"Ніколи і гадки не мав, що у патріотизму може бути формат. Виявляється, не можна любити Батьківщину більше, ніж визначено", - поет

Про це на своїй сторінці у Facebook пише Андрій Кириченко, передають Патріоти України.

"Ніколи і гадки не мав, що у патріотизму може бути формат. Виявляється – так. Не можна любити Батьківщину більше ніж визначено. – Ви ветеран і книжечку написали – то і добре – вітаю вас, до побачення… І так просто – раз – і відмовили хлопцям в участі у "Книжковому Арсеналі". Правду кажеш Мартин Брест – «їм не на часі мабуть»… Бачили вже таке. Не вс@р@мось! І не такі, як кажуть, морози були…але ж вся ця ситуація досить показова. А якщо уважно розібратися – потужно тхне. Тхне тліючою ватою… - В них не склалося у 2014, гадають - може зараз вийде… А тих «воювак» хоч так гризнути. – Яка така війна? Яка література?

І це просто приклад. А от Вам ще приклад: 27.02 в будинку культури смт.Бородянка відбувся щорічний фестиваль "Я чую тебе, Кобзарю, крізь століття!". Літературний конкурс. Дитячий. Присвячений Великому Кобзареві. Наче все чудово і гарно. Дітвора читає вірші, глядачі аплодують, журі… а от тут починаються цікавинки. За умовами заходу – виконавці декламують вірші Т.Г.Шевченка, а потім, один, на власний вибір. От и прочитали дітки після вибраних невмирущих рядків, пару творів такого собі поета, Кириченка А.С. – для тих хто знайомий з творчістю – вірші «Це наша правда» і «Обдурені», і виявляється – це «… занадто патріотичні речі» кінець цитати… Та ладно… Я тверезо оцінюю свій рівень. Щось вдається, щось потребує доопрацювання, але «… занадто патріотичні речі». Виявляється рівень патріотизму у творах не може перевищувати певні показники. Ви що не знаєте? А хлопці тут зі своїми книжечками. Там же ви мабуть про війну пишете. Там мабуть за Україну вмирають, чи, не доведи господи, вбивають. От і знову чуєте, тліє вата… - Ні, ні, ні, який вам Арсенал – тільки Пиццаветерано! Максимум якась бібліотека.

А Ярославі Гаєвській та Володі Грабовенко моє шанування! Прочитати так, щоб вичавити на зовні побутовий сепаратизм та змусити тліючу вату шукати приводи та виправдовуватися – то треба вміти.
До речі, як Ви гадаєте, може я дійсно щось упустив, і це все вже не на часі… І війна в нас вже скінчилася. А ми тут Батьківщину не по формату любимо.

І взагалі: Це наша правда!

Ми не залишим ці зелені зорі,
Що наче очі дивляться з небес,
І териконів рукотворні гори,
Степи, війною рубані навхрест.

Ми не залишим села і містечка,
Де зачекались, але вірять в нас,
Бо з нами прийде спокій і безпека
Це наша правда, це наш Донбас.

Ми не залишим покидьків безкарно,
І кожен по закону відповість,
Тікати пізно, а благати марно,
Якщо свої здадуть, а совість з’їсть.

Ми не залишим тих що «хата з краю»
Хто просто сліпо виконав наказ,
Повірте люди, пам'ять не вмирає!
Це наша правда, це наш Донбас.

Ми не залишим, бо то все є наше,
І сплачена найвищая ціна,
Надія нам шепоче – буде краще,
А із окопів шкіриться війна,

Ми не залишим наших побратимів,
Як і вони не залишили нас,
І мертві і живі ми свято вірим -
Це наша правда, це наш Донбас!"