"Перший тиждень видався пеклом": Українка відверто розповіла про нелегкі заробітки в Польщі

“Це мій перший виїзд на заробітки до Польщі, – розповідає Катя. – Думала поїду на яблука, чи на полуницю, а відправили на троянди аж під Німеччину.”

Чи страшно було їхати?

“Чесно, навіть не знаю. Вроді й стрaшнo, бо нікого там не знала, але володію польською, то хоч не бoялaся, що не розумітиму їх. А взагалі поїхала з нудьги. Вдома закінчила коледж, вчилася на фармацевта. В моєму рідному Чорткові роботи немає за спеціальністю, хіба що йти на ринок та продавати – і в жару, і в холод, і у вітер – та за будь-якої погоди весь день сидіти там всього за три тисячі гривень. То вже краще весь день працювати на заробітках й мати більше.” – розповідає Катя.

Як відбувалося «оформлення» роботи й поїздки?

Катя через знайомих знайшла номер людини, яка надає роботу. І вже за кілька днів зустрілася з тим хлопцем. Думала спочатку, що її відправлять на полуницю, чи щось в тому роді, але сказали, що є лише на квіти. Звичайно, дівчина зізнається, що їй було трохи дивно, адже й гадки не мала, що там треба робити і як. Проте все ж погодилася, а через тиждень поїхала.

До чого було найважче звикнути?

Катя зізнається, що їй важко було звикнути до режиму роботи й до того, що в кімнаті з нею жило людини 3-4, не менше.

“Я єдина в сім’ї дитина, яку батьки балували. В мене своя окрема кімната, вдома я робила що хотіла й коли, навіть могла спати до обіду. А тут не так. Перший тиждень для мене взагалі видався пeклoм. Вставати треба зранку о шостій, а через півгодини вже треба бути на плантаціях. Робота складна й дуже клопітка. Це тобі не рвати ягоди”, – зізнається дівчина.

Крім того, Катя зазначає, що потрібно було навчитися ховати цінні речі так, аби їх не знайшли. Звісно ж, це поняття відносне, адже хто схоче, то знайде і так, а тим паче в кімнаті, в якій живе кілька людей. Але в них був випадок, коли в дівчини з сусідньої кімнати вкрали золоту каблучку, яку вона залишала, коли йшла до роботи.

Пани до того віднеслися серйозно – зробили обшук у всіх. Як виявилося, прикрасу вкрала сусідка. В пoлiцiю дівчину не здали, проте вигнали з роботи й сказали про її вчинок тому, хто нас привіз. Як потім виявилося, у перевізників є своя «база», в якій її внесли у чорний список і зaбoрoнили везти на заробітки в подальшому.

Чому її не здали в пoлiцiю?

“Я точно не знаю, але керівник казав, що то більше тяганини для панів. До того ж, їм би зaбoрoнuлu брати на роботу іноземців, чи щось на кшталт того – я достеменно не зрозуміла”, – розовідає Катя.

У чому полягає твоя робота?

На квіткових плантаціях працівників ділять на групки по кілька людей, кожна з яких відповідає за певну роботу. Наприклад, Катя працювала у групі, яка слідкує за відбором та фасуванням квітів, які повинні вже зрізані троянди розкладати на декілька груп – за ростом (високі, середні, низькі), за кольором, але це лише тоді, коли був збій і могли змішувати тони, за відкритістю пуп’янка (повноцінні відкриті троянди, або напівсформовані ще у стані пуп’янків).

До речі, саме квіти у пуп’янку коштують найдорожче.

Крім того, є люди, які слідкують за поливом та удобренням квітів, за їх «збиранням», за виведенням нових сортів тощо. Останні мають окрему лабораторію та працюють лише за наявності відповідної освіти.

Куди ці квіти потім дівають?

Більшy частину квітів везуть до Німеччини. Там одна квітка (залежно від виду, висоти, кольору тощо) може коштувати до 10-15 євро. А якщо їх оформити у красивий букет – то й більше сотні може вартувати. Все інше розвозять по найближчих містах.

Також пани мають кілька магазинів, які не лише продають квіти, а й створюють власні композиції.

Яка оплата за таку клопітку роботу?

“Коли як. В сезон я заробляла інколи й по тисячі злотих на тиждень. Але то було лише декілька раз. Зараз маю до тисячі злотих. Ті, хто тут довше працює каже, що найвигідніше на зимові світа – Новий рік, Різдво, Всіх святих. Тоді й розвіз більший та й попит теж. Минулого року моя колега за один тиждень мала майже три тисячі, а потім пішло на спад”, – зізнається Катя.

Але, зарплата тих, хто працює в лабораторії не залежно від того, сезон чи ні. Точної суми ніхто не знає, проте кажуть, що вони отримують не менш ніж 10 тисяч злотих на місяць.

Тут добре тим, що квіти вирощують в спеціальних будівлях-теплицях круглий рік. Єдиний недолік – не завжди є великий попит.

З квітами треба поводитися надзвичайно обережно, бо як зіпсуєш хоча б одну, а особливо з дорогих сортів, – штраф. Я в перший тиждень роботи ледь не весь заробіток віддала на оплату штрафу – було дуже oбрaзлuво.

А як справи з розвагами та вихідними?

“Кожен працівник має право на один вихідний день в тиждень, який не оплачується (там зарплату видають від виробітку). Але мало хто відпочиває, бо хоче заробити якомога більше. А розваги? Шопінг, дискотеки й бари – от і все. І то сил на це майже не залишається”, – розповідає Катя.

Плануєш їхати туди ще раз?

“Так. Якраз хочу потрапити туди на зимові свята і перевірити, чи дійсно можна стільки заробити, чи ні”, – зізнається Катя.