Порошенко, Тимошенко, Зеленський та інші: Дії і вчинки кандидатів у президенти

Але деякі їхні вчинки можуть мати і зворотній результат, особливо якщо спостерігати уважно, а оцінювати прискіпливо, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Петро Порошенко з’їздив до Одеси, дав інтерв’ю українським телеканалам, а також ініціював міжнародний аудит концерну «Укроборонпром». Три, здавалося би, не пов’язані між собою події, все ж пов’язані – усі вони викликають спогади.

Візит до Одеси нагадує, що кандидата у президенти Петра Порошенка підтримує підозрюваний у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем мер цього міста Геннадій Труханов. І якщо від його гласної політичної підтримки Порошенко міг би відгородитися, то від організаційної допомоги на виборах відмовитися буде значно складніше, вважають як у міськраді, так і в Комітеті виборців Одеси.

Ініціатива щодо міжнародного аудиту концерну «Укроборонпром» нагадує слова генерального прокурора Юрія Луценка про те, що розслідування Bihus.info про схеми розкрадання в оборонній промисловості нічого нового не викрило, що ці схеми розслідуються вже кілька років. Чому було не підказати президентові ідею щодо аудиту в «Укроборонпромі» ще на початку слідства? Чи не полегшив би аудит розслідування?

Юлія Тимошенко дала міністрові внутрішніх справ Арсенові Авакову підстави сподіватися, що після президентських виборів він залишиться у своєму кріслі, якщо переможе саме вона. Бо, як пояснила Тимошенко, якщо вона виграє президентські вибори, то не матиме великої підтримки у парламенті, відтак і міністрів міняти буде не просто. Вона також додала: «Перше, що треба робити, – це не «дівчаток міняти», а систему».

Анатолій Гриценко підписав угоду про об’єднання зусиль на президентських виборах з Андрієм Садовим. Оскільки наявна соціологія не обіцяє Гриценкові потрапляння в другий тур, то на що будуть спрямовані об’єднані зусилля? У ЗМІ висловлювалися припущення, що після першого туру виборів тандем заявить про підтримку одного з тих кандидатів, хто вийде у другий. Припускають, що це може бути Володимир Зеленський. Утім, не можна остаточно виключати і того, що це буде Юлія Тимошенко. Точно зрозуміло, що не Петро Порошенко. І Гриценко, і Садовий вилили на нього вже стільки критики, що «перевзутися на ходу» вже не вийде. Тож варіантів лишається обмаль.

Володимир Зеленський тим часом має інші проблеми. Бізнесмен Ігор Коломойський в інтерв’ю BBC сказав, що «Україна потребує не одного Зеленського, а мільйонів зеленських». Важко зрозуміти ці слова якось інакше, крім як підтримку. А відкрита підтримка з боку Коломойського навряд чи є однозначною перевагою. Особливо на тлі того, як Володимир Зеленський доводить, що не є залежним від олігарха. Слова на підтримку і залежність – звісно, не одне й те саме. Утім, схильна до спрощень частина електорату може зробити і такий висновок.

На цей момент кримінальні справи і провокації проти Володимира Зеленського лишаються проблемою теоретично можливою. Тоді як піар-ефект від шпигунських пристрастей навколо нього – є доконаним фактом.

Юрій Бойко також дав інтерв’ю трьом українським телеканалам. Чому б кандидатові у президенти і не приміряти на себе такий «президентський формат»? Раптом така візуалізація збільшить шанси на перемогу?