"Ніж у спину" - Вілкул в істериці: "Опоблок" тріснув. У Ахметова вирішують, як жити далі

Сталось це сьогодні на третьому поверсі Верховної Ради. Там було презентовано нову «Опозиційну платформу «За життя» - об’єднання Опозиційного блоку та партії «За життя», до якого не долучились депутати, орієнтовані на Рината Ахметова, передають Патріоти України.

За мир в усьому світі

Лідери нового альянсу зі старими обличчями – Юрій Бойко та Вадим Рабінович. Вони потиснули один одному руки та видали стандартний у таких випадках набір пафосних фраз. «Є три пункти, за якими ми запрошуємо всіх: перше – це встановлення безумовного миру в країні, друге – припинення економічного геноциду українського народу і третє – створення незалежної нейтральної країни – «Швейцарії Східної Європи», – так окреслив загальні плани нового об’єднання Рабінович. Бойко додав, що до об’єднання запрошуються всі опозиційні сили, «щоб відновити в Україні мир, стабільність, порядок, припинити війну і зробити життя наших громадян щасливим». Втім, враховуючи, що двигуном цього об’єднання є кум президента Росії Віктор Медведчук з його маніакальним бажанням запхнути Україну в Євразійський союз, то озвучені були далеко не всі реальні цілі цього політичного проекту.

Яким Бойко бачить мир, він нещодавно продемонстрував в ефірі російського телебачення, де принизливо запевняв нового ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна, як він буде вибудовувати відношення з «республіками». Тож ідеологія нового об’єднання приблизно зрозуміла – воно розраховане на колишній електорат Партії регіонів, який був дезорієнтований у 2014-му, але тепер готується показати «майданній владі», де раки зимують. Спроби це зробити будуть вже на президентських виборах, на яких нові-старі партнери пообіцяли виставити єдиного кандидата. Політрада «За життя» сьогодні ж рекомендувала на цю роль Рабіновича.

З точки зору логіки, це об’єднання виглядає, щонайменше, дивним. Два з половиною роки тому Рабінович ледь не з прокльонами залишив Опоблок. Він звинуватив його лідерів в конформізмі, створив власну віртуальну партію «За життя» і тепер з нею, по суті, в Опоблок повернувся. Разом з Нестором Шуфричем. Ніби і не було щоденного поливанням лайном один одного Рабіновича та Сергія Льовочкіна. І нібито Рабінович категорично не обіцяв, що ніякого об’єднання «під Бойка» не буде. Але годі шукати логіки в українській політиці.

Зараз Рабінович пафосно заявляє, що такого об’єднання вимагали люди, але потепління відносин дивним чином співпало зі вступом у «За життя» Медведчука. Тож очевидно, що за цим об’єднанням стоїть Кремль. Він зацікавлений у консолідації ресурсів і виведенні у другий тур сильного проросійського кандидата, аби потім розвити успіх «реваншистів» вже на парламентських виборах. До того ж, другий тур з таким кандидатом (і це без голосування на непідконтрольних територіях) радикалізує порядок денний і посилить протиріччя в українському суспільстві, чого Москві і потрібно. В принципі, така диспозиція може бути вигідна і Петру Порошенку, з якого технологи ліплять ультрапатріота. Проте є небезпека, що єдиний «біло-синій» кандидат пройде до другого туру не разом з Петром Олексійовичем, а якраз замість нього.

