"Росія все більше показує свою нездатність": "Крим сам до нас прийде", - Кравчук

Про майбутні стосунки з північним сусідом, про корінь потенційних терактів у центрі Києва та про перспективи перевиховання українофобів...

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю "Обозревателю" перший президент України Леонід Кравчук, передають Патріоти України.

ПУТІН ТА РОСІЯ – БРАТИ-БЛИЗНЮКИ

- Як вам результати виборів у наших "заклятих" сусідів? Що від них очікувати після того, як за Путіна проголосувало понад 76%?

- Там було все передбачено. Філософія Росії нині полягає в чому? В кожному росіянину живе Путін, а в Путіні живе частинка кожного росіянина. І вони взаємодіють. Те, що хоче Росія - робить Путін. Те що робить Путін - підтримується переважною більшістю росіян.

Так склалася історія Росії, що вона крім тиску та покорення, інших стосунків із сусідами не знає. Росія воює століттями. І для росіянина головне - велич Батьківщини. Це відобразилося навіть у піснях. "Жила бы страна родная, и нету других забот", "Бродяга к Байкалу подходит, рыбацкую лодку берет. И грустную песню заводит, про родину что-то поет". Перший канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк колись сказав чудові слова. Що Росія має неймовірний запас ресурсів. Ці ресурси - безмірне терпіння її народу.

Навчаючись в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, мені довелось помандрувати деякими регіонами Росії, аж до Уралу. Я такої бідноти, як там, в житті своєму не бачив. Приходиш в крамницю, а там тюлька та горілка, і люди всі ходять п’яні. Питаєш їх, як живете, а вони відповідають, що прекрасно! Розумієте?!

Така філософія дозволяє владі, в даному разі Кремлю, діяти так, як вони хочуть. Ось тому в шести гарячих точках Європи та Близького Сходу присутня Росія зі своїми військами. Вона активно проводить політику зіткнення в Європі, наприклад, у Великобританії. Втручається у вибори Сполучених Штатів Америки. Скрізь Росія діє адекватно своєму політичному баченню. Тому їхні вибори були передбачувані.

Інша справа - які висновки нам треба зробити. Одержати за 70% підтримки - це для Путіна означає, що його політика війни, агресії, в тому числі і проти України, народом підтримана. Він у будь-який час може спертись на цю підтримку. Це - перше. Друге - він знає, що його оточення, яке він створив за ці 18 років, завжди буде разом з ним і буде активно виконувати його накази. Тобто в нього є підтримка народу та спільні дії його оточення. Мабуть недарма почалися розмови про можливе увічнення влади Путіна.

- І як же нам жити тоді з таким сусідом?

- Ми маємо це знати і не жити ілюзіями. Ми змінити Росію не можемо. Переселитись в інший регіон теж не можемо. І Росія не переселиться. Так склалось, і ми маємо жити з ними, як сусіди. Що може Україна? Передусім, зміцнювати свою силу: економіку, оборонні можливості. Але зупинити Путіна самостійно Україна не зможе.

Отже, є один вихід: світове співтовариство може його зупинити. В мене таке враження, що Європа прокидається. Вона побачила небезпеку від Путіна, і тепер закриває для нього всі шлюзи. Хоча, залишаються ще люди, які підтримують Росію - не скільки за переконаннями, скільки за гроші. Той же Герхард Шредер, колишній канцлер. Але із п'яти країн, по яких має проходити "Північний потік", чотири уже висловились проти.

І коли країни Заходу об'єднаними зусиллями натиснуть на Росію так, що вона повинна буде зупинитись. Не тільки санкціями. Це має бути ізоляція, мають поставити Росію у таке становище, що вона врешті-решт муситиме змінити свою зовнішню політику і припинити війну в Україні. Я вірю тільки в це, а не в те, щоб "голубом" чи "вороною" чи "соловейком" стати.

