
Так говорить історик Олександр Пагіря в розмові про міфи та факти розповсюдження сепаратизму на Закарпатті, передають Патріоти України.
«Якщо ми говоримо про угорський фактор у внутрішній політиці України, то тут відіграє роль російська пропаганда, яка намагається цю тему роздмухувати і перетворювати з комахи в слона.
Дійсно, угорські організації є політично структурованими, вони є представленими на регіональному рівні, в обласній раді, в районних радах, в міських радах. Вони активно лобіюють свої інтереси в плані мови та культури. Але про сепаратизм серед угорців дещо перебільшують. Можу навести приклади. В 2014-му році з початком агресії Росії проти України в місті Берегові, де переважає угорська етнічна меншина, було прийняте громадою рішення видворити з міста одного одіозного угорського політика, який звинувачувався в Угорщині в шпигунстві на користь Росії. Також ми маємо випадки, коли багато етнічних угорців були залучені до Збройний сил України, вони воювали на сході України, тобто настрої є достатньо неоднорідними.
Так, є велика тяга до Угорщини, і потрібно сказати, що угорці на Закарпатті живуть в своєрідному гетто. Йдеться про те, що вони мають можливість розвивати свою мову, культуру, але з іншого боку немає повноцінної інтеграції в українське суспільство. Якщо ви поїдете в деякі населенні пункти районів Закарпаття, ви зможете не знайти точки з місцевим населенням, адже вони говорять угорською. Проблема в тому, що в їхніх школах українську мову вивчають лише факультативно, і виникає ситуація, що по закінченню школи діти не знають ні української, ні російської, а тільки угорську», — розповідає Олександр Пагіря.
Він підкреслює, що сепаратизм це ніякою мірою не породжує, і повноцінного сепаратистського руху там немає.
«Є рух, який називається „русинський“, де є теж певні угорські інтереси, але Угорщина не виступає єдиним донором цього руху, є більш важливі гравці, наприклад, Московська церква. Вони підживлюють ідею створення окремої нації чи етносу русинів, які проживають в центрі Європи, і яких визнали декілька країн, але не Україна», — додає історик.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...