"На вулицю ми виповзали по-пластунськи": Жінка, що вижила під час стрілянини у столичному кафе, розповіла подробиці інциденту (фото)

Власник грузинського кафе "Арго" на Оболонській набережній відкрив вогонь по відвідувачах, в результаті чого одна людина загинула, двоє були поранені. Чоловік отримав кілька вогнепальних поранень, а дівчині куля черкнула по скроні. Господар закладу втік, але потім був затриманий правоохоронцями, передають Патріоти України.

Одна з відвідувачок кафе, дружина пораненого Михайла Максимця - Дар'я - відверто розповіла, що сталося в той страшний вечір і як розвиваються події станом на сьогодні.

- Дар'є, ви опинилися в цьому кафе вперше?

- Ми були постійними гостями цього закладу, нас там знали в лице. До того ж ми живемо в цьому ж будинку, в сусідньому під'їзді. В суботу приблизно о 22:30 ми під'їхали до будинку. Нас було 7 осіб: я з чоловіком, кума з чоловіком, моя подруга і мій співробітник, царство йому небесне, і ще один наш товариш. Тобто, 4 хлопців і 3 дівчат.

В "Арго" спочатку пішли мій чоловік з Вовою - дізнатися, пустять нас чи ні, бо до закриття було вже мало часу. Чоловік мені передзвонив і сказав, що вони вже замовили їжу і можна заходити. Зайшли в кафе десь о 22:50. Нам винесли два хачапурі, все, що залишилося по кухні, закуски якісь... Хлопці замовили 300 г чачі на чотирьох, а ми, дівчатка - 200 г коньяку.

- Казали, що прийшла компанія "пiд градусом".

- Неправда! Хлопці були абсолютно тверезі, бо вони були за кермом і їхали на двох машинах. За кермом був мій чоловік і чоловік моєї куми. А ми з дівчатками до цього випили трохи шампанського - це не злочин.

Ми підняли перший тост, зробили такий жест з вигуком "У-у-у!" Ну, буває таке в компаніях. Так, ми зробили це голосно, визнаю. Цієї миті виходить господар і починає на нас відразу кричати: "Що ви прийшли? Ми закриті, давайте йдіть звідси!" Я кажу: "Ну як ми підемо? Ми тільки замовили, дайте хоч доїсти". Він: "Ні! Я сказав іти!".

Ми: "Добре, ми підемо, дайте нам хоч з собою все забрати, налийте нам чачі і ми підемо". У відповідь: "Я сказав НІ! Виганяйте їх усіх, виганяйте!".

Мій друг, царство йому небесне, виголосив одну єдину фразу: "Слухайте, грузини зазвичай люди гостинні"...

- Поліція повідомила, що власник дав свідчення, ніби його образили у присутності дочки.

- Не ображали ми нікого! Ми пристойні, виховані люди, і повторю - ми були постійними клієнтами цього закладу. У кафе перебувала дочка господаря кафе і його дружина - ми ж їх бачили до цього не раз. Дочка - мила, привітна, завжди посміхалася...

Була ще дівчина, блондинка, чомусь зараз її ніде не афішують, вона, по-моєму, навіть як свідок не проходить. Я її бачила вперше, вона сиділа за робочим столом, де сиділа офіціантка (дочка власника). А відвідувачів крім нашої компанії більше не було.

Загалом господар "Арго" пішов, а за пару хвилин його дочка винесла нам рахунок. Ми поклали гроші, також залишили доньці власника 50 гривень на чай. Цієї миті ми вже реально збиралися йти, я особисто дівчинку попросила: "Буквально 5 хвилин, у нас, у дівчат, залишилося в чарках по 20 г коньяку, ми допиваємо і йдемо".

- Що сталося далі?

- Було приблизно 23:20. Може трошки більше. Але ми провели в кафе від сили 40 хвилин.

І тут до нашого столу знову підходить власник кафе і голосно вимовляє: "Ви що, ще тут?!"

Мій чоловік тільки встиг сказати: "Ми йдемо", але господар "Арго" підняв пістолет і зробив перший постріл Вові в голову. Той відразу звалився на мого чоловіка, друга куля влучила йому в плече. Потім став стріляти по нас...

Наступна куля черкнула по скроні куми, зачеплена скронева частка - в поліції і лікарні це зафіксовано.

- Їй дивом пощастило.

- Міша потягнув її під стіл, щоб заховати. А потім мій чоловік, він відважна людина, кинувся в бік стрільця, щоб повалити його на землю - бо той стріляв по всіх нас. Тієї миті, як він до нього "летів", у Мішу влучила перша куля...

Дружина власника "Арго" буквально накинулася на свого чоловіка - може з метою утримати, може захистити. Не знаю. Просто щоб ви розуміли: у мого чоловіка зріст 176 см, а у власника кафе близько 190 см, він дуже міцний чоловік.

Потім вже чоловік мені сказав: "Я подивився - нікого немає, ви всi вибігли". А ми не вибігли, ми виповзли по-пластунськи... Я не хотіла йти без Міші, але дівчинка, яка з нами була, буквально тягла мене. Я була в шоці і вже на вулиці почала кричати: "Де мій чоловік?!".