Росія буде каркати "вороною", щоб ви не робили, якщо їй не заткнути рота. Я проти сили, але економічні і дипломатичні санкції можуть вплинути, якщо це робити разом. І ми всередині країни єдиними повинні бути. Не може бути такого, що президент каже одне, а опозиція - інше, що політичні сили в країні розійшлися в основному питанні – питанні війни і миру. Знайдіть ще державу в світі, де б політичні сили розійшлись в питаннях війни і миру, бути чи не бути для держави?! А в нас тут різні точки зору. Значить, з нами щось не те відбувається: або півень клюнув занадто сильно, або мама не те зробила, або батько не туди пішов.

"ОРЕОЛ СЛАВИ" НАДІЇ САВЧЕНКО

- Однак, схоже на те, що Росія поки не збирається послаблювати свій тиск на Україну. Серед останніх подій - підготовка російською агентурою теракту у Верховній Раді, центральну роль в здійсненні якого, за даними правоохоронців, мала відіграти все ще Герой України Надія Савченко разом з раніше арештованим керівником центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимиром Рубаном. Щоправда, частина нашого політикуму явно не вірить версії СБУ, висміюючи саму можливість подібного теракту. Яке ваше бачення ситуації?

- Я двічі зустрічався із Савченко. Один раз разом із Рубаном. Це було нагородження волонтерів, які вели значну роботу по лінії повернення наших полонених. Я вручав громадські нагороди, у тому числі Рубану. Довелося поспілкуватися і з Надією Савченко. У неї є така риса в характері - вона нікого не боїться, вона всім каже "правду-матку", вона може сказати все, що думає - президентові, прем'єру, і це для неї, так би мовити, "ореол слави".

Ясна справа, що у розмовах із своїми колегами вона не вибирала слів. Вона цілком могла говорити, що "їх треба перестріляти, перебити" тощо. Це могло бути, я допускаю. Та я не думаю, що, скажімо, для державного перевороту у власному сенсі слова було б достатньо Савченко та невеликої кількості її людей. Теракт - це реально.

Але головна моя ідея полягає в тому, що не треба бути спокійним в наш час. Є багато людей, які не задоволені своїм життям. Є багато людей, які хотіли б усунути владу, в тому числі і силовим способом. І ці люди мають зброю, частина з них пройшла АТО. Проблеми в повсякденні, психологічні зміни і перекоси в людей під тиском війни можуть породити неймовірно швидкі агресивні дії, які можуть вилитись у теракти, у масові акції із застосуванням сили.

Отже, щоб цього уникнути, наша влада має діяти так, щоб поліпшувати ситуацію в Україні. Скажімо, цей льотчик, який застрелився (Владислав Волошин – Ред.). Причина яка? Він не бачив сенсу життя, навіть, я би сказав, що не мав чим годувати родину. Відомий льотчик. І таких людей є чимало. Багато з них готові діяти агресивно. Якщо 60% українців живуть нижче лінії бідності, - це дані ЄС по Україні, то в такій ситуації може вибухнути будь-що і будь-коли. Отже, треба, по-перше, змінювати ситуацію економічно, соціально на краще. По-друге, треба навчитись говорити із людьми, вести із ними відкритий діалог.

Я іноді дивлюсь канал ICTV, де ще є "Свобода слова", як вони кажуть. Яка це свобода слова? Приходять політики від влади, приходять від опозиції, і сваряться між собою. Немає в Україні діалогу між опозицією і владою. Я ніколи не погоджусь із тим, що опозиція - це наші вороги. Якщо поставити так питання, тоді немає далі про що говорити. Ми живемо із ворогами і війна неминуча. Кожні вибори президента - це вододіл між країною: Схід, Захід, Центр…

- Опозиція так само владу ворогом називає!

- Так, це взаємно. Але, бачите, той, хто має владу, має бути терплячішим. І показувати приклад. Я не кажу, що опозиція у нас ідеальна. Але грати в одні ворота, або реагувати агресивно на опозицію, це означає загострювати ситуацію. Якщо ми не навчимося діалогу, культури спілкування, то всі програємо - і влада, і опозиція.

