"Ніхто не любить переможця": "Як Росія зазнала болючого провалу на виборах у Латвії", - журналіст

Сторінку було зламано 6 жовтня – саме в день парламентських виборів у Латвії. Та навіть якщо завданням хакерів було збільшити популярність проросійських партій, то їм це не вдалося. За результатами виборів проросійська партія "Saskana" ("Злагода", російською "Согласие"), хоча й отримала перше місце, зменшила свій результат у порівнянні з минулими виборами, передають Патріоти України.

А найголовніше, відразу ж після оголошення результатів виборів лідери всіх інших партій, що пройшли до Сейму, заявили, що готові вести коаліційні переговори з будь-ким, окрім проросійської "Злагоди".

Чи достатньо цього, щоб говорити, що Латвію оминула загроза "російського реваншу"? На жаль, ні.

Головні аутсайдери

Попри те, що загроза приходу до влади проросійських сил традиційно є топ-інтригою латвійських виборів, ключовий урок останніх парламентських виборів полягав у іншому. Ключовим трендом стало радикальне оновлення політикуму. Лише 35 зі 100 депутатів нинішнього скликання змогли знову потрапити до Сейму. Інші дві третини депутатського корпусу – це нові політики.

Бажання виборців до змін сильно вдарило по чинній урядовій коаліції. Найбільше постраждав Союз зелених та селян – партія чинного прем’єра Маріса Кучінскіса. Ще кілька тижнів тому опитування прогнозували їй 2-3 місце, та партія фінішувала лише шостою. У попередньому Сеймі "зелені" мали 21 мандат, тепер – лише 11.

Не краща ситуація у ліберальної партії "Нова Єдність". Переживши протягом минулої парламентської каденції розкол (внаслідок чого довелося віддати прем’єрську посаду "зеленим"), партія довгий час балансувала на межі проходження до Сейму, а в результаті матиме найменшу фракцію – лише 8 мандатів.

Із партій нинішньої коаліції найменше втратило праве "Національне об’єднання". Ідеологічна партія, що відстоює національну ідентичність за принципом "захисту латиської Латвії", має найбільш стійких прихильників. Втім, і її фракція зменшиться з 17 до 13 депутатів.

Нові латвійські обличчя

На місця, що звільнилися, прийшли три нові політичні сили.

Другу позицію (14,25% голосів) на виборах здобула популістська KPV LV – ця абревіатура означає "Кому належить держава". Партія зробила ставку на необхідності докорінної зміни політичної системи країни. Не випадково, що латвійські політики та політологи сприймали її як можливого "троянського коня" та потенційного партнера проросійської "Злагоди".

На третьому місці (із підтримкою в 13,6%, що гарантує таку ж саме фракцію, як і у KPV, по 16 мандатів) опинився ще один новачок великої політики – Нова консервативна партія. Про неї варто розповісти докладніше, адже найімовірніше саме ця партія отримає мандат на формування уряду.

Партія була заснована у 2014 році. На минулих парламентських виборах залишилася поза Сеймом, та змусила говорити про себе торік, показавши гарні результати на місцевих виборах. Партія анонсувала скорочення державного апарату, консервативну міграційну політику та курс на поширення вживання латвійської мови (конкуруючи завдяки цьому із "Національним об’єднанням"). Однак ключова "фішка" цієї партії – боротьба із корупцією.

Лідерами партії є кілька колишніх урядовців, які покинули посади через звинувачення у корупції на адресу колег. Зокрема, офіційний кандидат на посаду прем’єра від цієї партії Яніс Борданс – адвокат та колишній держсекретар Міністерства юстиції. А найвідомішим борцем з корупцією у лавах партії є колишня співробітниця Бюро з попередження та боротьби з корупцією (аналог нашого НАБУ) Юта Стріке, яка у 2009 році звинуватила у корупційних зв’язках голову Бюро Ярослава Стрельчонка, домоглася його відставки та відкриття справи проти нього.

Варто додати, що під час виборчих перегонів опоненти найчастіше дорікали новим консерваторам саме через Стріке. Під час конфлікту в Бюро її звинувачували... у зв’язках із РФ. Підставою для таких підозр є те, що Юта народилася на території Росії, а у різних документах різняться дати, коли її батьки повернулися до Латвії. Крім того, Юта казала, що ніколи не змінювала імені, проте опоненти знайшли її шкільний атестат, виданий на ім’я Анни Потапової.

Третім новачком латвійської політики, що пройшов до Сейму, став ліберальний блок "Для розвитку / За!", заснований вихідцями з "Єдності". Ця політична сила матиме у новому Сеймі 13 мандатів.

