Постріляти в "укропів: Багаті росіяни їдуть на Донбас, як на сафарі, - Адам Осмаєв

Адам Осмаєв розповів свою версію замаху на нього і його дружину, пояснив, як йому вже за тиждень вдалося стати на ноги після важкого поранення, та розповів, які завдання нині виконує його батальйон у зоні АТО, передають Патріоти України.

- Чому ви погодилися на інтерв'ю з Артуром Крінарі, який представився Алексом Вернером?

Для нас було цілком нормально спілкуватися із західними журналістами, багатьох з них ми зустрічали, перебуваючи на передовій і є повно матеріалів про це у вільному доступі. Тому ми погодилися дати інтерв'ю журналісту з нібито провідного французького видання.

- Ви – людина вкрай обережна. Чи намагалися дізнатися більше інформації про цього нібито французького журналіста?

Звичайно, Аміна отримала підтвердження від інших журналістів, які сказали, що дали наші контакти. Це нас розслабило. З другого боку, ми безуспішно намагалися знайти його ім'я через Google. Не знаходячи, вирішили дочекатися підписання контракту з його видавництвом, що він запропонував зробити у французькому консульстві, куди ми, власне, і прямували в день замаху. Буквально поруч із консульством він сказав, що ми приїхали рано, і потрібно трохи почекати, а заодно він хотів би вручити нам подарунок від їх видавництва. Але замість цього дістав із коробки пістолет і почав стріляти по нас.

- Раніше ЗМІ писали, що Артур Денісултанов-Крінарі на прізвисько Дінго в 2009 році у Відні вбив екс-охоронця Кадирова Умара Ісраїлова, який критикував главу Чечні через тортури в республіці. Що вам про це відомо?

За наявною в нас інформацією, Дінго приїхав до Умара Ісраїлова і сказав йому: або він домовляється особисто з Рамзаном Кадировим по телефону, який Дінго привіз, або Умара ліквідують. Умар Ісраїлов звернувся в поліцію і Дінго заарештували. Арештований розповів поліцейським Австрії, що є представником Кадирова і отримав завдання змусити Ісраїлова відмовитися від поданого до ЄСПЛ позову проти Кадирова щодо тортур у Чечні. Однак поліція Австрії легковажно поставилася до його слів і вислала Дінго до Росії. За деякий час Умара Ісраїлова розстріляли в центрі Відня просто на вулиці, коли той вийшов у магазин. Дінго фігурував і в безлічі інших кримінальних історіях до і після цього вбивства, доки опинився у нас в машині з пістолетом.

- Разом з Аміною Окуєвою ви кілька разів зустрічалися з підозрюваним. Для чого знадобилося багато зустрічей? Про що Крінарі вас питав?

Крім інтерв'ю, він переконував нас погодитися на цикл передач і прес-конференцію у Франції, а також у тому, що необхідно підписати контракт, переклад якого нібито готувався в диппредставництві Франції у Києві. Він дуже хороший актор, і вдавав, що саме їх видання брало активну участь у передвиборній кампанії Еммануеля Макрона. А тепер вони, мовляв, хочуть набагато більше висвітлювати ситуацію в Україні і допомагати становленню України як сильної європейської держави. Він говорив, що вже зустрічався з багатьма політиками, але «їх» (європейців) дуже турбує те, що Україна не може впоратися з корупцією, і просив прокоментувати цей факт на відео, але так і не дочекався критики діючої влади з нашого боку. Як ми зрозуміли після замаху, таке відео, очевидно, потрібно було для спецслужб РФ, щоб після нашої смерті звинуватити владу України в нашій ліквідації.

- Ви говорили, що були поранені з «Глока», який Крінарі нібито хотів вручити як подарунок. А він стверджує, що прийшов на зустріч без зброї. Які є докази, що зброю Крінарі приніс з собою і стріляв саме з власного пістолета?

Докази збирає слідство, яке ще триває. На цьому етапі як доказ можу запропонувати своє беззастережне твердження, що Крінарі приніс коробку і дістав із неї пістолет. Це факт. Обрана Крінарі тактика захисту очікувана і зрозуміла, іншого йому, власне, і не залишається. Обурення «ах, як йому не соромно так брехати» або щось подібне - зайве.

