«Я вже тринадцять років в Італії. Додому їжджу тільки в серпні, коли відпустка. Там син, онук. Але чи нудьгують вони за мною? Ми вже відвикли від сім’ї, і вони від нас теж. Сприймають, як гостей. Гроші беруть, як ніби так треба», – розповіла 48-річна Марія, передають Патріоти України.

Вона також додала, що у неї не складаються відносини з італійськими чоловіками, оскільки «всі толкові вже одружені, а розведені не потрібні».

А ось 54-річна Наталя розповіла, що її дратує в місцевих чоловіків. «А у мене чоловік – італієць. І ми з ним часто сваримося. Він все робить не так. Мене це бісить. Була вдома у дітей два тижні. Відчувала себе чужою і самотньою. Захотілося назад в Італію, де кожен день розмірений і передбачуваний: працюєш – отримуєш гроші. В Італії у мене якась стабільність. В Україні – постійне очікування кращого і відсутність грошей», – підкреслила жінка.

Не менш зворушливою виявилася історія третьої заробітчанки, 49-річної Ганни. «Я перші десять років працювала в Італії, щоб побудувати будинок. Мріяла, що буде синові. А він одружився і пішов жити на квартиру. Не хоче жити в селі. А для чого мені такий великий будинок? Як його опалювати взимку? Може онукам хоча б буде», – уточнила вона.

Більш того, Анна звернула увагу на різницю між українцями, які живуть за кордоном, і які туди не їздили. «Наші люди хочуть, щоб все змінилося на краще, але самі ще не хочуть мінятися. Їм так комфортно. Щоб прийшов хтось і зробив все. Замість цього ми, заробітчанки, все самі собі напрацювали, важкою працею і безсонними ночами. З кожним роком повертатися все складніше», – сказала жінка.