НЕ ТРЕБА ЗАБИРАТИ КРИМ, ВІН САМ ДО НАС ПРИЙДЕ

- Кілька слів про Крим та Донбас. Ви вірите, що в осяжному майбутньому ми зможемо повернути контроль над ними?

- Вірю.

- А скільки часу потрібно?

- Я не знаю. Я вперше приїхав у Крим, будучи студентом. Це був 1953-й рік. За рік після цього Крим був переданий Україні, у 1954-му році. У 1953-му я побачив, як там жили люди - орловські, тамбовські. Вони виходили на вулицю і плакали, вони не знали, що їм там робити, як жити. Вони були опухли від укусів москітів.

Так сталося, що після того, як ми були у Криму, - я і група студентів, туди приїхав Хрущов зі своїм зятем Аджубеєм. І ці нещасні люди вийшли до Хрущова, оточили його, почали благати, молити? Заберіть нас звідси, ми не можемо тут жити! Хрущов, не зупиняючись у Криму, приїхав у Київ, де першим секретарем ЦК КПУ був Кириченко, зайшов до нього у кабінет і сказав, що ви маєте забрати Крим. Тому, що Росія не може справитись із ситуацією у Криму. "Не може справитись", - так і пише в своїх записках Аджубей.

Кириченко почав упиратися, мовляв, ми не можемо забрати Крим, у нас же виробничі плани, все порушиться! Хрущов тоді бере Кириченка у потяг, везе у Москву на засідання політбюро, де тут же було прийнято рішення про передачу Криму Україні. Тому ці ілюзії, що у п'яному вигляді Хрущов щось нам передав - це дурниці. Змусили, ще раз підкреслюю, ЦК Компартії України прийняти Крим. Тобто, Росія не могла з ним справитись.

Я до чого я це розказую? Бо і зараз там така ж ситуація складається. Нам не треба забирати Крим, він сам до нас прийде. Тому що Росія все більше показує свою нездатність. Вони думають, що зробити з Криму: військову базу чи що? Ті невеличкі фрагменти правдивої інформації, які доходять до нас, свідчать про те, що далеко не все на півострові гарно складається. І ми не будемо просто чекати - ми будемо іти вперед, і наші відчуття будуть поліпшуватись - і економічно, і соціально, і політично, - і тоді люди побачать, що тут краще.

Коли це настане? Ось настало тоді, в 1954-му році, може настати й тепер. Хто міг сказати, що Радянський союз розвалиться в 1991 році? Хто це міг передбачити? За півтора місяці до розвалу, ми з Горбачовим обговорювали плани зміцнення федерації. Але коли у політичний процес включається народ, він може у будь-який час все змінити.

Тут не хотілось би порівнювати з Україною, але зараз у мене є велике незадоволення щодо дисципліни і порядку тут, у нас, сьогодні. А ви всім задоволені?

- Та не дуже...

- Отож. Якщо держава не може у себе наводити порядок, то що це за держава? От приїхали машини сюди, перегородили вулицю (показує рукою в напрямку, де ще недавно так званий "Міхомайдан" стояв). Чого їх пустили сюди?

- Самі приїхали.

- Тобто, "що хочуть, те й ворочать". Чого стояв цей "палаточний Майдан" на дорозі, закривши рух людям, чого? Є закон. Приїхали правоохоронці, поговорили спокійно, прибрали за один день, і все! Влада має діяти, а не говорити. І виконувати Конституцію і закон. І не може група людей вирішувати свої питання так, щоб заважати мені, громадянинові. Демократія - це тоді, коли ми один одному не заважаємо. Якщо ви демократ, я демократ, а ви хочете провести так своє "демократичне життя", що я буду обмежений - це вже не демократія. Я тоді мушу проти вас виступати.

- За геополітичними, патріотичними та економічними аргументами в дискусіях про повернення окупованих територій часто-густо забувається ще один, не менш важливий чинник. Чинник людських стосунків. Допустимо, ми вернемо Крим та Донбас. Але там залишаться люди, які, в переважній кількості, нас, українців, ненавидять. Як нам з ними жити? Як їх перевиховати?