Приватна ініціатива

Та поки ж на цьому фланзі не все так однозначно. Рабінович з Медведчуком об’єднались причому в дуже загадковому форматі – лише з «газовою» частиною Опоблоку, лідерами якої є Бойко з Льовочкіним. Рабінович заздалегідь анонсував об’єднання цього тижня, але заявлено про нього були лише у п’ятницю. До останнього «вмовляли» не брикатися групу Ахметова і увійти у цей проект, але у «ахметівців» особлива думка з цього приводу – поспішати вони не хочуть. Тим більше у донецького олігарха є свій потенційний кандидат в президенти – Олександр Вілкул, який активно виблискує окулярами в телеефірах та на сітілайтах. Є й громадська організація Вадима Новинського «Партія миру», яку згодом можна буде перетворити в реальну партію з красивою назвою. У Ахметова вважають, що бойовитий Вілкул за електоральними перспективами аж ніяк не поступається не надто харизматичному, з неоднозначною репутацією Бойку, а то й випереджає його. Тому це крило вважає, що треба провести своєрідний праймеріз і про якісь об’єднання чи єдиного кандидата говорити вже безспосередньо перед початком кампанії. До того ж, казати про справжню опозиційність олігарха, бізнес якого чудово себе почуває за нинішнього президента, не доводиться. І якщо Порошенко схилятиметься, що йому вигідне роздрібнення «біло-синього» поля, то Ринат Леонідович може в цьому допомогти.Вочевидь, поява топ-менеджерів підприємств Ахметова в санкційному російському списку була натяком з боку Москви, аби той краще прислухався до порад Медведчука. Останнім часом Росія тисне і на бізнес олігарха: заблокована поставка вугілля з російських шахт ДТЕК. Проте поки це на позицію найбагатшої людини не подіяло. За інформацією «Главкома», група Ахметова планує зібратись вже в понеділок, аби вирішити, як жити далі. Перша реакція на новостворену платформу у ахметівської частини була досить жорсткою.

«Ми вели переговори щодо висування єдиного кандидата у президенти від опозиційних сил, але жодного рішення ухвалено ще не було, – заявив Вадим Новинський УП. – Ми вважаємо, що наш кандидат має скласти реальну конкуренцію владі, а не бути на підтанцьовці у Петра Порошенка. А панове Бойко і Льовочкін зараз, схоже, хочуть вступити у партію «За життя». Буде у них «За життя» (об’єднана)».

В схожому ключі висловився і співголова Опоблоку Борис Колесников. Фактично в цій частині Опоблоку розцінили рукостискання Бойка і Рабіновича як їхню приватну ініціативу. Тобто партія «Опозиційний блок» Бойка не уповноважувала. Якщо Опоблок дозріє до проведення з’їзду, де прийматимуться конкретні рішення щодо підтримки кандидата в президенти, то «газовики» залишаться у меншості. Провести на такому з’їзді своє рішення за спиною «ахметівців» у них шансів нема. У найгіршому варіанті на вибори підуть одразу двоє чи більше кандидатів. Екс-«регіонали» це вже переживали в буремному 2014-му: з’їзд Партії регіонів висунув в президенти Михайла Добкіна, а Сергій Тігіпко грюкнув дверима і пішов на вибори самостійно. Нічим хорошим для подальшої політичної кар’єри обох це не завершилось.Москва, дай команду!

«Опоблок ще не розколовся, але процес пішов, – контатує політолог Володимир Фесенко. – Те, що відбулося сьогодні – це така ідеологічна консолідація частини Опоблоку та «За життя». В них є спільні теми, щодо яких вони за сприяння Москви та Медведчука швидко домовляються, але є й приховані розбіжності. Крило Ахметова взагалі дистанціюється від об’єднання, у тому числі з економічних мотивів – він хоче повернути свої активи на Донбасі, але поки не отримує гарантій. Плюс додається неприйняття Бойка як потенційного єдиного кандидата. Проте однозначно казати, що Ахметова в цьому об’єднанні не буде, не можна».

Співрозмовник «Главкома» у найближчому президентському оточенні також впевнений, що цей фланг може швидко об’єднатись, якщо надійде жорстка команда з Москви. «Згадайте минулі парламентські вибори – здавалося, Ахметов, Льовочкін, Бойко, Колєсніков руки один одному не подавали, – нагадує він. – Але за тиждень домовились, розписали квоти і створили акціонерне товариство «Опозиційний блок». Ці хлопці вміють дуже швидко все вирішувати, особливо коли розуміють, що інакше каюк, – «донецькі» завжди такими були. Москва дасть команду – весь цей балаган завершиться за 24 години».

Втім не можна й переоцінювати сьогоднішнє створення платформи «за все хороше, проти всього поганого». Платформа – дуже модне останнім часом, але абстрактне поняття, що можуть підтвердити демократи. Так нещодавно Анатолій Гриценко та Дмитро Добродомов також створювали політичну платформу «Народна довіра», але в результаті розсварилися і вирішили йти в президенти окремо. Щоправда, за ними не маячив північний сусід, який уміє «примушувати» не лише до миру, а й до таких об’єднань.