Подорож у КНДР: Дорожні замітки українського туриста (фото)

Свою розповідь Бочкала опублікував на сторінці в Facebook, передають Патріоти України.

"О 6 ранку - гудок. Країна прокидається і йде на роботу. Трудящих проводжають на службу жінки з червоними прапорами в зелених костюмах. Як нам пояснили, це безробітні. Вони посміхаються і махають у знак солідарності з трудящими рівно о 07:30", - пише журналіст.

"Кава - дефіцит. На сніданок завжди за окрему плату і в основному розчинна. Молоко виключно сухе. У Північній Кореї взагалі немає молока. Як і практично немає м'яса. Місцеві його категорично не їдять. За винятком просунутих верств населення. Для заїжджих туристів теж знаходять. Пов'язано це з тим, що по суті немає тваринництва. Місцевість гірська. Кожен придатний шматок землі засівається рисом, кукурудзою чи пшеницею", - розповів Бочкала.

"Звозили в село, де народився Кім Ір Сен. Важливий ритуал. Тут вам покажуть глиняну хатину під солом'яною стріхою. І розкажуть, як Великий Вождь в 11 років почав творити революцію. Дитинство "Сонцю, що сходить "замінила визвольна боротьба. Опис етапів становлення Отця Нації нагадує житіє святих. Ставлення до Кім Ір Сена в КНДР як до Месії", - розповів він.

"З приводу ідей чучхе. Багато напевно чули про них, але мало хто знає суть. Легенький лікнеп. Чучхе - древньокорейська філософія. Її суть у тому, що людина - творець своєї долі. Центр всесвіту, здатний самостійно управляти долею. Кім Ір Сен приправив вчення соусом комунізму. Він хотів піти від марксистсько-ленінської і китайської доктрин. І згадав про чучхе. В чучхе криється природа корейського атеїзму. Комуністичні вожді замінили Бога. У вченні сказано - "наївно вважати, що при такому розвитку науки і техніки, хтось вирішує все, сидячи на небесах". До цього корейці були буддистами", - пише Бочкала.

"Ідеї чучхе реалізуються за допомогою політики сонгун, придуманої великим керманичем. Суть - всього потрібно добиватися, спираючись на власні сили. Не чекати допомоги і бути готовими терпіти нестатки. Сонгун - керівництво до дії в усіх сферах життєдіяльності. Відносно військових питань, кажуть - не існує окремо народу й армії. Є єдиний - озброєний народ. Вулиці Пхеньяну це підтверджують", - зазначив журналіст.

"У Північній Кореї одна з найбільших регулярних армій. 3 мільйони багнетів. При населенні 28 млн. При цьому ніде не зустрічав переміщення військової техніки. Можливо воно відбувається вночі або по окремих дорогах. А ось піхоти просто тьма. Військові містечка на кожному кроці. Військові живуть в убогих землянках казарменого типу. Знімати їх заборонено. Місцями будуються містечка нового типу, що нагадують радянські", - пише автор.

У Центрі досягнень науки і техніки по центру будівлі стоїть балістична ракета. Третя. Успішно вразила на навчаннях уявну ціль. Смертоносному стрижню поклоняються, як стародавні фалосообразним божкам. Корейці мріють, щоб ракета нарешті полетіла за океан і знищила заклятого ворога, зазначив Бочкала.

"При всьому корейському безбожництві, в Пхеньяні діє православний храм. Ясна річ московського патріархату. В якому званні батько Федір, питати не став. Хоча очевидно, що служить він не тільки церкві. Побудувати храм було вирішено після зустрічі Путіна з Великим Керівником Кім Чен Іром. У вихідні в храм приходить до 100 чоловік. В основному всі з російського посольства", - пише Бочкала.

"У Пхеньяні є метро. 26 кілометрів шляху, 7 зупинок, дві гілки. Глибокі помпезні станції в стилі київських "Золотих Воріт". У вагонах портрети Вождів. Новини народ дізнається з газет. Вони на стендах на станціях метрополітену. Електронна газета по-північно-корейськи - сфотографував стінгазету і пізніше прочитав з екрану смартфона", - повідав він.

"Щогодини на центральному вокзалі грає реквієм. Вдень і вночі. І так буде вічно. Вся справа в тому, що товариш Кім Чен Ір помер у поїзді. У своєму спецвагоні, подарованому Сталіним. Проходячи вокзал під час скорботної музики, бажано плакати", - додав журналіст.