"Повномасштабна війна з Росією: передвиборча гра чи реальна загроза", - політолог

"Загалом Путін від Порошенка чи від будь-якого керівника в Україні хоче консерватизму, аби тут, за його розумінням, було спокійно, прогнозовано, аби влада була священною. Тому, за великим рахунком, війна з Росією можлива, скоріш за все, не за територію, не за прохід до Криму, не за труби, а за мозок, за ставлення. Тобто коли зміни в Україні будуть досягати тих масштабів, що вони можуть бути небезпечними для Росії, вона буде старатися всіма способами це гальмувати, загострювати конфлікти. Чим більше Україна неуспішна, тим меншою є загроза короткочасної війни. Як тільки наша держава почне рухатися вперед швидше, загрози збільшаться. І з цим нічого не можна зробити. Хтось каже: «Давайте мир лише заради миру». Давайте! І загниємо. Наприклад. Сусід заліз на вашу територію і каже: «Не будемо конфліктувати, мовчи!» Ви кажете: «Слухай, я тут хочу щось будувати». А він: «Для чого тобі то. Сиди собі тихо». Якщо ви змиритесь, так, не буде конфлікту. Тому, як на мене, якщо буде конфлікт, до нього треба бути готовим. Але не такий, аби лише поговорити, як недавно: загроза, військовий стан треба ввести, патріотичні сили слід змобілізувати. Що за цим стоїть, крім виборів і намагання сконцентрувати владу? Такий конфлікт насправді не несе загрози для держави. Такий медійний конфлікт влаштовує і Росію також. Можна кричати, що там українці нищать все і стріляти час від часу, адже війна – це гроші.

Утім загроза з боку Росії є. Але російсько-український конфлікт – за великим рахунком є конфліктом не України і Росії, а світових цивілізацій. І хоч в успішної України більша вірогідність того, що війна з Росією можлива, але також більші шанси на те, що вона отримає величезну підтримку з боку цивілізованого світу. Неуспішна Україна цю підтримку не отримає, бо ніхто не стане втручатися в справи корумпованої, зацикленої на персональній владі України, захищати її."