"РФ стрімко нарощує військові м’язи в Азовському морі", - експерт

«Командование Черноморского флота Российской Федерации готово обеспечить безопасность судоходства в акватории Азовского моря и северо-восточной части Черного моря» — таку заяву минулого місяця процитувала державна російська агенція РІА «Новости» з посиланням на «представника міністерства оборони РФ», якого вона не назвала, після того, як українські прикордонники затримали 26 березня судно «Норд» із Криму.

Зокрема агенція процитувала його слова про те, що «действия украинских морских пограничников в международных водах представляют опасность не только захвата российских судов, но и формирование настоящего государственного пиратства, и эта угроза уже стала реальностью», відзначає експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець у своїй статті для видання «Народна армія», передають Патріоти України.

"Нагадаємо, що на сьогодні згідно з угодою 2003 року між Росією та Україною про співпрацю у використанні Азовського моря й Керченської протоки Азов віднесено до категорії внутрішніх вод обох країн. Тобто право на використання його ресурсів мають обидві країни. Але, звісно, порушення правил в’їзду-виїзду на територію України, що саме й інкримінують капітанові та екіпажу затриманого судна, зовсім не належать до вилову риби або якогось іншого використання ресурсів Азовського моря. Це правопорушення зовсім іншого характеру. Та ще й скоїли його українські громадяни. І той факт, що Росія вважає цих жителів Криму «винятково своїми громадянами», жодним чином цього не змінить. Навіть якщо РФ у вигляді своїх «неназваних представників» кидатиметься публічно в ЗМІ такими гучними термінами, як «державне піратство»…

Та будьмо відверті. За всіма цими кремлівськими погрозами й прозорими натяками про готовність застосувати силу в акваторії Азовського моря стоїть дещо інше. І в Україні цілком розуміють, що саме.

Адже після будівництва Керченського транспортного переходу агресор цілком може (і напевно захоче, бо передумов до того достатньо) перетворити Азовське на своє внутрішнє море. До того ж він це може спробувати зробити суто воєнним шляхом, реалізувавши такий собі «азовський варіант бліцкригу». Тим більше, що тут росіяни мають військово-морську перевагу, яка реалізується у вигляді панування агресора практично в усій акваторії Азовського моря та яку підкріплено значними угрупованнями наземного й повітряного компонентів збройних сил, котрі вже розгорнув Кремль у регіоні.

Виходячи з теорії та практики «радянського військового мистецтва», яке досі є «фундаментальною основою» оперативного планування бойового застосування військ у російських військових штабах різного рівня, імовірно, буде вибрано звичну та обкатану «комплексну» операцію, яка включатиме в себе здійснення десантної операції (або в морському варіанті, або, імовірніше, у варіанті комбінованого повітряно-морського десанту).

На сьогодні корабельне (я маю на увазі ВМФ) угруповання «запоребрикових» на Азові перебуває в стані перманентного розширення (практично за рахунок трьох складових: ЧФ, Каспійської флотилії та фрагментарно БФ). У перспективі саме воно має стати основою морської могутності «вато-бійців» в Азовському морі й бути здатним вирішувати максимально широкий спектр бойових завдань.

У цій справі захисникам «руского міра» поки що доводиться покладатися переважно на вже розгорнутий морський компонент своїх військ — Берегову охорону Прикордонної служби ФСБ Росії, а саме — її азовські частини (структурно входять у Чорноморсько-Азовський підрозділ БО ПС ФСБ РФ). І треба визнати, що, навіть не залучаючи до вирішення завдань в акваторії Азова бойові кораблі військово-морського флоту, росіяни вже можуть використовувати в цьому регіоні значні сили, які перевершують наші. А саме — до 16 прикордонних кораблів (зокрема шести сучасних проекту 22460, шифр «Охотник», із 30-мм артилерійськими установками, БпЛА та двома 12,7-мм ЗПУ, трьома сучасними РЛС на борту, з максимальною швидкістю ходу до 27 вузлів). Так само в складі цього з’єднання можна знайти й «важчі» ПСКР проекту 10410, 10410Б, 12412ПЕ в кількості семи штук, із потужним артилерійським озброєнням, включно із 76-мм і 30-мм артилерійськими установками, ПТРК й ПЗРК, а так само можливістю встановлення мінно-торпедного озброєння (переважно поки що знятого), реактивних бомбометів тощо. Ці кораблі цілком вільно можуть дати хід у 28–30 вузлів. Решта кораблів так само несе озброєння рівня 30-мм автоматичних гармат або 23-мм ЗУ (зенітних установок), хоча й числяться скромно «буксирами» або, у крайньому разі, «розвідувальними кораблями» й теж є досить швидкохідними. За своїм оснащенням і озброєнням вони цілком здатні вирішувати в акваторії Азовського моря дуже широкий діапазон завдань. Додамо до цього складу 36 різних швидкохідних катерів (із максимальною швидкістю до 47 вузлів) переважно типу «Соболь» (проектів 12150 і 12200), а також «Гриф» і «Гриф-М», які мають на озброєнні бойові модулі з великокаліберним кулеметним озброєнням і сучасними СУО, РЛС. А також гідрографічні, мінно-тральні, протидиверсійні й навіть судна забезпечення, в окремих випадках озброєні автоматичними гранатометами, 23-мм, 30-мм автоматичними гарматами й ПТКР. І, таким чином, отримаємо корабельне угруповання БО ПС ФСБ РФ, здатне в нинішній ситуації захопити й утримувати панування в усій акваторії Азовського моря самостійно, навіть без будь-якого втручання чи посилення з боку ЧФ або Каспійської флотилії. Навіть з огляду на той факт, що безпосередньо в Азові діє лише трохи більше як третя частина цього угруповання.

Однак уже стало відомо, що цим усе не обмежується. Командування російського ВМФ, використовуючи необхідність «обеспечения безопасности судоходства в акватории Азовского моря» як привід для мілітаризації Азову вже відпрацьовує розгортання в північно-східній частині його акваторії постійного оперативного з’єднання військово-морського флоту (це як «посилення» до вже розгорнутих морських «чекістів»). Певна річ, тільки в «мирних цілях».

Є відомості про розгортання додаткової артилерійської катерної групи (до 8–10 одиниць стареньких, але надійних і потужних броньованих артилерійських катерів проекту 1204 «Шмель», озброєних довгоствольною 76-мм гарматою і 25-мм артилерійською спаркою-автоматом + ПУ РСЗВ в 140-мм. Група забезпечення з п’яти-шести одиниць буксирів, катерів забезпечення та малих спеціалізованих кораблів. І що особливо насторожує, амфібійного загону із чотирьох-шести одиниць десантних катерів типу «Серна» (проекту 11770, може десантувати один основний танк типу Т-72 або 2 БТР/БМП або близько роти морських піхотинців і 50 т вантажу) і пари новітніх десантних катерів типу «Дюгонь» (проекту 21820, може десантувати до трьох основних бойових танків типу Т-72 або до п’яти БТР/чотирьох БМП чи одну одиницю ББМ + роту МП й 140 тонн вантажу, хоча цілком можливо вони тут і не з’являться). Наскільки відомо, основними пунктами базування визначено Таганрог, Єйськ, Приморсько-Ахтарск."