу воно втратило політичний підтекст. Хоча ООН з подачі СРСР у 1977 році визнала це свято міжнародним. Тому "совкового сенсу" тут немає.
— Чи в багатьох країнах відзначається 8 березня на державному рівні?
— Сьогодні вже тільки на пострадянському просторі або в Китаї. Свято втратило політичний підтекст. Ми ж не бачимо широких демонстрацій за права жінок, адже вони забезпечені Конституцією і законами України. Про це особливо ніхто зараз не говорить.
— Зараз більшість сприймає цей день як привід подарувати цукерки, квіти або інші подарунки дівчині, дружині, мамі, доньці тощо. Про високі матерії зазвичай ніхто не думає.
— Абсолютно згоден, свято має зовсім інший характер. Зараз до комунізму не має жодного відношення. Це початок весни, і мені здається, що більшість зараз його святкують 7 березня на роботі, ніж 8 вдома. В цьому немає нічого поганого, тим більше бачу тут тільки гуманістичне значення — чоловік зайвий раз подарує жінці квітку чи інший подарунок.
Боротися з цим святом сьогодні — ризик. Є спроби Інституту національної пам'яті скасувати свято і зробити День Шевченка (Тараса Шевченка, який народився 9 березня. — ред.), але поки не бачу в цьому сенсу...
— Як ви ставитеся до ідеї зробити цей день робочим?
— Більшість людей сприймуть негативно. 8 березня саме випадає між Різдвом і Великоднем, де ще потрібно вихідний зробити. Люди таке люблять, тим більше в цей час з'являються перші квіти, погода гарна. Тим більше це великий бізнес, в ці дні на кожному кроці продають квіти. Тому рішення не зрозуміють, або просто не будуть виконувати — на побутовому рівні все залишиться як і раніше.
А підставляти Тараса Шевченка, мені здається, це ризиковано, адже буде сприйнято суспільством із гіркою іронією. Що ми будемо робити, декламувати його твори?
Культ Шевченка, безумовно, слід продукувати і популяризувати, але перш ніж свято скасовувати, треба щоб воно якимось чином було позначене у свідомості українців. Ми вже 50 років його святкуємо і звикли. В цьому немає нічого поганого.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...