Новий імідж для росіян

За даними латвійської виборчої комісії, проросійська "Злагода" стала лідером із виборчих витрат. Попри масштабну рекламну кампанію, партія набрала лише 19,8%, тоді як на минулих виборах – 23%. У Сеймі партія, за попередніми даними, отримає 23 мандати – на один менше, ніж за попереднього скликання. Та найголовніше те, що партія так і не спромоглася відійти від долі "переможця виборів, якого ніколи не візьмуть до коаліції". Це дозволило частині латвійських політологів говорити про черговий провал голови партії, мера Риги Ніла Ушакова. Причому перед нинішніми виборами головна проросійська партія Латвії навіть провела докорінну трансформацію, аби лише вийти з ніші "етнічно-російської партії" та забезпечити своє входження до майбутніх коаліцій.

Для початку партія розірвала угоду про співпрацю з "Єдиною Росією". Далі – спробувала зайняти вільну нішу соціал-демократів (інших лівоцентристів у Сеймі немає). Але найголовніше – партія намагалася втрутитися у боротьбу за виборця-латиша, який розчарувався у "старих" партіях. Для цього у виборчі списки включили багато етнічних латишів, а офіційним кандидатом у прем’єри від партії став екс-міністр економіки Вячеслав Домбровський (не плутати з єврокомісаром Валдісом Домбровскісом – вони не родичі. Більш того, Домбровський є українцем по батьку та до 16 років носив прізвище Галущенко, яке змінив на прізвище вітчима). Цікаво, що на посаді міністра Домбровський робив заяви, що зовсім не відповідають принципам соціал-демократії, зокрема виступав проти безкоштовної вищої освіти.

На перший погляд, ця стратегія "Злагоди" не принесла результатів і навіть відвернула від партії деяких виборців-росіян. Останні забезпечили збільшення рейтингу радикальнішого та відверто пропутінського "Русского союза Латвии". Хоча ця сила і не пройшла до Сейму, її підтримка зросла з 1,6% до 3,2%.

Водночас опитування свідчать, що новий фронтмен "Злагоди" Домбровський має один із найвищих рівнів особистої підтримки, в тому числі серед етнічних латишів. А відповідно, стратегія пошуку нових виборців серед етнічних латишів, хоча й повільно, проте діє, і ще може дати ефект на наступних виборах.

Уряд на п’ятьох

Відмовивши "Злагоді" у праві формування коаліції, інші партії-переможці кажуть, що готові доручити формування уряду або KPV LV, або новим консерваторам. Втім, більшість політологів вважає, що пропозиція на адресу KPV LV значною мірою є ритуальною – робити популіста прем’єром ніхто не хоче, але й ситуація, коли формування уряду відразу доручають партії, що посіла лише третє місце, виглядає дещо дивно.

А в реальностi наймовірнішим варіантом є формування коаліції п’ятьма партіями – усіма, окрім "Злагоди" та KPV LV. Така коаліція матиме 61 мандат (із 100), що дозволить сформувати стійку більшість. Втім, така більшість буде стійкою лише арифметично. Латвія ще не мала досвіду формування коаліції аж п’ятьма партіями. Не випадково лідер "Злагоди" Ніл Ушаков вже встиг заявити, що без участі його політсили жодна коаліція не буде стійкою.

Теоретично можлива коаліція також з чотирьох політсил – без "Нової Єдності", та вона матиме дуже незначний запас міцності – 53 мандати. Але ключова перешкода – те, що до коаліції мають увійти як старі партії, підтримка яких суттєво впала, так і нові, чия передвиборча стратегія в першу чергу базувалася на критиці існуючої політичної системи. Альянс зі старими партіями може стати ризикованим маневром для новачків. Виборець може не схвалити блокування із тими, кого ще вчора ти так безжально критикував. Саме тому конфлікт нових консерваторів із партією чинного прем'єра залишає можливість, що до коаліції буде запрошено й KPV LV - замість Союзу зелених та селян. Така коаліція, хоча й матиме ще більше мандатів, ідеологічно буде ще менш стійкою.

Втім, імовірний провал коаліціади чи навіть розвал майбутньої коаліції після її формування вигідний в першу чергу проросійським силам. Адже ребрендінг "Злагоди", про який йшлося вище – це довгострокова стратегія. У партії певні, що рано чи пізно латвійські партії переб’ють горщики та не матимуть іншої альтернативи, аніж запросити до коаліції "росіян".