"Повітряні лицарі": Чи готова Україна до війни з Росією у небі

Саме на них покладено стратегічне завдання купірування можливого великомасштабного російського наступу - як у випадку удару з півночі, з боку Білорусі, так і в разі агресії на харківському напрямі, передають Патріоти України з посиланням на Depo.ua.

До складу Повітряних Сил входять і частини ППО - про них трошки згодом. Для початку зупинемося на авіаційному компоненті. В ході війни на Донбасі, особливо в початковий період, авіація заявила себе як ефективна "довга рука" масштабного наступу. Хоча вже влітку 2014 року давався взнаки недолік штурмовиків і підготовлених кадрів. Так, крім спеціалізованих Су-25 довелося використовувати навіть не пристосовані для ударів по наземних цілях винищувачі МіГ-29. Однак, після прямого втручання російської армії, яка з липня організувала ефективну протиповітряну "парасольку" над загонами бойовиків, втрати авіації стали воістину катастрофічними - так, за короткий період (травень - серпень 2014 г.) було втрачено 13 літаків: 7 Су-25, 2 МіГ-29, 1 Су-24МР, 1 Ан-26, 1 Ан-30Б, 1 Іл-76МД. Причому, варто відзначити, що для бойових літаків втрати особового складу були зовсім не критичні - практично всіх льотчиків, що катапультувалися, вдалося витягнути на свою територію.

Після підписання Мінських угод у вересні 2014 року були зроблені безпрецедентні кроки щодо поповнення втрат матчастини і підготовки екіпажів. Всього за рік вдалося поставити в стрій як мінімум 6-7 штурмовиків Су-25, п'ять перехоплювачів Су-27, кілька транспортних Ан-26. Коли була відновлена передвоєнна чисельність і почалися кардинальні реформи. Так, зі зберігання стали не просто відновлювати авіатехніку, однак і проводити модернізацію в тій чи іншій формі. Так, нове життя отримали передвоєнні модифікації МіГ-29МУ1, Су-25М1, Су-25УБМ1, Л-39М1. Почалися серйозні роботи з доопрацювання варіантів модернізації середнього бомбардувальника Су-24. Багато уваги за 2015 - 2016 рр. було приділено посиленню вогневих можливостей авіації - так, за деякими даними вже зараз льотчики Су-25 знову відпрацьовують практичне застосування керованих ракет класу "повітря – поверхня". Різке збільшення бюджетного фінансування оборонної сфери в 2016 році вкрай позитивно позначилося на посиленні ВВС. Дані, звичайно, далеко не повні зі зрозумілих причин, однак тільки Львівський державний авіаремонтний завод здав шість винищувачів МіГ-29, запорожці поставили в стрій як мінімум три Су-27 і один Су-27УБ.Парк штурмовиків поповнився парою машин Су-25М1 та одним двомісним Су-25УБМ1. За яким варіантом виробляли їх модернізацію достеменно невідомо, проте судячи з фото вони з досвіду війни на Донбасі отримали додатковий захист від ракет з інфрачервоним самонаведенням. Однак найбільш вражаючими темпами в 2015-2017 рр. ріс парк транспортної авіації - благо країні за час незалежності вдалося зберегти повний цикл виробництва машин типу "Антонов". Так, в 2016 році був замовлений ремонт шести Ан-26 різних модифікацій, вже за півроку 2017 року військовим передані ще три "транспортника". Крім військової авіації проводиться ремонт і відновлення машин цього типу для авіації Міністерства надзвичайних ситуацій (перш за все в санітарному варіанті) і авіації НГУ.