Я розридалася, було багато пострілів, боялася, що Міші вже немає, але він вийшов. Вийшов і впав, вимовив: "Я поранений". І у мене знову паніка.

- Хто викликав швидку і поліцію?

- Ми почали дзвонити з усіх телефонів. Може ще хтось, бо ми ридали, кричали на вулиці... Правоохоронці приїхали швидко, буквально хвилин через 5. А через 15-20 вже й "швидка".

Відразу почали надавати першу медичну допомогу моєму чоловікові. У кафе медики не заходили, бо поліцейські сказали, що немає сенсу - пульсу немає у людини. Так ми дізналися, що Вова помер. Для нас це був близька і дорога людина. У нього залишився дворічний малюк...

Хлопці всю ніч пробули на місці події, їх допитували, а ми з чоловіком поїхали до ЛШМД.

- Господар закладу зник з місця злочину.

- Він вибіг відразу за Мішею, сів у чорну Santa Fe і поїхав. Потім вже стало відомо, що його затримали патрульні.

- Дар'є, в ту ніч ви приїхали з пораненим чоловіком у Лікарню швидкої допомоги?

- Так, на Братиславську. Там таке почалося... Мішу ж доправили з кульовими пораненнями, але його подивилися і сказали: "У тебе все тут нормально" І він 2 години сидів, його навіть не поклали.

Черговий лікар промацав Мішу і сказав, що навіть кулі немає, мовляв "так тебе травматом зачепило". А коли ми прийшли на рентген, він роздягнувся і я помітила, що у нього бік припухлий. Я сама мацаю і з жахом кажу: "Ви знущаєтеся? У нього куля в боці!".

Тобто весь цей час, що ми сиділи в лікарні, у Міші було внутрішня кровотеча. Прооперували, дістали кулю...

Взагалі, лікарня - це окрема розмова. Навіть рентген не хотіли робити без грошей, а у мене їх з собою не було...

Завідувач відділення, як розповіли тихенько в лікарні, сказав лікарям написати, що у мого чоловiка не проникаюче поранення. Однак хірург після операції підтвердив поліцейським, що проникаюче, з різними ушкодженнями.

Мені також не хотіли давати фотографувати історію хвороби чоловіка. Я писала заяву головлікарю. Бо боялася, що щось перепишуть.

- У вас були підстави так думати?

- Так, але про все поки що не буду розповідати. Я дуже переживала, та й зараз переживаю. Ви розумієте, мій чоловік кинувся, щоб обеззброїти злочинця, я боюся, щоб йому не приписали ніби він напав. Боюся, щоб ніяк це не перекрутили, не зробили Мішу обвинуваченим.

Моїх друзів викликали, вони по дві доби давали пояснення, мене викликали тільки на впізнання по фотографії: "підтверджуєте - не підтверджуєте". Я тоді запитала поліцейських: "Ви будете мене допитувати?", а у відповідь: "Ні, ви нам не потрібні".

У сенсі, я не потрібна? Я ж перебувала в кафе під час стрілянини!

Нам сказали, що в залі кафе немає камер спостереження, але вони є на задньому дворі. І наш адвокат зробив запит на записи - знаючи, що поліція їх не просила.

І ще. Спочатку нам сказали, що з якоїсь причини відбитки з пістолета зняти не можна - з будь-якої поверхні знімаються, а з пістолета нi.

Чула, що в обвинуваченого дуже гарний адвокат, що господаря "Арго" катали по лікарнях, хотіли визнати неосудним. Точніше, він цього хотів. Але, як сказали в поліції, номер не пройшов. А далі подивимося.

На слідство, за деякою інформацією, чиниться тиск. І сторона обвинуваченого хоче "піти" під іншу статтю - мовляв, вбивство сталося в стані афекту.

А мого чоловіка допитали тільки сьогодні...

- Стривайте, НП сталася 24 червня, сьогодні вже 12 липня. У лікарню до Михайла не приходили правоохоронці?

- Ніхто не приходив і не розмовляв. Тільки сьогодні був допит. Поки мого чоловіка не визнали потерпілим, ми не могли навіть ознайомитися з матеріалами справи.

- Як сьогодні почувається Михайло?

- Його виписали у четвер з лікарні. Я один день була у відрядженні, приїхала до ЛШМД, кажу - ви що, покладіть його назад, він же дуже погано почувається. Але нi. Загалом, будемо спостерігатися за місцем. Ще більше місяця він буде в гіпсі...

- Судмедекспертиза проводилася?

- Вона буде на наступному тижні. Але виписка з лікарні, всі результати досліджень у нас на руках.

Одна куля пробила чоловікові руку і залишилася десь у кафе... Другу дістали під час операції - вона увійшла зі спини, поламала два ребра, зачепила легеню і пройшла поруч із серцем. Лікарі сказали, що Міша народився в сорочці.

P.S. За інформацією журналістів, на пістолеті Макарова, з якого Нугзар Хелайя стріляв у відвідувачів свого кафе, затерта серія. "ПМ" не був зареєстрована на господаря "Арго".