Переплисти Босфор: Українка розповіла про унікальне змагання, що завершилося днями в Стамбулі (фото)

Дистанцію 6,5 кілометрів треба було подолати за дві години. Ці змагання стали ювілейними: пройшли втридцяте. Всього в запливі взяли участь майже 2,5 тис. учасників з різних країн світу, передають Патріоти України.

Цікаво, що квитки для участі в змаганні розкупили протягом години, а продажі стартували о 12 ночі 3 січня, більше ніж за півроку до змагань. Старт продажів викликав справжній ажіотаж серед шанувальників плавання, спорту, здорового способу життя і просто тих, хто хотів взяти участь в такому грандіозному подію.

Босфор цього разу перепливали багато відомих українців. Серед них - знаменитий спортсмен Денис Силантьєв, підприємець Макс Яковер і телеведуча Марічка Падалко.

Серед українців, що беруть участь у змаганні, була і Тетяна Яловчак – відома українська альпіністка. Вона – перша українка, яка стала членом альпіністського "Клубу семи вершин" (сім вершин усіх континентів - ред.), побувала на всіх найвищих горах всіх континентів і здійснила сходження на Еверест.

Журналісти зв'язався з Тетяною, щоб дізнатися деталі змагання на Босфорі і дізнатися її поради про те, як зібрати сили для того, щоб у потрібний момент подолати важливу дистанцію.

Слоти розкупили відразу після півночі

У цьому році заплив на Босфорі був особливо численним, каже Тетяна Яловчак.

“У ньому брали участь більше 2,5 тисяч людей, для України було видано 450 слотів. Кожному учаснику потрібно було придбати для себе слот, який 3 січня з 12 ночі з'являвся на сайті. Заходити і реєструватися треба було дуже швидко, адже місця розбирали з величезною швидкістю! Це дуже радує, адже здоровий спосіб життя набирає все більших обертів. Зараз є тенденція бути струнким, гарним, здоровим. Це в тренді, і мене це дуже радує", - розповідає Тетяна.

Те, що за участь у такому змаганні потрібно платити, для учасників йде тільки на користь, впевнена вона.

"Ми часто не цінуємо те, що дається нам безкоштовно. А от якщо ми внесли якусь плату за це, то вже і ставимося до цього більш серйозно, - каже Тетяна. - Коли я придбала слот, то дуже зраділа. Поруч зі мною сиділа дівчинка, якій не вдалося купити слот. Тоді я зрозуміла, що належу до щасливчиків! Я купувала слот у січні, і незабаром після цього у мене була експедиція на найвищий вулкан у світі. Після цього всі експедиції мене трохи втомили, тому до запливу я почала готуватися лише в кінці квітня. Таким чином, у мене в запасі було лише три місяці підготовки до того, щоб пропливти дистанцію в 6,5 кілометрів".

Щоб добре підготуватися, вона відвідувала заняття з професійним тренером, який говорив, що потрібно робити.

"Спочатку це була розминка, потім - правильне засвоєння техніки, яка й дозволяла мені навчитися правильно плавати. Тому що з самого початку навіть 500 метрів у басейні проплисти було важко! Але після цього я вчилася плавати кролем, потім виходили на відкриту воду. Без тренера все це було б неможливо зробити самому саме так, як потрібно для подолання великих дистанцій", - каже Тетяна.

"Під час запливу у мене були думки: "тільки вперед!"

Зовсім не обов'язково бути професійним спортсменом, щоб переплисти Босфор, запевняє альпіністка.

Сама Тетяна займалася плаванням тільки в дитинстві, коли їй було 8-9 років.

"Але, не дивлячись на це, я хотіла подолати цю дистанцію. Я поставила мету і реалізувала свою дитячу мрію. Крім того, що для цього потрібно було навчитися добре плавати, необхідно було подолати свої страхи великої води. Але для страху були причини: це все-таки Босфор! Це глибина, темрява, медузи, сміття, риби. Словом те, що під час запливу може тебе торкнутися, і це насправді страшно. Але я подолала свої страхи", - згадує Тетяна.

Вже під час змагань вона намагалася сконцентрувати увагу на цілі і не звертати уваги на те, що могло в цьому перешкодити: чи то прилипаючі до окулярів водорості, чи то раптова зміни течії Босфору

"У мене були думки: "тільки вперед!". Справа в тому, що емоції завжди потрібно берегти, адже вони завжди забирають у нас багато сил. І коли ти що-небудь серйозне робиш, не можна розпорошуватися і втрачати енергію. Тому емоції я залишила позаду. У мене є досвід складних сходжень, що вимагає величезних сил. Звідси у мене впевненість в тому, що розпорошуватися ніколи не можна! Тому перед запливом я села, дивилася в підлогу або на берег, намагалася відігнати зайві думки. Я навіть з людьми не спілкувалася".

"Коли я пливла і щось мене зачепило, я думала так: "Ага, нічого страшного, я знаю, що це нормально". Якісь водорості потрапили на окуляри – "нічого страшного, це всього лише водорості, пливемо далі". Моє досягнення – це 1 година 30 хвилин 57 секунд. Це сімдесятий результат у моїй категорії", - додає вона.

У запливі був присутній, звичайно, і елемент змагань.

"Там присутній елемент змагання. В ньому брав участь, наприклад, Силантьєв (знаменитий український плавець, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу та Європи з плавання, тепер і політик – ред.). Але я ж не буду з таким досвідченим плавцем змагатися! Там повинен бути присутнім також і елемент удачі. Адже потрібно враховувати і течію на Босфорі. Вона буває як побіжна, так і проти. Також і раптом вихор може з'явитися. Іноді, буває, пливеш, а здається, що стоїш на одному місці! Це дуже складно. Також іноді буває складно роздивитися орієнтир. Окуляри треба зняти, подивитися, а це - втрата часу і сил. Словом, досвід такої великої води – це для мене вперше", - додала Тетяна Яловчак.

"Думай добре – буде добре"

За словами Тетяни, у підготовці до такого роду змагань завжди варто прислухатися до порад тренера, а не робити щось самому.

"З тренером ви завжди набагато швидше цього досягнете, ніж самостійно, - впевнена вона. - Що стосується того, як себе зібрати перед серйозним моментом – такий навик допоможе як для плавання, так і для життя. Не можна просто так витрачати свої емоції. Як тільки ти стаєш сильним емоційно, ти стаєш слабким", - звертає увагу вона.

Крім тренувань, які допомагають підготуватися, потрібне вміння "зібрати волю в кулак", відкинути зайві думки і сконцентруватися на поставленій меті. Це вдається далеко не всім.

Перед самим запливом варто постаратися якомога менше контактувати з людьми, щоб зрозуміти, що відбувається у вас всередині, радить Тетяна.

"Коли пливла, мене три рази "хапала" судома. Якщо б я не готувалася психологічно, то запанікувала б і думала: "Ой, судома тягне, це жахливо, я далі не попливу!" Через подібні випадки багатьох людей з запливу зняли в шлюпки. А я думала так: "Так, болить нога, але нічого, я все одно буду плисти. Зараз все минеться, все буде добре". Про позитивне мислення зараз багато говорять, і воно дійсно працює. Я б радила саме так: "думай добре – буде добре", - говорить Тетяна Яловчак.