Російсько-японські відносини: Путін хоче ''продати'' Курили (фото)

Чого домагається президент Росії Володимир Путін, чи поступиться Японія і з чого почалася суперечка між країнами – розбиралися журналісти, передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

Головне:

• В останні місяці спостерігається прорив у питанні можливої передачі Японії декількох Курильських островів, проте переговори можуть затягнутися на невизначений час.
• Президент РФ Володимир Путін хоче виторгувати у Токіо "щось вагоме".
• Однак передача "російських земель" може вдарити по рейтингу глави Кремля.

Що буде з Курилами

Лише в жовтні 2018 року прем'єр Японії Сіндзо Абе заявив про нову еру в двосторонніх відносинах із Росією, і сказав, що Токіо збирається нарешті вирішити територіальні суперечки з Москвою й укласти мирний договір.

Про активізацію переговорів на основі декларації 1956 року Путін і Абе домовилися під час зустрічі на полях саміту АСЕАН у Сінгапурі 14 листопада. Потім на зустрічі в Буенос-Айресі на полях саміту G20 1 грудня лідери двох країн оголосили про створення нового формату мирного договору, займатися яким доручили міністрам закордонних справ.

На останній зустрічі 22 січня 2019 року Абе і Путін проговорили декілька годин, чи домовилися лідери двох країн про щось конкретне – невідомо. Але судячи із заяв під час прес-конференції, питання Курил може затягнутися на невизначений час.

"Це не така проста проблема, яку можна вирішити одразу за підсумками декількох переговорів", – заявив генеральний секретар кабінету міністрів Японії Йосіхіде Суга, коментуючи зустріч Абе і Путіна.

Наступні переговори щодо мирного договору, можливо, пройдуть у Мюнхені на рівні глав МЗС у лютому. А наступна зустріч президентів Японії і Росії відбудеться не раніше 28-29 червня, на полях саміту G20 в Осаці.

І все ж в останні декілька місяців дійсно спостерігається прорив у питанні про можливу передачу Японії декількох островів Південних Курил.Глави обох країн тричі обговорювали цю тему на особистих зустрічах, проводилася також зустріч на рівні глав МЗС Японії і Росії. Чому ж питання досі не може вирішиться, відповідь одна – ведуться торги. Путін не збирається просто так віддавати території, йому потрібно добитися від Японії певних обіцянок, які стануть для Кремля набагато вагомішими, ніж декілька островів на Далекому Сході.

"Питання у тому, що Путін хоче щось виторгувати за це, він хоче мати Японію союзником проти західних санкцій", – підкреслив він.

На його думку, саме в цьому напрямку ведуться торги, адже Японія дійсно зможе прорвати санкційну блокаду. Єдине, що тут все накладається на чисто японський національний характер.

"Самураї – люди негнучкі. Домогтися від Абе слів "компроміс" або "розмін" складно. Абе скаже: "Ви спочатку віддайте острови, а потім будемо говорити", – зазначив Пономарьов.

А ось на думку російського журналіста Олександра Рикліна, бажання Путіна послабити санкційний тиск за допомогою Японії, не представляється можливим, тому що Токіо не буде сваритися зі США.

"Підписання мирного договору з Японією – це чудово, але на мою думку, це просто слова. Чим зараз японці можуть спокусити російське керівництво, мені не дуже зрозуміло. Вони не можуть послабити санкційний тиск. Так, вони можуть інвестувати в Росію, але й тут потрібно розуміти, що ці інвестиції будуть серйозно обмежені санкційною політикою США, і японці навряд чи підуть на серйозний конфлікт із Америкою у питанні відносин із Росією", – сказав росіянин, зазначивши, що скептично ставиться до перспектив швидкого врегулювання питання щодо Курил.

"Переговори тривали 3 години, це дуже багато, і це говорить про те, що все ж сторони хочуть просунуться у цьому питанні. Зараз досить важко сказати, хто саме є ступором, хто пообіцяв більше, ніж готовий зробити, але одне ми можемо сказати точно – вже намічена наступна дата переговорів, і ймовірність того, що мирний договір буде укладений, залишається", – заявила вона.

