Розвінчання міфів: "Кокошник, сарафан, косоворотка, самовар, балалайка і навіть матрьошка прийшли в Росію з інших країн", - луганчанин урезонів пихатих рашистів

Про це пише журналіст і блогер Павло Бондаренко на своїй сторінці у Facebook, передають Патріоти України.

"Сарафан прийшов з Європи, а назву "запозичили" у тюрок. Косоворотка - це рубаха мордви та ерзя - панар. В Україні та білорусі косовороток отродясь не знали.

Балалайка - "русский народный инструмент" - насправді "запозичена" у тюрків (казахів) - це домбра. Від початку балалайка, як і домбра, мала 2 струни, а третя з`вилася лише у ХІХ сторіччі після "усовершенствования".

Кажуть, самовар - істінно росіський винахід. Нічого подібного! Прототип самоварів з`явився в Китаї, 3,5 тис. років тому. Звідти перекочував в Іран і на Кавказ. А на Росію прийшов з Волзької Булгарії.

Що іще... Матрьошка. Її вигадав Сергій Малютін лише наприкінці ХІХ сторіччя, "запозичивши" ідею в японськтої іграшки Фукурокудзю, головний серед семи японських богів щастя ситифукудзин. Усі 7 вкладалися один в один. Щоправда, класичних матрьошок "одна в одній" - 8.

Озирнемовся навколо і присвиснемо. Нема через що "старшому братові" кричати "Ура". І нічого в цьому "русофобського" немає. Так, всі народи запозичують щось від інших, але щоб усе, а потім ще й видавати за "символ нації"?

Про українські шаровари ще можна посперечатися, типу запозичені у тюрок. Хоча може бути і навпаки, адже ще Святослав їх носив, і Олег напевне. Це не тюрки - це арья, це іранська культура, спадкоємцями якої є українці. В шароварах хизувалися давні мешканці українського Степу - сармати, пізніше - готи. Це вбрання роксалан-русів, Рюриковичів.

А от вишиванка українська - автохтонна. З часів Трипілля. Кобза начебто за назвою має тюркське походження, але лише за назвою, бо подібні інструменти були поширені в наших землях ще з початку нашої ери і скоріше за все дісталися українцям від германомовного племені роксалан, до якого належали Рюриковичі. В Європі, до речі, кобзу називають лютнею. Тут все зрозуміло: предки спільні.

Український жіночий головний убір - очіпок. Має близькі аналоги в Європі, але цілком автентичний. До речі, його теж росіяни "запозичили" трохи. Називається повойник. А ще є свита-кобеняк, запаска, плахта, жупан (спадок від предків-сарматів) тощо. А от кунтуш -чесно скажу - запозичили у поляків.

До речі, лялька-мотанка, яка має багатотисячолітню традицію і яку мала кожна дівчинка в Україні, на Росії не прижилася. Чомусь. Так шо нащщот "единого народа" - це панове росіяни помиляються. Різна у нас традиція навіть в одязі та іграшках.

До речі, знамените "русское ура" насправді є знаменитим давньогерманським бойовим кличем "Хурра", який занесли до своєї колонії - землі мещери, ерзя, мокши та мордви київські руси. Такі справи, панове..."