Зараз проводять безліч експертиз, які, як я думаю, доведуть цей факт без сумнівів (те, що Крінарі стріляв із власної зброї). Поки що можу лише послатися на абсурдність його твердження. Адже, з одного боку, він говорить, що у нас з Аміною була параноя, а потім каже, що ми вручили йому заряджений пістолет і одразу накинулися, намагаючись його забрати. Насправді, ми з дружиною були дуже близькі до загибелі. Слава богу, що наші злагоджені дії не дозволили здійснитися злочинному наміру Крінарі.

- Обвинувачений також стверджує, що на місці перестрілки опинився співробітник Служби безпеки, який викликав поліцію. Ви знаєте цього співробітника? Як так сталося, що саме він опинився на місці події?

Я не знаю цього співробітника, і думаю, що це просто випадковість, що він там опинився.

- Які ще люди стали свідками стрілянини?

Не думаю, що було багато свідків. Крінарі спеціально вибрав більш-менш глухе місце, а також спостерігав за ситуацією навколо, підбираючи момент, коли буде мінімум свідків. Якраз його очі, які бігали в різні боки, мене насторожили, і я встиг зреагувати, побачивши в його руках пістолет.

- У лікарні після поранення ви пробули лише тиждень. Але ж спочатку поширювалась інформація, що у вас було важке поранення. Аміна Окуева про це писала в Facebook. Як вдалося так швидко стати на ноги?

У мене було наскрізне поранення в груди. Одна куля увійшла з правого боку грудей, а вийшла за сантиметр від хребта. Мені видалили частину легені, зашили печінку і діафрагму. Також було поранення в праву руку, куля зламала променеву кістку. Я сам був здивований, що так легко відбувся після такого поранення. Слава богу, мені попалися хороші лікарі, які майстерно зробили свою роботу, за що я буду їм вдячний до кінця життя. Думаю, певну роль у швидкому відновлення зіграло те, що я не п'ю і не палю, а також регулярно займався бігом і мав достатній об'єм легенів. Треба сказати, що я був дуже близький до смерті спочатку від нестачі кисню, поки не приїхала швидка допомога за хвилин 30, а потім від втрати крові, близько 3 літрів. На щастя, кров зібралася в черевній порожнині, і лікарі визнали можливим перелити мені мою ж кров назад.

Також Аміна одразу надала мені першу допомогу після поранення скориставшись кровоспинним препаратом Celox, який вона завжди має при собі. Усе разом врятувало моє життя.

- Крінарі стверджує, що коли він вивалився з машини, ви вісім разів у нього вистрілили. Навіщо?

Навіщо я вистрілив, чи навіщо Крінарі таке стверджує? Як говорив пірат Джек Горобець в одному фільмі: «Щоб вершити розбій на потребу моєї чорної душі». Хоча душа не така вже і чорна - я «забув» контрольний в голову. Вибачте, але я вже втомився серйозно коментувати твердження кілера.

Але якщо серйозно, то думаю, подробиці події встановлять слідчі, а не твердження найманого вбивці, яким є Крінарі. Зі свого боку скажу, що ми робили все, щоб врятуватися самим і знешкодити небезпечного злочинця, для якого, очевидно, це був не перший злочин, з огляду на його цинізм і холоднокровність. Навіть втративши контроль над пістолетом і отримавши поранення, він продовжував боротьбу і намагався знову схопити зброю.

- В інтерв'ю ви і Аміна Окуева неодноразово говорили, що замовник замаху на вас - або Кадиров, або Путін. Чому саме вас хочуть убити, як пояснити мотив?

Є відео чеченського телебачення від 2015 року, на якому Рамзан Кадиров погрожує особисто мені й Аміні швидким убивством за нашу участь у війні проти путінської агресії на боці українських «фашистів». Також є відео ще 2012 року, де Путін каже, що я повинен його боятися. Але я не тільки не боюся Путіна і Кадирова, якого він називає сином, а й активно протистою агресії цієї сімейки проти України. Цей факт, як я вважаю, не дає спокою їм, адже виходить, що не такі вони всемогутні, якими намагаються здаватися.

- Чи часто ходите на допити після замаху, хто слідчий у справі?

На допити та слідчі дії ходжу тоді, коли це необхідно. Розслідуванням займається група слідчих і прокурорів, анкетні дані кожного я не запам'ятовував, але навіть якщо б і запам'ятав, думаю, згадка в пресі була б зайвою. Зараз триває безліч експертиз, тому я досить часто беру участь у слідчих діях.

