"Політтехнолог" Микола Хвильовий, або Як письменник-авангардист 1920-х придумав гасла для президентських виборів-2019

Це може свідчити про актуальність завдань, які стояли під час визвольних змагань доби УНР століття тому, і мрій після них, і про їхню нагальність для нинішнього часу – часу російсько-української війни та інтеграції України в Європу, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

«Геть від Москви!» та «Дайош Європу!» – ці гасла активно використовуються під час нинішньої виборчої кампанії.

Але автором закликів є письменник Микола Хвильовий (1893–1933). То ж як письменник-авангардист майже через століття став «політтехнологом» на президентських виборах в Україні?

«Романтик»

Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках.

Хвильовий вбачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності.

Хвильовий також дав й інший рецепт: «Дайош Європу!»

Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня.

Ось кілька цитат Миколи Хвильового:

• «Європа – це досвід багатьох віків. Це Європа грандіозної цивілізації. Європа Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т. д.»
• «Українська нація кілька століть шукала свого визволення».
• «Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна».

Після цих гасел сам Сталін у 1926 році ініціював боротьбу з явищем, яке назвали «хвильовізмом».

Твори Хвильового конфісковували, його не друкували. Кілька його літературних журналів закрили.

Десь у цей час Хвильовий (можливо, підсвідомо, відповідаючи на початок гонінь проти себе) риторично запитав: «Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?»

Із кінця 1020-х Хвильовий болісно спостерігав за тим, як зупиняється українізація, адже буквально перед цим він написав про потребу «масової дерусифікації пролетаріату» України.

Потім Голодомор 33-го, свідком якого став Хвильовий, проїхавшись Полтавщиною. Побачене – масова смерть українців – приголомшило письменника. А арешт друга-літератора Михайла Ялового не дав Хвильовому в 1933 році іншого вибору, як трагічно піти з життя.

Був європейським українцем

Гасло «Дайош Європу!» було насамперед літературним, але цікаво, що в 1927–28 роках Хвильовий побував у Берліні й Відні, провів там майже чотири місяці, отож бачив Європу на власні очі.

«Микола Хвильовий фактично був лідером тієї України, яка ще була червоною, але вважала себе незалежною. Хвильовий розробив емоційну, але обґрунтовану концепцію культурної політики для європейської нації, яка стосувалась певних середовищ», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода письменниця Оксана Забужко.

«Дайош Європу!» означало на той час формування освіченого класу, інтелігенції. «Дайош Європу!» для інтелігенції означало європейську освіту із розумінням власного ґрунту. «Дайош Європу!» для пролетаріату означало його українізацію. Фактично йшлося про формування культурної політики для України та українців як нації європейської», – пояснює Оксана Забужко в інтерв’ю.

За Хвильовим пішло з життя – було знищене радянської владою – ціле покоління митців так званого «Розстріляного Відродження».

Але, йдучи за гаслами «Геть від Москви!» і «Дайош Європу!», тогочасній українській культурній еліті все ж вдалося створити світового рівня живопис, кіно, театр і, звичайно ж, літературу.

Зокрема, тоді широкого розквіту набув авангардизм, який пізніше буде знищений разом із митцями-авангардистами більшовицьким режимом.

Що Україні від того зараз?

Що ж до нинішньої України, то тут гасла Хвильового набули дуже сучасного звучання саме через збройний конфлікт на Донбасі, а перед ним окупацію Росією українського Криму, і це посилило в українців відчуття потреби йти за Хвильовим і його «Геть від Москви!». Ну, а «Дайош Європу!» може передавати якраз стратегічну сучасну мету України – долучитися до Європи, повернутися до неї через інтеграцію до ЄС.

Як вважає письменник Сергій Жадан, гасла Хвильового майже столітньої давнини, виявились якраз напрочуд дуже потрібними для сучасної України. «Виявилось, що історія зробила дивовижний фінт, і переважна більшість вихідних позицій наших літературних (і не лише) дискусій за останні сто років мало змінилась. Українці так само прагнуть відірватись від колишньої (ну, принаймні, формально колишньої) метрополії, вбачаючи єдину альтернативу в орієнтації на Європу», – вважає Сергій Жадан.

А про гасло «Геть від Москви!» Жадан писав для Радіо Свобода: «Виявилось, що цей відрив є принциповою передумовою для збереження власної ідентичності. І хоча Хвильовому в 1925 році йшлося, скоріш за все, дещо про інше, проте проекції в цілому збігаються, і настанова автора «Вальдшнепів» доволі точно відповідає сьогоднішнім настроям багатьох наших співвітчизників».

А, наприклад, публіцист Сергій Грабовський каже, що гасло «Геть від Москви!» переросло нині межі власне самої України і є актуальним і для інших нових незалежних держав. «Сьогодні гасло «Геть від Москви!» вже навіть значно актуальніше, аніж за часів Хвильового», – вважає публіцист.

«У ті часи серед більшовиків були певні групи, знаєте, романтиків світової революції, інтернаціоналізму, братерства народів… І тікати від Москви – це гасло, яке актуальне вже не лише для сучасних українців, а й інших народів», – каже Грабовський.

А Наталя Позняк-Хоменко, експерт Українського інституту національної пам’яті і публіцист, зауважує: «Микола Хвильовий у 20-х роках дуже тонко відчув усе. Тому і з’явилося це гасло – «Геть від Москви!»

Вона додає: «Історія показала, наскільки Хвильовий мав рацію. І нинішня історія теж є зайвим підтвердженням його тез. Тому єдиний вихід у нинішній ситуації для України – це інтеграція в європейське суспільство».