Наступним важливим елементом підвищення мобільності авіації є відновлення аеродромної мережі. Так, якщо на березень 2014 року в країні функціонувало 25% тих аеродромів, які дісталися країні від СРСР, то на січень 2016 року ця цифра зросла до 50%. І продовжує зростати - вже в 2017 році було оголошено про плани відновлення трьох колишніх військових аеродромів: Мартинівки на Миколаївщині, Буялик і Красноглінский Арциз в Одеській області. Причому на всіх аеродромах роботи проводяться досить серйозні - заливається сучасне монолітне бетонне покриття виробництва компанії "Dyckerhoff", встановлюється новітнє обладнання для забезпечення польотів як вітчизняного, так і західного виробництва. Серйозно посилився процес підготовки льотно-технічного складу перш за все шляхом збільшення кількості та якості практичних навчань і навчальних тренувань частин і підрозділів. Протягом лише 2016 р (який, до речі, був оголошений "роком авіації") було проведено 4200 навчальних повітряних боїв і перехоплень, 350 десантувань, 300 практичних стрільб по наземних цілях (причому, методику атаки наземних цілей відпрацьовують не лише льотчики Су-25 і Су-24, а й МіГ-29). Цікаво, що вперше за дуже тривалий час на навчання відпрацьовувався такий елемент як посадка на авіаційній ділянці автотраси бойових літаків МіГ-29 і Су-24 (що було продемонстровано в рамках проведення командно-штабних навчань "Небесний щит 2016" в серпні 2016-го). З 2016 року вперше здійснювалася підготовка випускного курсу льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил на двомісних навчально-бойових літаках Су-25 і МіГ-29. Така практика продовжилася і в цьому році. В стройові частини поставлені модернізовані тренажери літаків МіГ-29, Л-39 і мобільний комплекс для МіГ-29. Що разом узяте дозволяє підтримувати практичні навички льотного складу в майже ідеальному стані. Однак, говорячи про льотний склад не можна обійти і деякі негативні моменти. Так, вже в 2017 році з армії пішли три підготовлених льотчика-штурмовика, які пройшли війну на Донбасі, проте не змогли впоратися з вантажем побутових проблем. До речі, в їх числі і знаменитий льотчик Волошин, якого росіяни у свій час звинувачували в збитті малайзійського "Боїнга". Поступово під нові реалії реформується і структура Повітряних Сил - так, в січні 2017 року Указом Президента України була створена четверта військово-повітряна зона - "Схід" (штаб - місто Дніпро), куди увійшла і територія Донбасу. Таким чином була створена законодавча основа для формування угруповання Повітряних Сил на східному напрямку. Як бачиться, основою для неї стануть аеродроми Краматорськ і Маріуполь, де вже проводяться певні роботи, що дозволяє говорити про найближче розміщення тут на постійній основі частин ВПС.

Таким чином, можна говорити, що найближчим часом (принаймні до 2030 року) розвиток ВПС буде йти шляхом модернізації наявного парку бойових літаків і відновлення техніки, що знаходиться на зберіганні (а за деякими даними ця цифра може становити до 200 "бортів").Планується також продовжити роботу з розробки нових засобів розвідки, модернізації наявних авіаційних розвідувальних комплексів і створення індивідуальних і колективних засобів радіоелектронної боротьби. При цьому паралельно повинна тривати робота з визначення оптимальних шляхів для закупівлі сучасних авіаційних зразків західного виробництва. Для розуміння масштабів майбутніх вкладень варто привести тільки деякі цифри - один з найсучасніших на сьогодні винищувачів F-22 Raptor коштує $ 146 млн, а той же F-16 Fighting Falcon обійдеться більш ніж в $34 млн за одиницю. Причому купувати є сенс тільки партіями по 12 машин ... Що стосується відновлення повномасштабних бойових дій на Донбасі, то тут перспективи застосування авіації вкрай незрозумілі. У разі зіткнення безпосередньо з російськими ВПС, питання полягає тільки в тому, як швидко українська авіація буде знищена і чи встигне нанести якусь серйозну шкоду ворогові.І навіть якщо ми залишимося з проросійськими бойовиками на Донбасі "тет-а-тет", то і тоді застосування авіації буде далеко не безхмарним. Адже за ці роки Кремль встиг поставити не тільки величезну кількість ПЗРК, а й більш сучасні мобільні ЗРК типу "Стріла-10" або "Оса-АКМ". Мало того, в "піонертаборах" в Ростовській області досвідчені інструктори змогли підготувати і достатню кількість підготовлених розрахунків. З іншого боку для потреб ВПС ударними темпами закуповуються засоби радіоелектронної боротьби, які при грамотному використанні можуть серйозно ускладнити роботу ППО. Є серйозні підстави говорити про наявність досить великої кількості керованої зброї великої дальності, яка дозволить для знищення точкових цілей не заходити в зону дії військової ППО.