Попри спільного ворога і спільний біль: "Україна продовжує видавати чеченців до Росії у час війни з нею", - Тетяна Бондаренко

Як мовиться на сайті організації, «організаторами асоціації є чеченці з числа простого вільного народу», а метою – «захист свободи прав людини і допомога нашим співвітчизникам, які опинилися в складній життєвій ситуації». Сама організація існує з 2016 року, з того моменту, коли група біженців з Чечні не змогла потрапити до Польщі і опинилася на території Білорусі, не маючи можливості ні виїхати далі на Захід, ні повернутися до Росії. Відтоді організація намагається допомогти шукачам притулку з Чечні на території різних країн, переважно рятуючи їх від депортації в Росію.

Представник організації в Україні Тетяна Бондаренко в інтерв’ю проекту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії»пояснює, що багато проблем, з якими стикнулися мешканці Північного Кавказу, є близькими для українців, а її організація надає підтримку і захист людям, які «страждають від окупації та беззаконня», передають Патріоти України.

Як говорить Тетяна Бондаренко, «Вайфонд» допомагає біженцям з Північного Кавказу, які перебувають на території України: від юридичного супроводу до вирішення побутових проблем. Як наголошує вона в інтерв’ю київському кореспонденту Анвару Деркачу, для багатьох людей допомога фонду може означати «порятунок від неминучої загибелі». «Організація захищає права людини в регіоні, де люди страждають від окупації і беззаконня. Переслідування людей за політичні та релігійні погляди або просто за нелояльність до режиму обурливі. Часто допомога «Вайфонду» для цих людей означає порятунок від неминучої загибелі», – переконана Тетяна Бондаренко.

«Незважаючи на війну між Росією і Україною, між двома країнами діють домовленості про біженців із Росії, перш за все, з Кавказу. Дивно, що українські офіційні структури вірять звинуваченням Російської Федерації на адресу біженців з Кавказу, коли громадян України садять в російські в’язниці за сфабрикованими звинуваченнями», – дивується Тетяна Бондаренко.

Крім кавказців, фонд працює з біженцями з інших регіонів Росії. Наприклад, російська влада звинуватила Динара Мінкана з Татарстану у співпраці з Абу Умаром Сасітлінським, дагестанським салафітським проповідником, який був змушений покинути Росію через переслідування спецслужб. Він не має ніякого стосунку до Сирії, але звинувачення стосуються саме цієї країни, зазначає Тетяна Бондаренко. Вона каже, що у фонді побоюються, що, Дінара Мінкаева українська влада може видати Росії.

На запитання Радіо Свобода про те, наскільки достовірні дані, якими користуються у «Вайфонді», Тетяна Бондаренко говорить, що «достовірність інформації по кожній справі ретельно перевіряється».

«Вайфонд» допомагає тільки тим, хто не скоював злочинів і насправді є біженцем», – наголошує представниця фонду.

Метою більшості справ є зупинка екстрадиції в Російську Федерацію, де біженців чекає смертельна небезпека. Йдеться не лише про Україну, справи про екстрадицію проходять судові слухання і в інших країнах, останніми серед них були випадки в Польщі, Німеччині, Швеції. Обурення міжнародної правозахисної спільноти викликала депортація з Польщі до Росії Азамата Байдуєва. Батько вісьмох дітей, щойно він потрапив знову до Чечні, був викрадений силами безпеки Чечні, які потім заявили, що на нього було заведено карну справу.

Серед підопічних «Вайфонду» є і ті, хто прагне покинути територію Росії або був туди депортований, говорить Тетяна Бондаренко. «В України і Чечні спільний ворог і спільний біль. Українці як ніхто інший розуміють, що переживають чеченці, особливо зараз, коли йде війна», – говорить Тетяна Бондаренко.