Єдине, що може перешкодити укладенню договору, як каже росіянка, – це низький рейтинг Володимира Путіна, за яким додатково може вдарити рішення про передачу "російських земель" іншій державі.

"Зараз Кремлю дуже складно заявити своєму "ядерному" електорату, що вони таки ці острови передаватимуть. Відповідно потрібно розгортати пропагандистську машину. Зрозуміти те, що момент підписання договору наближається, ми зможемо з того, що раптово у Соловйова (російський телеведучий і пропагандист Кремля Володимир Соловйов. – ред.) почнуть говорити: "А що це за острови такі? Це взагалі кам'яна гряда, і чому ми через них ламаємо списи?".

Курносова впевнена, що мирний договір буде підписаний уже в цьому році: "Куди ж відкладати? Якщо щось таке і робити, то саме зараз, бо якщо це не сподобається його виборцям, Путін встигне відіграти все назад".

Із чого почався конфлікт

Перша інформація про Курильські острови була отримана японцями під час експедиції 1635-1637 рр. Росіяни ж вперше потрапили на цю територію тільки в 1697 році. У 1786 році указом Катерини II Курильські острови були включені до складу Російської імперії.

У 1855 році Японії і Росії вдалося домовитися про те, що перша отримує у свої володіння Ітуруп, Кунашир і острови Малої Курильської гряди, а другій дісталися інші острови Курил. Водночас Сахалін оголосили спільною територією. Однак у майбутньому цей статус привів до численних конфліктів, які були вирішені в 1875 році з підписанням Санкт-Петербурзького договору про обмін територіями. Відтоді Курили відійшли Японії, а Сахалін закріпився за Росією.

Наступні територіальні зміни відбулися у 1905 році, коли за підсумками російсько-японської війни і програшу Росії, Японії перейшла ще й частина Сахаліну.

Сорок років ці території перебували під управлінням Токіо, але долю Курильського архіпелагу і Сахаліну вирішила Друга світова війна. У 1945 році Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію, прийнявши умови Потсдамської декларації, згідно з якою її суверенітет зберігався тільки над островами Хонсю, Кюсю, Сікоку і Хоккайдо. У 1946 році Курили були включені до складу СРСР, внаслідок чого з островів депортували майже 17 тис. японців.

У 1951 році Японія підписала мирний договір із антигітлерівської коаліцією, однак Радянський Союз відмовився ставити під цим документом свій підпис. Однією із причин було те, що в договір не включили положення, які фіксують приналежність Курил і Сахаліну до Росії.

Пізніше, у 1956 році, СРСР і Японія все ж підписали спільну декларацію, яка фактично означала закінчення війни між країнами. Також декларація передбачала передачу Японії островів Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору між країнами. Ітуруп і Кушнаір залишалися за СРСР.

Мирний договір країни так і не уклали через конфлікт між Союзом і США. Річ у тому, що в 1960 році японський уряд підписав зі США договір про безпеку, який передбачав збереження американської військової присутності на японській території. У відповідь СРСР заявив, що розглядатиме передачу Хабомаї і Шикотану тільки після підписання мирного договору і виведення із Японії іноземних військ.

Відтоді історія із територіальною приналежністю Курил затихла практично до розпаду Радянського Союзу.

В останні роки існування СРСР його перший і останній президент Михайло Горбачов підняв тему територіального спору між Союзом і Японією. Після свого візиту в країну Сонця, що сходить Горбачов заявив про намір сторін нормалізувати двосторонні відносини.

Тенденцію до дружби і рішення про приналежність Курил продовжив і перший президент Російської Федерації Борис Єльцин, що було закладене в Токійській декларації, підписаній за підсумками переговорів глави Росії і прем'єр-міністром Японії Моріхіро Хосокава в 1993 році.