На Світлодарській дузі знову гаряче (мапа)

Потім, щоправда, там настало відносне затишшя і градус протистояння змістився у бік Авдіївки та Маріуполя. І ось, буквально днями, Світлодарська дуга знову нагадала про себе.

Нагадала, як це часто буває, словами відомого волонтера з Дніпра Юрія Мисягіна, який подекуди примудряється заміняти цілу прес-службу, передають Патріоти України з посиланням на Depo.Війна.

"Світлодарська дуга за минулий тиждень в новинних зведеннях проходила дуже нудно і дуже мало. Наші позиції обстрілювали зі ствольної артилерії і з мінометів, з приводу нашої відповіді в ефірі стояла повна тиша, ніяких новин не було, АЛЕ… З минулого понеділка по суботу, з позицій об..оченцев в місто Стаханов, виїхали 23 особи: 7 – в морг, 16 – в лікарню, та й не факт, що деякі потім не переїдуть в морг. Вміють наші безшумно і точково працювати, навіть журналісти нічого не знали" – написав Мисягін у Фейсбуці.

Що характерно, цього разу інформацію про бойові дії на цій ділянці фронту підтвердили й у прес-центрі штабу АТО. Так, у зведенні за понеділок, 24 липня, зазначається, що "ввечері відбулася одна 30-хвилинна перестрілка на Світлодарській дузі". За оперативними даними, у противника є втрати в живій силі, в техніці та озброєнні.

Також з офіційних джерел відомо, що в районі Світлодарська в понеділок о 21:00 бойовики били по силах АТО з гранатомета, в результаті чого один наш військовий був поранений. У відповідь сили АТО відкривали вогонь переважно зі стрілецької зброї, великокаліберних кулеметів і гранатометів.

Взагалі, варто відзначити, що на Світлодарській дузі практично після кожного обстрілу ворога наші військові відкривають вогонь у відповідь, і роблять це напрочуд влучно. Цьому сприяють сучасні планшети зі спеціальною програмою наведення артилерійського вогню, якими бійців забезпечили волонтери.

Було гаряче на Світлодарській дузі і на вихідних. Зокрема, в суботу по Луганському працювала ворожа БМП.

Що цікаво: останнє серйозне загострення на цій ділянці фронту відбулося близько місяця тому – в 20-х числах червня. Тоді активність бойовиків завершилась тим, що українські захисники знищили два ворожих міномети, одну кулеметну точку та кількох терористів. Крім цього українська піхота перенесла свої наглядові пункти таким чином, що отримала кількасот метрів нової території.

Взагалі, найбільша інтрига на цій ділянці фронту полягає у тому, коли українські війська звільнять Дебальцеве. Адже ЗСУ вже півроку буквально переминаються з ноги на ногу на околицях міста, а зайти всередину соромляться.

А між тим, за "Мінськом-1" Дебальцеве має бути під українським контролем, однак терористи захопили місто з боями у лютому 2015-го. Згодом, у лютому 2016-го, розпочався повзучий наступ ЗСУ на Світлодарській дузі у напрямку Дебальцевого. Особливо активізувалася наша армія в грудні 2016-го, коли 54-ою бригадою за участю добровольців з "Правого Сектору" було відбито кілька ключових позицій бойовиків – так званий "чарівний ліс" та опорний пункт "Кікімора". А 19 січня все той же волонтер Юрій Мисягін на своїй сторінці у Facebook писав, що наші війська підійшли до Дебальцевого на відстань 5-6 кілометрів і окопались на його околицях.

Отож, ситуація на Світлодарській дузі складається двояка: з одного боку саме Дебальцеве є місцем останньої великої поразки Збройних сил України, а з іншого – саме Світлодарська дуга є місцем останніх великих перемог ЗСУ.

Дехто може зробити висновок, що звільнення Дебальцевого – це лише питання часу. А от чи потрібно ціною великих втрат звільняти та утримувати на 80% зруйноване місто, у якому більш-менш вціліла лише залізна дорога і залізнична станція? Тому більш логічним видається ситуація, за якої масштабного просування ЗСУ вперед на Світлодарсткій дузі не буде через безперспективність такого просування.

Очевидно, 53-тя з 54-та бригади по черзі, на пару з "третьою силою", приречені відбивати випади терористів, руйнуючи їм у відповідь опорні пункти і вогневі точки. І, судячи з усього, так буде тривати аж до того моменту, поки не почнеться звільнення всього Донбасу.