- Їх може перевиховати життя. Вже зараз вони бачать, що вони очікували значно більшого, ніж мають в своїх "ДНР" і "ЛНР". Звичайно, є і залишаться люди, які нас ненавидять. Я не знаю, скільки їх. Але якщо ми зміцнимо кордон і сюди не будуть проникати всілякі "соловйови" та "кісельови", - звідти, з Москви зі своїм телебаченням, не будуть проникати спецслужби, які будоражать і обдурюють людей, ситуація швидко зміниться. Я знаю десятки прикладів, коли при владі фашистів народ вів себе, як фашисти, а тільки пішли фашисти, він ставав зовсім іншим. Це історія.

- Як гадаєте, потрібна якась автономія для Донбасу?

- Можливо, організація влади має змінитись. Я не говорю про федералізацію, але говорю про більше свобод і прав у регіонів. Я кажу про серйозні зміни Конституції в цьому напрямку, тобто, ми не можемо вернути все, як було, нічого не змінивши. Це була б велика помилка. Інакше ми знову можемо опинимось перед ситуацією, яку не знаємо, і знову почнемо набивати гулі.

- В царині державної мови якісь компроміси доцільні?

- Я думаю, що і тут може бути компроміс. Існує Європейська хартія регіональних мов, треба її взяти на озброєння та внести відповідні корективи в законодавство. Не треба боятись. Українська мова має перемогти не тому, що її насаджують силою, а тому, що вона є важливою, авторитетною, дає людині право бути у системі влади, дає доступ до освіти, допомагає широкому спілкуванню. Не треба упиратись, треба проводити зміни в рамках інтересів всіх людей в Україні, а не тільки однієї групи.

Знаєте, про мене казали, що я "ходив між крапельками". В цьому є доля правди. Бо я знав, що якщо я буду підтримувати тільки Схід, проти мене виступить Захід. Якщо я буду підтримувати тільки Захід, проти виступить Схід. Я весь час балансував. Не можна бути "козлом", вибачте на слові, якщо ти знаєш, що є дві країни, - а у нас їх, мабуть, більше, - треба рахуватися з тим, що є. Ми не можемо взяти людей з інших планет. У нас є ті люди, які є, і наша політика має бути такою, щоб задовольняти інтереси усіх наших людей. Тільки так можна будувати Україну.

- Бойовикам амністію варто давати?

- Тим, хто убивав, хто катував, амністії бути не може. Інша справа – якщо людина, скажімо, просто працювала на заводі в "ДНР". Тобто, амністія не може бути загальною. Питання це непросте, і політики, громадські діячі, ЗМІ, церква, могли б зробити багато корисного у його вирішенні.

Ми повинні керуватись тим, що процес воз'єднання України відбудеться обов'язково, і тоді, нарешті, різні люди стануть поруч. Їм належить спільно будувати та відбудовувати незалежну Україну, стирати психологічні відмінності між собою. Значить, треба створити правову базу для такої об’єднавчої роботи, прийняти відповідні закони. Щоб в "ДНР-ЛНР" не було спекуляцій типу: прийдуть українці та всіх перестріляють, заздалегідь має з’явитися закон, який все визначить. Так, убивць ми покараємо. Але, я думаю, вони і самі втечуть.

Опублікував: Олег Устименко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

День Віри, Надії, Любові та Софії: Народні прикмети

п’ятниця, 30 вересень 2022, 6:11

30 вересня святкують день ангела жінок на ім'я Віра, Любов, Надія і Софія. Також в честь цього дня іменинницям обов'язково потрібно сходити в церкву, і попросити у ікони трьох великомучениць здоров'я, любові, благополуччя собі і своїй родині. Вранці в ...

З архіву ПУ. Кухня літа: Рецепти швидких, смачних та простих страв з кабачків

п’ятниця, 15 липень 2022, 23:55

Страви з кабачків – це те, без чого важко уявити собі літо! Цей овоч дуже універсальний – з кабачків можна готувати перші, другі страви та закуски. Рецепти з кабачками дуже прості у приготуванні, то ж з ними впорається будь-хто. Окрім своїх корисних вл...