- Якби у вас була можливість, про що б сьогодні запитали Артура Крінарі?

У мене немає запитань до людини, яка не має нічого святого або будь-якої совісті. Він найманець Гітлера нашого часу, про що можна з ним говорити? Хоча, якби я був упевнений, що він скаже правду - інформація про подробиці його «бізнесу» стала би в нагоді слідству. І не тільки про те, що стосується цієї справи.

- Ви досі очолюєте батальйон імені Джохара Дудаєва? Чим живе нині батальйон, які завдання виконує?

Так, я досі очолюю, а на момент замаху ми якраз збиралися на Донбас. Специфіка позиційної війни на даний момент вимагає виконання дещо інших завдань, ніж на початку. Не рідкісні випадки, коли на фронт із того боку приїжджають багаті росіяни з дорогим снайперським обладнанням, як на сафарі, щоб постріляти в «укропів». Завдяки волонтерам, у нас теж є високоточна далекобійна снайперська зброя, зареєстрована як мисливська. Вона вимагає особливих навичок у користуванні, на відміну від звичайних СВД (снайперських гвинтівок Драгунова), які є на озброєнні в армії. Щоб позбавити противника тактичної переваги над ВСУ, ми намагаємося допомагати там, де така допомога потрібна.

- Чи легалізований ваш батальйон, у чиєму підпорядкуванні перебуваєте?

На жаль, як окремий підрозділ батальйон не був легалізований. Ми ввели в ЗСУ громадян України, які хотіли служити, а іноземці лише відносно недавно отримали право офіційно служити в ЗСУ, завдяки і нашій роботі, зокрема, з народними депутатами. Зараз ми ведемо переговори, щоб і іноземці були прийняті на офіційну службу в ЗСУ або Нацгвардію України.

- Раніше у вас у підпорядкуванні був інтернаціональний військовий підрозділ. Представники, яких країн і національностей входять в батальйон зараз, скільки у вас людей?

Наше завдання полягало у допомозі Збройним силам, і на даний момент вони зміцніли. Позиційна війна, як я говорив, має свою специфіку. Найбільш ефективними ми бачимо себе в якості помічників армії у вирішенні особливих завдань - наприклад, снайперська справа, для якої не потрібно багато людей. Тому більшість наших людей нині займаються підвищенням своєї кваліфікації і перебувають у резерві, адже небезпека ще не минула. Інша частина увійшла до Збройних сил. Ми, як і раніше, багатонаціональні. До наших лав входять представники народів колишнього СРСР, переважно українці, чеченці і грузини.

- Громадянами яких країн є ці люди? Чи є серед них ті, які хотіли би отримати українське громадянство?

Далеко не всі з них хочуть отримати громадянство України - наприклад, громадяни Туреччини і Грузії. Я і багато інших громадян Росії хочемо отримати громадянство України, але бюрократія дуже сильна і процес цей не швидкий. Проте, це нас не зупиняє, і ми сподіваємося, що рано чи пізно це питання буде вирішене позитивно для нас.

- Ви ще у 2015 році в інтерв'ю «Главкому» говорили, що хочете отримати українське громадянство. На якій стадії вирішення цього питання зараз?

Документи подані, відмови немає.

- Крім батальйону Дудаєва, створювалася громадська організація «Батальйон ім. Джохара Дудаєва». Хто її очолює, чим вона займається, чи пов'язана вона з військовим підрозділом?

Громадську організацію ми назвали на честь нашого загиблого генерала Збройних сил Ічкерії, засновника батальйону, Іси Мунаєва. На його честь, до речі, була також названа вулиця у Дніпрі. Думаю, незабаром ми розгорнемо більш активну громадську діяльність для об'єднання сил у боротьбі зі злочинним кремлівським режимом, який не дає спокійно жити не тільки сусідам Росії, а і своєму народу. Проти України йде війна не тільки у військовій сфері, а й в інформаційній, і важливо протистояти агресії на всіх фронтах.

- За вашою інформацією, чи є зараз кадировці на Донбасі? Скільки таких людей?

Загонів кадировців там немає, наскільки я знаю. Лише окремі «солдати удачі» і співробітники російських спецслужб чеченської національності. Бандити місцеві не поділили з бандитами-кадировцями сфери діяльності. З тих пір про них не чути.