Поради фахівців: Як краще готувати літні шини до сезону

Коли прийде весна, цього року зовсім незрозуміло, тож перевзувати автомобілі ми не поспішаємо. А значить, пригадаємо, як краще готувати літні шини до сезону, оскільки у нас є для цього трохи часу. Адже зазвичай біда в тому, що коли настає пора міняти шини по сезону, на шиномонтажах розпочинаються справжні “жнива”, збираються черги, і часу розбиратися з дефектами немає ані в нас, ані в персоналу пунктів перевзування.

Між тим, якщо вчасно обслужити шини, можна уникнути необхідності купівлі нової, або як мінімум – не знадобиться зайвий раз розбортирувати і балансувати колесо. Отже, якщо ви завчасно виділили час на підготовку шин до нового сезону:

Огляд шини

Роздивіться боковини шини. Пошкодження каркасу (“грижу”) без тиску в шині ви швидше за все не побачите, проте порізи – навіть не наскрізні – мають вас занепокоїти. Такі пошкодження треба ремонтувати.

Протектор має бути зношений рівно, як по ширині протектора, так і по довжині бігової доріжки. Коли такий несиметричний знос має місце, це або наслідок неправильного кута встановлення коліс, або свідоцтво руйнування каркаса шини. Якщо перше, то на машині треба регулювати так званий розвал-сходження, якщо друге – шину треба відразу викидати.

Роздивіться шини зовні. Вас мають цікавити камінчики, що застрягли у протекторі, цвяхи, шурупи, уламки металу та дроту, які можуть сторчати з гуми. Цікаво, що деякі цвяшки можуть їздити у колесі по кілька місяців і ніяк не виказувати себе. Каміння треба витягти, інші сторонні предмети слід витягувати на шиномонтажу, аби відразу поставити латку на місце наскрізного проникнення.

За допомогою ліхтарика треба дослідити внутрішній об’єм покришки – так само на предмет наявності у ній цвяхів, дротів та шурупів, що проштрикнули протектор і вилізли всередину. Не робіть це навпомацки – можна пошкодити пальці.

Бажано звозити шини до майстерні, де їх встановлять на диски (хоча б по черзі на один той самий), аби перевірити їх під тиском. Саме на накачаному колесі будуть помітні дефекти каркасу. Також важливий метод діагностики – тест на балансувальному стенді: шина із значними пошкодженнями або не відбалансується, або вимагатиме грузиків великої ваги.

Не полінуйтеся ретельно очистити внутрішню частину шини. В місці, де вона сідає на диск, може бути іржа або залишки фарби з диска. Якщо шиномонтажник у поспіху не помітить цього і змонтує шину “як є”, колесо потроху буде втрачати тиск і його доведеться знімати з машини для розбирання та очищення.

Якщо ви зберігаєте другий сезонний комплект шин на дисках, треба провести ті самі операції з інспекції гуми, причому важливо, аби у шині був штатний тиск. Тоді ви зможете побачити порізи боковин, “грижі”, нерівномерність діаметру по ширині протектора та овальність колеса – всі ті дефекти, які унеможливлюють подальшу експлуатацію шини. Єдиний виняток – поріз боковини довжиною менш 2 см можна заклеїти за спеціальною технологією. З маленькою “грижою” – до 2 см у діаметрі – можна деякий час поїздити, проте без великих навантажень, а проблемне колесо має стояти на задній осі.

Обслуговування шинних дисків

Приділіть певний час також і дискам. Візуальна діагностика покаже подряпини, корозію, пом’яті закраїни. Звичайно, диски теж краще прокрутити на балансувальному станку, аби виявити радіальне биття, “вісімку” та деформацію обода. Серйозну деформацію усувають прокатуванням на спеціальному стенді. Місця з іржею треба вичистити та зафарбувати. Зауважимо, що легкосплавні диски також піддаються корозії, тож місця з пошкодженим покриттям треба підфарбувати.

Звичайно, набір процедур, які потрібно провести з шинами напередодні сезонного перевзування, вимагає певного часу. Проте він напевне окупиться, адже такий контроль дасть змогу уникнути зайвих витрат на шиномонтажні роботи, а то й на купівлю нових коліс.