Півтора роки з кулею в обличчі: Історія українського героя

Народна армія розповіла історію українського танкіста, який вісімнадцять місяців носив ворожий "подарунок" в обличчі, повідомляють Патріоти України.

— Це сталося 2014 року під Іловайськом, я туди потрапив десь за два тижні до виходу наших військ. Ми виходили колоною з оточення, по танку влучили з ПТУРа, він загорівся. На щастя, весь екіпаж встиг залишити палаючу машину, — каже Юрій.

Військовослужбовець згадує, що все навкруги палало, свистіли кулі, розривалися снаряди. Здавалося, що ворог веде стрільбу відразу з усіх напрямків.

— Колона пішла, а ми залишилися. Було зрозуміло, що сидіти на місці не можна, почали рухатися короткими перебіжками по слідах нашої техніки. І якоїсь миті, вже чітко не пам’ятаю, отримав кулю в обличчя. Це вже зараз знаю, що то була куля, а тоді просто відчув сильний удар. Потекла кров, я був напівпритомний. Потім все відбувалося, як у тумані, — згадує молодший сержант.

«Це наче швидко вмикати та вимикати телевізор», — так характеризує тодішній свій стан Юрій. Він каже, що прийшов до тями вже в полоні. Там йому медичну допомогу не надали, постійно перевозили з місця на місце із зав’язаними очима, а на третій день обміняли. Вже у шпиталі хлопцю надали необхідну лікарську допомогу.

— У Дніпрі під час огляду лікар сказала, що відчуває, ніби в обличчі щось є, зробили рентген, але він нічого не виявив, — говорить Юрій. — Вже через півтора року мені пояснили, що куля застрягла під лицьовою кісткою, тому апарат її й не виявив. Я ж після одужання повернувся у стрій, і лише через вісімнадцять місяців дізнався, що весь цей час носив у собі такий «подарунок».

Варто сказати, що Юра до війська потрапив в межах першої хвилі мобілізації. Після поранення та полону він не опустив руки, а навпаки, вирішив продовжувати боротьбу і повернувся до Збройних Сил України вже контрактником. Нині військовослужбовець є командиром танка і служить в одному з кращих танкових батальйонів української армії.

— Взимку минулого року місце, куди влучила куля, почало свербіти, було невеличке запалення, — пригадує військовий. — Одного разу хлопці мені кажуть: «У тебе щось блищить на обличчі». Я пішов до дзеркала і побачив, що крізь шкіру почав виглядати шматочок металу. Наш лікар подивися і тут же обережно витягнув серцевину від кулі калібру 5,45 мм.

Сьогодні всі рани Юрія загоїлися. Танкіст знову у строю, його екіпаж готовий будь-якої миті знову піти в бій.